Комунальний заклад

«Навчально-виховний комплекс «Школа гуманітарної праці»

Херсонської обласної ради

Дніпро

«Середняк Т.К.»

2024

Артем Кияновський

МОЯ КОХАНА

ШКОЛА –

ШКОЛА ГУМАНІТАРНОЇ ПРАЦІ

УДК 37.09+371(477Хес)

К 46

  АртемКияновський

  Моя кохана школа – Школа гуманітарної праці — Дніпро: Середняк Т.К., 2024, — 541 с.



У книзі описано 30-річний досвід роботи авторської школи Артема Кияновського –Школи гуманітар-

ної праці. Представлені унікальні педагогічні напрацювання й методики розкривають системність і

гармонійність навчального та виховного компонентів процесу освіти, спрямованого на всебічний роз-

виток учнів. Дібрані документи свідчать про безцінний внесок колективу школи в освітнє середовище

України. Книга буде цікавою для всіх, хто знає про Школу гуманітарної праці, і корисною для всіх, хто

цінує якісну освіту та прагне організувати таку у своєму закладі.

ЗМІСТ

Вступне слово ...............................................................................................................

Школа гуманітарної праці

як авторська школа Всеукраїнського рівня ..............................................

Концепція авторської школи Артема Кияновського .............................

I. Мета й завдання Школи гуманітарної праці ...................................................................

II. Структура Школи гуманітарної праці ................................................................................

III. Зміст загальної середньої освіти ..........................................................................................

IV. Освітній процес ..............................................................................................................................

V. ШГП у системі безперервної освіти ......................................................................................

VI. Управління закладом загальної середньої освіти .......................................................

VIІ. Підготовка вчителя і його професійне вдосконалення .........................................

VIIІ. Умови, що необхідні для реалізації концепції ..........................................................

Науково-методична рада ШГП ............................................................................

Бібліотечно-інформаційний центр ...................................................................

Логопедична служба .................................................................................................

Шкільне наукове товариство «Ерудит» ........................................................

Музейна педагогіка .....................................................................................................

Наскрізна тема ..............................................................................................................

Літературні вітальні ..................................................................................................

Ніч у школі .......................................................................................................................

Сімейні вечори ..............................................................................................................

Гурткова робота ...........................................................................................................

Шкільні свята .................................................................................................................

ТВВЗ (теорія вирішення винахідницьких завдань) ..............................

Театр ....................................................................................................................................

Перший розділ програми. «Історія розвитку давньогрецького театру»................

Другий розділ програми. «Творчість давньогрецьких трагіків» ................................

Третій розділ програми. «Постановна робота» ...................................................................

Шкільне самоврядування......................................................................................

Структура самоврядування .............................................................................................................

Вибори Президента школи .............................................................................................................

Функції старост і комітетів ..............................................................................................................

Курси «Біблійна історія та християнська етика»

й «Основи філософії» ..............................................................................................

Спортивне життя в ШГП .........................................................................................

Шкільне радіо ................................................................................................................

Рубрики шкільного радіо «ШГП FМ» .......................................................................................

ДОДАТОК 1.

«Концепція авторської школи

Артема Кияновського» (ред. 2012 р.) ..............................................................

I. Мета й завдання середньої загальноосвітньої I-III ступенів із поглибленим

вивченням англійської та німецької мов Школи гуманітарної праці....................

II. Структура Школи гуманітарної праці ................................................................................

III. Зміст загальної середньої освіти ..........................................................................................

IV. Навчально-виховний процес ..................................................................................................

V. ШГП в системі безперервної освіти ......................................................................................

VI. Управління загальноосвітньою школою..........................................................................

VII. Підготовка вчителя і його професійне вдосконалення .........................................

VIII. Умови, необхідні для реалізації концепції ..................................................................

ДОДАТОК 2.

«План роботи ШГП на 2021/2022 н.р.» ............................................................

І. Вступ ...............................................................................................................................

