Національна академія наук України

Національна академія педагогічних наук України

Інститут філософії імені Г. С. Сковороди

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса

Інститут історії України

Інститут всесвітньої історії

Інститут соціології

Інститут соціальної та політичної психології

Інститут обдарованої дитини

Всеукраїнська газета «Освіта і суспільство»

МАТЕРІАЛИ

VІ Всеукраїнської міжгалузевої

науково-практичної онлайн-конференції

«Українське суспільство

у перспективах розвитку:

історичний, соціально-політичний,

освітньо-педагогічний аспекти»

26–31 березня 2025 року

в межах ХVІ Міжнародної виставки

«Сучасні заклади освіти–2025»

Київ

2025

УДК 930.2+316.3/323.1+37.01/.02/.06

У45

У45 Українське суспільство у перспективах розвитку: історичний,

соціально-політичний, освітньо-педагогічний аспекти : матеріали

VІ Всеукраїнської міжгалузевої науково-практичної онлайн-конференції

(Київ, 26–31 березня 2025 року). / Упоряд. Л. І. Ткаченко, В. М. Шульга. –

Київ : Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2025. – 1 380 с.

У збірник увійшли статті й тези учасників VІ Всеукраїнської міжгалузевої науково-

практичної онлайн-конференції «Українське суспільство у перспективах розвитку:

історичний, соціально-політичний, освітньо-педагогічний аспекти», у межах

ХVІ Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти–2025», у яких автори висвітлюють

питання переосмислення та повернення історії України й просування її на світовому

рівні; визначення актуальних проблем розвитку українського суспільства на принципах

свободи, рівності, поваги до людської гідності, дотримання прав людини і верховенства

права; актуалізують освітньо-педагогічні тенденції вдосконалення національної освіти;

окреслюють напрями розвитку обдарованих дітей і юні в умовах боротьби за

незалежність і цілісність України.

Видання рекомендовано для науковців, керівників і представників освітніх закладів,

інститутів післядипломної освіти, педагогічних працівників усіх ланок системи освіти.

Статті подано в авторській редакції (збережено авторські мову й граматику).

Автори опублікованих матеріалів несуть відповідальність за точність наведених фактів,

цитат, посилань на джерела тощо.

УДК 930.2+316.3/323.1+37.01/.02/.06

Кияновський А. О.,

кандидат педагогічних наук,

заслужений працівник освіти України,

директор Комунального закладу

«Навчально-виховний комплекс

«Школа гуманітарної праці»

Херсонської обласної ради

nvk_shgt@ukr.net

ОРГАНІЗАЦІЯ РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО

ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

(за досвідом авторської «Школи гуманітарної праці»)

Анотація. Наукову розвідку присвячено проблемі створення освітнього

середовища, яке сприяє реабілітації учасників освітнього процесу –

комфортного, безпечного, насиченого психологічно й емоційно значущим

змістом. Описано певні компоненти такого освітнього середовища на прикладі

комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Школа гуманітарної

праці» Херсонської обласної ради: потужний педагогічний колектив; авторські

курси філософського, мистецького спрямування; різноманітні шкільні проєкти,

що сприяють позитивному світосприйняттю дітей, їхній активній пізнавальній

діяльності, розкриттю й розширенню творчих здібностей («Школа майбутніх

лідерів», «Клуб вихідного дня», Міжнародна інтернет-телерадіокомпанія ШГП

«1000 друзів» та ін.). Подано результати анкетування батьків здобувачів

освіти, згідно з якими дібрані в закладі освіти види активності учнів сприяють

стабілізації їхнього емоційного та ментального стану.

Ключові слова: педагогічна та психологічна реабілітація, авторська школа,

освітнє середовище, шкільний проєкт, творча діяльність.

Abstract. The scientific investigation is devoted to the problem of creating an

educational environment which promotes the rehabilitation of participants in the

educational process - comfortable, safe, full of psychologically and emotionally

significant content. Certain components of such an educational environment are

described using the example of the Communal Institution “Educational Complex

“School of Liberal Arts” of the Kherson Regional Council: a powerful teaching staff;

author’s courses of a philosophical and artistic direction; various school projects that

contribute to a positive worldview of children, their active learning, the revealing and

expanding their creative abilities ("School of Future Leaders", "Day Off Club", "1000

Friends" International Internet TV and Radio Company of the SLA, etc.). The results

of the students’ parents survey are presented, according to which the types of students

activities selected in the educational institution contribute to the stabilization of their

emotional and mental state.

Keywords: pedagogical and psychological rehabilitation, author’s school,

educational environment, school project, creative activity.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими

науковими й практичними завданнями. У важкі часи збройної агресії перед

закладом освіти постає надзвичайно важливе завдання – практично вберегти

життя, психічне здоров’я дітей та підлітків, забезпечивши фізичну, моральну й

емоційну підтримку, соціально-психологічну реабілітацію за необхідності, бути

соціальним буфером між здобувачами освіти та негативним впливом безлічі

зовнішніх і внутрішніх чинників, пов’язаних із війною. Діти, які пережили чи

зараз ще переживають окупацію, які перебувають у прифронтових населених

пунктах або виїхали в інші, трохи більш безпечні регіони України, чи знайшли

прихисток закордоном – усі вони стикнулися з різними травматичними подіями

й ситуаціями, усі вони потребують створення належних умов не тільки для

отримання академічної освіти, але й для ґрунтовної психологічно-педагогічної

реабілітації.

Актуальним на сьогодні є усвідомлення зміни пріоритетів в освітній діяльності:

ефективність і якість освітнього процесу зараз визначає не лише виконання

програм та календарного планування, кількість завдань чи результати

контрольних робіт, а передовсім створення комфортного, безпечного,

насиченого психологічно й емоційно значущим змістом освітнього середовища.

Таке освітнє середовище спрямоване на підтримку спілкування між учнями й

учителями, батьками, урахування безпекової та психосоціальної ситуації,

освітніх можливостей, особливих освітніх потреб кожної дитини.

Опитування учнів, їхніх батьків, педагогів КЗ «Навчально-виховний

комплекс «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради свідчать про

те, що кожна дитина, незалежно від місця перебування, у тій чи тій мірі зазнає

руйнівного впливу важкого стресу через різку зміну звичного способу життя та

постійну ситуацію невизначеності; відповідно набуває величезного значення

створення психологічних опор в житті кожного здобувача освіти.

Це завдання ускладнюється тим, що довгострокової та цілеспрямованої

роботи потребують саме всі діти та підлітки. Спеціалізована психологічна

допомога повноцінно функціює не в кожному регіоні, платні послуги не всім

батькам по кишені, психологи-волонтери, які працюють, наприклад, у Пунктах

незламності, не можуть охопити всіх постраждалих, що потребують уваги

спеціаліста, та не в силах системно впливати на стан дітей.

Одним зі шляхів вирішення багатогранного завдання збереження життя та

здоров’я молодого покоління є створення в закладі освіти підтримувального

освітнього онлайн-середовища, яке здатне «витягти» дітей із переживання

важких травматичних подій і спогадів у позитивне світосприйняття, активну

пізнавальну діяльність, горизонтальну й вертикальну комунікацію з однолітками

та значущими дорослими.

Аналіз основних досліджень і публікацій із проблеми, що розглядається в

статті, та означення аспектів загальної проблеми, яким присвячується стаття.

Лише в поодиноких працях науковці й практики вивчають деякі особливості

організації освітнього процесу під час війни. Автори монографії «Діти і війна»

В. Зливков, С. Лукомська, Н. Євдокимова, С. Ліпінська пишуть насамперед про

психологічну допомогу дітям війни [1]; а на основі досліджень про сирійську

освіту С. Лукомська акцентує на перспективності таких дослідницьких питань,

як роль учителів у зонах активних бойових дій, пошук балансу в задоволенні

потреб різних учнів, пошук балансу між поняттями «війна» і «мир» під час

взаємодії з учнями, потреба в професійних знаннях щодо дитячої травми,

опрацювання вчителями власних травм війни [1, с. 125–126].