II. Аналіз роботи НВК «ШГП» ХОР за 2020/2021 навчальний рік ........................

III. Завдання педагогічного колективу на 2021/2022 навчальний рік .................

IV. Здійснення середньої освіти ...................................................................................

V. Науково-методична робота .......................................................................................

103

104

105

110

116

118

120

123

124

126

128

130

133

134

136

137

140

144

145

154

VI. Громадське самоврядування в НВК «ШГП» ХОР ..............................................

VII. Робота з охорони праці та безпеки життєдіяльності .......................................

VIII. План роботи з цивільного захисту .....................................................................

IX. Заходи зі зміцнення матеріально-технічної бази НВК «ШГП» ХОР .............

X. Виховна робота ...........................................................................................................

Додатки ..............................................................................................................................

ДОДАТОК 3.

Авторські програми працівників ШГП ...........................................................

3.1. «Класична греко-римська міфологія»

для 1–4 класів (автори Кулікова Л.Б., Алєксєєва А.В.) ............................................

3.2. «Християнська етика у світовій художній культурі»

для 1–4 класів (автор Дяченко В.В.) .............................................................................

3.3. «Біблійна історія та християнська етика»

для 5–8 класів (автор Замараєва І.В.) ..........................................................................

3.4. «Основи філософії» для 9–11 класів (автор Замараєва І.В.) ...........................

3.5. «Основи оперного мистецтва» для 5–7 класів (автор Кравець О.В.) ............

3.6. «Основи інформаційної культури»

для 5–7 класів (автор Лихожон Т.В.)............................................................................

3.7. «Традиції давньогрецького театру»

для 5–11 класів (автор Сербіна О.А.) ...........................................................................

3.8. «Life Safety Skills» (Навички безпеки життєдіяльності)

(автори Гора Т.В., Скабеліна Т.М) ................................................................................

3.9. «Юний екскурсовод» для 7–10 класів (автор Тригуб С.Є) ...............................

3.10. «Історія театрального мистецтва»

для 2–4 класів (автор Ятчак З.Н.) .................................................................................

ДОДАТОК 4.

Навчальні плани загальні ...................................................................

ДОДАТОК 5.

Навчальні плани:

Додатки до освітньої програми ШГП (2020/2021н.р.) .....................

ДОДАТОК 6.

Видання ШГП 1992‒2022: бібліографічний покажчик ....................

Список публікацій педагогів

НВК «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради .............................

Список публікацій і статей, присвячених

Школі гуманітарної праці 1992–2022 рр. ....................................................................

171

173

178

180

182

228

299

319

336

353

371

381

444

462

470

480

493

495

507

530

534

ВСТУПНЕ СЛОВО

Школа гуманітарної праці відкрила-

ся 1992 року, коли вперше в Україні з’я-

вилася можливість створення приватних

шкіл. Це дозволило змінити навчальний

план і працювати над оновленням змі-

сту освіти та виховання. У навчальному

плані з’явилися міфи Давньої Греції, при-

родознавство, хореографія, шахи, театр,

художня праця, історія релігії та історія

мистецтв тощо. З часом розроблені про-

грами отримали гриф МОН України.

ШГП створювалася як наукова шко-

ла-лабораторія, бо єдина політехнічна

трудова школа вже не відповідала потре-

бам вільного суспільства. Колектив шко-

ли, зберігаючи найкраще (глибокі при-

родничо-математичні знання), розробив

новий зміст і методи виховної роботи.

Доцент Дьячкова Т.В., випускник

фізико-математичного факультету педа-

гогічного інституту Кияновський А.О.

і об’єднаний профком тресту «Херсон-

промбуд» (голова Михайлова А.Ф.) стали

засновниками школи за участю науково-

педагогічного об’єднання Херсонського

державного педагогічного інституту (ке-

рівник професор Кобиляцький І.І).