В українському науковому просторі бракує робіт, присвячених аналізу

реабілітаційних можливостей закладу освіти. Цю актуальну проблему ми

планомірно розкриваємо в статті «Система психологічної та педагогічної

реабілітації

дітей

прифронтових

громадах:

за досвідом

роботи

КЗ

«НВК

«Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради» [6] і частково – у

працях про класичну музику як складник виховної та реабілітаційної роботи під

час онлайн-освіти [4] та про спільні творчі проєкти педагогів і здобувачів в

умовах дистанційної освіти в авторській школі [5].

Мета цієї розвідки – описати досвід організації реабілітаційного освітнього

середовища на прикладі роботи комунального закладу «Навчально-виховний

комплекс «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради.

Виклад основного матеріалу дослідження. КЗ НВК «Школа гуманітарної

праці» має більш як 30 річний досвід успішної педагогічної діяльності в режимі

експерименту, потужний педагогічний колектив, у складі якого 2 заслужених

працівника освіти України; заслужений вчитель України; заслужений працівник

культури України; 3 кандидати педагогічних наук; кандидат філологічних наук;

кандидат економічних наук; 3 доценти; учитель, нагороджений знаком «Софії

Русової», 57 спеціалістів вищої категорії, із яких 30 педагогів мають звання

вчителя-методиста; 13 вихователів мають звання «вихователь-методист»;

5 учителів мають звання «старший вчитель», 12 спеціалістів першої категорії;

10 спеціалістів другої категорії; 30 спеціалістів. До того ж багаторічне

впровадження інклюзивного навчання для учнів з ООП (діти з розладами спектру

аутизму, порушеннями слуху, іншими особливими освітніми потребами), робота

психологічної служби закладу освіти, тісна співпраця зі спеціалістами

неврологічної служби Херсонської дитячої обласної клінічної лікарні

обумовлюють суттєвий кадровий потенціал та педагогічний досвід, які стають у

пригоді для вирішення актуальних проблем освіти в екстремальних умовах.

Першочерговим завданням для педагогічного колективу, психологічної

служби закладу, освітньої лабораторії психологічної підтримки стала просвіта

вчителів, вихователів та батьків із нагальних питань. На вебінарах і

консультаціях були розглянуті питання вікових та індивідуально-психологічних

особливостей дітей і підлітків, прояви емоційних проблем, стресових реакцій,

тривожності й принципи психоемоційної підтримки та першої психологічної

допомоги, формування резилентності учнів і вчителів.

Важливими й запотребованими з боку педагогів стали питання

профілактики емоційного та професійного вигорання, що є надзвичайно

актуальними в обставинах війни, опанування не просто вміння відновлювати

свій ресурсний стан, а й, в умовах онлайн-роботи, уміння та навички приводити

в стабільний психоемоційний стан своїх учнів.

За будь-яких умов, а тим більш за таких складних, для здорового розвитку

дітям необхідні три визначальні чинники освітнього середовища:

передбачуваність, структурованість і цікавість освітнього простору.

За попередні роки дистанційного навчання в нашому закладі відпрацьовано

основні інструменти передбачуваного та структурованого освітнього простору:

адаптований розклад занять і гуртків, правила й стандарти уроку та класного

життя, робота учнівського самоврядування, учнівського наукового товариства. В

умовах тотальної нестабільності діти почуваються більш впевнено й стабільно

завдяки саме такій організації освітнього процесу, отримують можливість

планування та контролю частини свого життя, усвідомлюють власну

відповідальність, що підвищує відчуття психологічного комфорту.

Дітям і підліткам зазвичай важко висловлювати свої емоції та переживання,

особливо якщо вони негативні. Це зумовлено неусвідомленістю багатьох

психічних процесів, емоційних станів, нездатністю відстежувати й оформлювати

вербально свої емоції. Оптимальним чином знімати емоційну та ментальну

напругу можна, використовуючи активні діяльнісні методи через гру,

арттерапевтичні техніки, експресивні форми мистецтва під опікою професійного

дорослого, який демонструє впевнену, спокійну, урівноважену поведінку,

здатний дати відчути дитині впевненість у безпечності простору взаємодії.

Адміністрація та педагогічний колектив «Школи гуманітарної праці» (далі

– ШГП) завжди приділяють надзвичайну увагу насиченню освітнього процесу

цікавими, захопливими формами проведення уроків та позаурочних заходів,

створенню ситуацій успіху для кожної дитини, підвищенню психологічної

компетентності педагогів і батьків, налагодженню конструктивного діалогу між

усіма учасниками освітнього процесу.

Але унікальність авторської школи полягає в тому, що акцент спрямовується на

плекання гуманістичного складника особистості дитини, на формування

моральності, особистісного смислу, розширення світогляду й заохочення до

творчості. У сучасних умовах одним із нагальних завдань педагогів і батьків є

формування резилентності, психологічної стійкості, пружності, здатності

долати складні життєві обставини, швидко відновлюватися після пережитих

травматичних подій. Головним компонентом резилентності є стійка система

особистісних смислів і цінностей. Цьому, зокрема, сприяють певні авторські

курси. «Класична греко-римська міфологія» (за авторською програмою Л.

Кулікової, А. Алєксєєвої [2, с. 47–66]), що викладається з 1-го до 4-го класу,

ознайомлює з античною цивілізацією, а міфи дають змогу учням

розмірковувати про моральність учинків, розширювати кругозір, словниковий

запас та уяву; знання міфології робить зрозумілими для дітей багато сюжетів

творів світового мистецтва й крилатих висловів. Курси з історії релігії в 1–8

класах (за авторськими програмами В. Дяченко [2, с. 67–74], І. Замараєвої [2,

с. 119–127]) та «Історія філософії» у 9–11 класах (за авторською програмою

І. Замараєвої [2, с. 152–162]) є надзвичайно важливими для дітей та підлітків в

умовах сьогодення, адже вивчення філософії виховує в людині самоповагу,

формує толерантну особистість, здатну усвідомлювати й поважати свободу

совісті, світоглядні та релігійні погляди й переконання інших людей, що є

важливим для сучасного полікультурного та поліконфесійного українського

суспільства; особистість, здатну вдосконалювати своє життя та світ навколо себе

через своє внутрішнє перетворення.

Окремо слід звернути увагу на «родзинку ШГП» – курс театрального

мистецтва, який охоплює учнів з 1-го до 9-го класу. Він складається з розділів

«Історія театрального мистецтва» (за авторською програмою З. Ятчак [2, с. 75–

83]) і «Традиції давньогрецького театру» (за авторською програмою О. Сербіної

[2, с. 128–140]). Під час опанування курсу здобувачі освіти вивчають не лише

влаштування театру та творчість видатних драматургів-класиків, а й набувають

особистого досвіду участі в театральних виставах, проживають зворушливі

моменти виступів на сцені. Обговорення сценарію, уживання в образ персонажа,

робота з тілом, рухами, голосом – усе це сприяє прояву адекватної самооцінки,

саморефлексії дитини, загалом формуванню позитивної «Я»-концепції підлітка.

Ця захоплива діяльність продовжується також в умовах онлайн-освіти:

театральна студія працює у формі гуртка, на шкільному радіо (Міжнародне

інтернет-радіо ШГП «1000 друзів») звучать дитячі аудіопостановки та передачі

про мистецтво театру, на шкільному ютуб-каналі транслюються мультфільми,

озвучені гуртківцями.