З перших днів існування школи в

ній працювали випускники інституту

Сєра В.Л., Паладій Л.А., Крамаренко

Т.А., Ілюхіна Н.О., Шикшин В.В., Дани-

лов О.Ю., Пономаренко І.В., Поздня-

кова Т.А., Кирсанова Ю.Ю., Щерба-

кова Т.М. та вчені – доцент Шмалєй С.В.,

доцент Кулікова Л.Б., професор Голобо-

родько Є.П., професор Пентилюк М.І.,

професор Мармуль Л.О., доцент Дьяч-

кова Т.В., доцент Лисенко В.І.

Поєднання ентузіазму та серйозної

педагогічної науки дозволило школі з

перших днів стати флагманом в освіті. З

дня відкриття (у 1991 р.) ШГП була екс-

периментальною школою нового типу

навчально-наукового об’єднання Херсон-

ського педагогічного інституту (керівник

професор Кобиляцький І.І.). З 1993 року в

структурі школи з’явився дитячий садо-

чок (з 3,5 років), і до 1995 року були розро-

блені навчальні плани, програми й мето-

дики, які дали змогу говорити про нове,

незвичайне навчання дошкільнят – на

відміну від сформованих традицій «до-

Тако да просвѣтится свѣтъ

вашъ предъ человѣки, яко да

видятъ ваша добрая дѣла...

(Евг. от Мф.5:16)

Отак ваше світло нехай світить

перед людьми, щоб вони бачили

ваші добрі діла...

(Евг. от Мф.5:16)

шкільного виховання».

З 1996 до 2000 року ШГП (школа ра-

зом із дитячим садком) стала експери-

ментальним майданчиком для Херсон-

ського інституту вдосконалення вчителів

(керівник Чорноострівець Л.С.).

З 1999 року ШГП – лабораторія гума-

нізації освіти та виховання НАПН України

(науковий керівник професор Бутенко В.Г.).

З 2016 до 2020 року школа проводила

експеримент Всеукраїнського рівня за те-

мою «Цілісний розвиток учня в інформа-

ційному просторі освітнього закладу».

Від заснування школи й до сьогоден-

ня Кияновський А.О. – керівник Школи

гуманітарної праці, автор її концепції та

моделі.

2008 року засновники ухвалили

принципове та незвичайне для ринкової

економіки рішення – безоплатно переда-

ти в дар майно школи громаді Херсон-

ської області.

У травні 2008 року ШГП реорганізова-

но в комунальний заклад «Навчально-ви-

ховний комплекс «Школа гуманітарної

праці» Херсонської обласної ради, і в цьому

статусі вона функціює до цього часу.

Важко описати той шлях, який про-

йшла школа, постійно доводячи необ-

хідність змін і переконуючи в цьому ре-

зультатами своєї роботи. Педагоги ШГП,

маючи глибокі знання з психології та пе-

дагогіки, створили школу повного дня з

викладанням трьох мов, природничо-ма-

тематичних наук і мистецтва. Досягаючи

певних навчальних успіхів вихованців,

викладачі не допустили психологічної

втоми дітей, змогли допомогти їм позбу-

тися страху і невпевненості в собі, створи-

ти «Школу радості», а найголовніше – не

проводити відбору за знаннями. Наша

школа приймає всіх дітей і розкриває їхні

таланти. Гуманістичне призначення шко-

ли й до сьогодні сформульовано в девізі

нашого закладу: «Ми робимо зірки яскра-

вішими!».

Внесок маленької школи в розвиток

навчання вагомий:

• розроблено концепцію сучасної

школи й створено навчальний

комплекс: школу, дитячий садо-

чок, наукову лабораторію, інтернат,

шкільний бібліотечно-інформацій-

ний центр і видавничий центр;

• розроблено авторські програми та

методики викладання («Класич-

на греко-римська міфологія» для

1-4 кл., «Християнська етика у сві-

товій художній культурі», «Основи

філософії» для 9-11кл., «Основи

оперного мистецтва» для 5-7 кл.,

«Традиції давньогрецького театру»

для 5-11 кл., « Основи інформацій-

ної культури» для 5-7 кл. тощо).