Уміння критично мислити неможливо набути без уміння працювати з

інформацією, і для цього неоціненним постає досвід роботи на шкільному ТБ та

радіо, а також курс «Медіаграмотність», або «Основи інформаційної культури»

для учнів 5–7 класів (за авторською програмою Т. Лихожон [2, с. 93–118]). Базою

навчального курсу є Шкільний бібліотечно-інформаційний центр (бібліотека, що

складається з понад 40 тисяч томів; шкільне телебачення, радіо, інтернет-радіо,

а також акаунти в усіх соціальних мережах), де учні на практиці застосовують

здобуті знання.

Крім того, у закладі освіти функціює шкільне наукове товариство «Ерудит»,

і щороку кожен учень з 5-го до 10-го класу готує наукову роботу. Під час її

створення дітям стають у пригоді знання, отримані на уроках із

медіаграмотності: як шукати й відбирати інформацію, як її аналізувати, як

правильно оформлювати посилання на використані джерела тощо.

З метою всебічного розвитку здобувачів освіти в наш навчальний план

впроваджено такі дисципліни, як «Шахи» (1–4 класи), «Хореографія» (1–4 кл.),

«Історичне краєзнавство» (3–6 кл.), «Історія мистецтв» (1–7 кл.).

Найпопулярніший проєкт ШГП – «Школа майбутніх лідерів», який передбачає

позаурочну роботу таких комітетів: керівників шкільного самоврядування;

українознавства; бібліофілів; англійських політологів; івент- менеджерів;

медіахолдингу; спортивного; психологічного (клубу особистісного розвитку);

волонтерської ради. Заняття й заходи в рамках проєкту підпорядковані головній

ідеї: досягнення успіху стає можливим лише внаслідок правильно

організованих зусиль у навчанні, розуміння своїх сильних і слабких сторін,

розвитку комунікативних навичок, організаторських умінь; діти усвідомлюють,

наскільки важливими є знання з обраного фаху, психології, а також уміння

розподіляти свій час на навчання й відпочинок. Крім того, орієнтуємо наших

учнів на вибір професій.

Традиційний конкурс «Таланти ШГП» відбувається в закладі раз на рік, у

відеоформаті охоплює більше ніж 30% здобувачів освіти. Його мета – розкрити

обдарованість дітей і привернути увагу до додаткових творчих занять, допомогти

обрати хобі, підвищити авторитет тих учнів, які, займаючись творчістю, не

мають певних досягнень або не виявляють себе в навчальній діяльності.

Основою системи позашкільної роботи є «Клуб вихідного дня» – гуртки,

секції, клуби за інтересами, що працюють також онлайн за такими напрямами:

театральна студія; рукоділля (вишивка, бісероплетіння та ін.); вебдизайн;

технічне конструювання; англійська й німецька мови; українознавство;

блогерство; TБ і радіо; спорт (шахи).

Проєкт «День особистісного розвитку» полягає в тому, що двічі на семестр

в один день у всіх класах з усіх предметів відбуваються незвичайні уроки, які

створюють атмосферу дитячого свята та яскравої події. Використання творчих

завдань, вправ на розвиток інтелекту, залучення різних способів мислення

сприяють вирішенню педагогічного надзавдання: дати дитині зрозуміти, що

вміння послуговуватися своїм розумом приносить велике задоволення.

У нашому закладі освіти задовго до початку повномасштабної війни вже

було реалізовано чудовий проєкт – «Шкільне радіо». На перервах і після уроків

шкільними коридорами лунали цікаві передачі, які готували, редагували й

озвучували учні та педагоги, шкільні новини й музичні паузи, психологічні

хвилинки та яскраві руханки – усе це було невіддільною частиною шкільного

життя. З початком дистанційного навчання, після деокупації, проєкт набуває

«нового дихання»: змінилися технічні умови, формат, назва – тепер це не просто

радіо, а Міжнародна інтернет-телерадіокомпанія ШГП «1000 друзів». Радіо

працює цілодобово, ефір наповнений різноманітним контентом без реклами. Над

створенням програм із натхненням працюють діти разом з учителями. Упродовж

цього часу проєкт зміг знайти аудиторію в понад 40 країнах світу, що свідчить

про його міжнародне визнання й значущість. Радіо стало не лише платформою

для обміну досвідом між освітянами та учнями, а й засобом для розвитку

міжнародних освітніх і культурних зв’язків.

Розширення проєкту шкільного радіо стало вдалою відповіддю на потребу у

створенні такої платформи, яка б дала змогу зберігати віртуальний зв’язок між

учнями, педагогами й батьками в умовах обмеженого фізичного спілкування.

Завдяки нашому інтернет-радіо кожен учень і навіть вихованець дитячого садка

може представити свої творчі надбання: чи в певному виді мистецтв

(озвучування мультфільмів, конкурс декламаторів, «Конкурс талантів ШГП» та

ін.), чи в науковій галузі (аудіореферати, тематичні тижні тощо), чи в

радіожурналістиці (авторські передачі й рубрики). Докладніше цей проєкт

описано в статті А. Кириленко та Т. Чумак [3]).

Багаторічний досвід організації дієвої позаурочної та позакласної діяльності

в ШГП, а також аналіз проведеного експертного опитування батьків тих учнів,

які навчалися в нашому закладі декілька років, і батьків тих учнів, що доєдналися

до нашого колективу в цьому році, свідчать про те, що в умовах воєнної агресії

значення різноманітної творчої діяльності здобувачів освіти стає

вирішальним для «пропрацювання» складних психоемоційних станів.

Зазвичай наприкінці вересня кожного навчального року адміністрація та

психологічна служба закладу освіти проводять анкетування батьків із метою

визначення рівня адаптації дітей, особливо новоприбулих учнів. Одне з питань

анкети стосується саме психоемоційного стану дитини. Нас цікавить порівняння

узагальненої оцінки батьками психоемоційного стану дітей, які давно

навчаються в ШГП, із т. зв. контрольною групою – дітьми, що в попередні роки

навчалися в іншій школі.

Для аналізу було використано анкети батьків учнів з 2-го до 11-го класу.

Окремо у відсотках визначено долю батьків, які спостерігають прояв тих чи тих

психоемоційних порушень у своїх дітей. Ознаки втоми й виснаження у вересні

спостерігаються майже в половини дітей (44%), які не перший рік навчаються в

нашій школі, і майже в 67% новоприбулих учнів. Зрозуміло, що такий стан не

пов’язаний з навчальний навантаженням, це наслідки довготривалого стресу, як

і підвищена тривожність, проблеми з харчуванням, сном. Також відзначено

порушення когнітивної діяльності – зосередження, запам’ятовування.

Безумовно, слід ураховувати вікові та інші кризи дітей шкільного віку –

перехід із початкової школи до п’ятого класу, підліткові проблеми, непрості

стосунки з батьками, особливо в сучасних складних умовах, навчання на дві

школи для деяких дітей, але картина вимальовується красномовна – діти, які

включені в змістовну, цікаву, насичену навчальну й позаурочну діяльність легше

опираються зовнішнім стресовим чинникам, мають внутрішні опори для

формування власної резилентності.

Висока нейропластичність дитячого мозку забезпечує більшу психологічну

гнучкість та адаптивні можливості, ніж у дорослих. Це дає змогу саме через

притаманні дитячому вікові види активності швидше й легше стабілізувати

емоційний та ментальний стан учнів. Відповідно розширюється сфера діяльності

закладу освіти: школа не лише формує інтелектуальний складник та забезпечує

соціалізацію особистості, але й сприяє збереженню здоров’я, реабілітації та

психосоціальній підтримці вихованців.

Наведемо кілька цитат з анкет батьків, які підтверджують дієвість обраних

у ШГП методів і підходів (анкетування було анонімне, проте дехто з батьків

підписував відкриті відповіді; зберігаємо авторське написання):

«Здивована тим, що моя донька так уважно слухала класичну музику

спочатку з учителем, а потім самостійно. Музика викликала в доньки такий

гарний настрій, що вона почала нам розповідати про неї захоплююче і цікаво. У

наш час це рідкісне явище» (мама учениці 7 кл., яка навчається закордоном).

«На заняття о другій половині дня моя дитина йде з задоволенням, а

найголовніше – сама. Це вже друга школа для доньки, бо вона навчалася в різних

школах, але саме у Вашій школі педагоги знайшли підхід до дітей, щоб вони із

задоволенням навчалися».

«Наш син займається на трьох онлайн-гуртках: майбутній лідер, ведучий

радіо, створює власні наукові відео. Радіємо, що до нього повернулася жага до

нового, цікавого».

«Школа допомогла вийти з депресії не тільки дітям, але і батькам»

(батьки 5 кл.).

«Батьки відмічають велику кількість занять, які подобаються дітям, бо

вчителі багато часу приділяють додатковим заняттям. Дякуємо за небайдужість

педагогам школи до наших дітей!» (мама учениці 8 кл.)

Висновки дослідження та перспективи подальших розвідок в обраному

напрямі. Одним із пріоритетних завдань закладу освіти в сучасній Україні є

створення

комфортного,

безпечного,

насиченого

психологічно

емоційно

значущим змістом освітнього середовища, яке спрямоване на врахування

безпекової та психосоціальної ситуації, освітніх можливостей чи особливих

освітніх потреб кожної дитини, на підтримку спілкування між усіма учасниками

освітнього процесу. Актуалізоване освітнє середовище має сприяти позитивному

світосприйняттю дітей, їхній активній пізнавальній діяльності, розкриттю й

розширенню творчих здібностей.

Роботу комунального закладу «НВК «Школа гуманітарної праці»

Херсонської обласної ради підпорядковано ідеї переважання гуманістичного

складника особистості дитини, формування моральності, особистісного смислу,

розширення світогляду й заохочення до творчості. Із психологічного погляду

одним із нагальних завдань педагогів і батьків є формування резилентності,

психологічної стійкості, пружності, здатності долати складні життєві обставини,

швидко відновлюватися після пережитих травматичних подій. Вирішальним

стає значення різноманітної творчої діяльності здобувачів освіти. Дієвість

обраних методів і підходів підтверджується опитуваннями батьків учнів.

У повоєнний період значущість реабілітаційних можливостей освітнього

середовища не зменшиться, а навпаки, зросте, тому плануємо й надалі

працювати в цьому напрямі.

ЛІТЕРАТУРА:

Зливков В., Лукомська С., Євдокимова Н., Ліпінська С. Діти і війна :

монографія. Київ-Ніжин : Видавець ПП Лисенко М.М., 2023. 221 с.

Інформаційний збірник для директора школи та завідувача дитячого садочка :

Школа гуманітарної праці. Авторські програми курсів за вибором. 2017. № 7–

8 (61), квітень. 163 с.

Кириленко А., Чумак Т. Інноваційний досвід роботи шкільного радіо в умовах

дистанційного навчання (на прикладі авторського навчально-виховного

комплексу «Школа гуманітарної праці»). Український педагогічний журнал.

2024. Вип. 3. С. 271–277. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-3-271-277

Кияновський А. Класична музика як складник виховної та реабілітаційної

роботи під час онлайн-освіти (з досвіду роботи авторської «Школи

гуманітарної праці»). Український педагогічний журнал. 2024. Вип. 2. С. 244–

253. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-2-244-253

Кияновський А., Гуренок Г. Система психологічної та педагогічної реабілітації

дітей у прифронтових громадах: за досвідом роботи КЗ «НВК «Школа

гуманітарної праці» Херсонської обласної ради. Український педагогічний

журнал. 2024. Вип. 1. С. 168–175. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-1-

168-175

Кияновський А.О. Спільні творчі проєкти педагогів і здобувачів в умовах

дистанційної освіти в авторській школі (на прикладі КЗ «НВК «Школа

гуманітарної праці» Херсонської обласної ради). Педагогіка формування

творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2024. № 92. С. 108–113.

https://doi.org/10.32782/1992-5786.2024.92.17