• учителями освітнього закладу опу-

бліковано більше ніж 2000 статей.

Розроблені та впроваджені:

• музейна педагогіка;

• шкільне самоврядування, гра «Ви-

бори президента школи»;

• концепції та методики творчих

справ;

• система роботи з батьками;

• шкільне телебачення TV, радіо

«ШГП FM» і міжнародне інтер-

нет-радіо ШГП «Тисяча друзів»;

• робота «Клубу вихідного дня»;

• інклюзивне навчання, психологіч-

на і логопедична служби;

• робота дитячого наукового товари-

ства «Ерудит»;

• співтворчість учнів, учителів та

акторів Херсонського обласного

академічного музично-драматич-

ного театру ім. М.Куліша, спільні

вистави на сцені театру.

Комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс

“Школа гуманітарної праці” Херсонської обласної

ради – авторська школа, що має статус закладу освіти

Всеукраїнського рівня з проведення експериментально-

дослідницької роботи за темою «Цілісний розвиток

особистості учня в інформаційному просторі навчального

закладу»; це освітній заклад санаторного типу, у якому

забезпечено навчання й виховання дітей із хронічними

неспецифічними захворюваннями органів травлення;

це заклад із поглибленим вивченням англійської мови з

1 класу та німецької (як другої іноземної) – із 5 класу. У

школі навчаються діти з міста й області, для учнів з області

передбачено проживання в гуртожитку.

ШКОЛА ГУМАНІТАРНОЇ ПРАЦІ

як авторська школа

Всеукраїнського рівня

Для організації освітнього процесу використовуються 4 корпуси: 2

навчальні корпуси старшої школи, корпус молодшої школи та дошкіль-

них класів, спальний корпус. Комплекс налічує 40 навчальних класів (у

початковій школі й дошкільних групах облагоджено спальні та ігрові

кімнати); 18 кабінетів: 5 кабінетів початкової школи, 2 кабінети інфор-

матики, кабінет фізики, кабінет хімії, кабінет української мови, кабінет

української літератури, 4 кабінети англійської мови, кабінет інтегрова-

ного курсу «Література», кабінет географії та біології, кабінет матема-

тики; 3 комп’ютерні класи, 2 переносні комп’ютерні класи з 25 порта-

тивними планшетами (крім того, 25 класів оснащено персональними

комп’ютерами з відеопроєкторами, функціюють 4 мультимедійні до-

шки, усі корпуси під’єднано до інтернету, запущено покриття вай-фай);

2 обладнані спортивні зали, 2 спортивні майданчики, 2 хореографічні

зали; 3 устатковані харчоблоки з залами для приймання їжі; бібліотеч-

но-інформаційний центр з читальною залою та сховищем.

У спальному корпусі ШГП містить-

ся 10 житлових блоків, кожен із яких має

кімнату-гардероб, кімнату для підготов-

ки домашніх завдань, зону відпочинку,

спальню, санітарну кімнату з бойлером і

душовою кабінкою.

При навчально-виховному комплек-

сі є дошкільне відділення, де функцію-

ють молодша, середня та 2 підготовчі

групи. Головна відзнака цього відділення

– щоденні заняття з дітьми за авторськи-

ми програмами з таких предметів, як-от:

«Мовне спілкування», «Дитяча грамати-

ка», «У світі звуків та слів», «Підготовка

руки до письма», «Художня (українська)

література», «Англійська мова», «Ціка-

ва математика», «Інформатика», «Обра-

зотворча діяльність», «У світі музики»,

«Хореографія», «Фізичне виховання»,

«Знайомство з навколишнім світом».

Для дошкільнят організовано корекційну

роботу й супровід логопедичної, психоло-

гічних служб.

Уся життєдіяльність ШГП орієнто-

вана на всебічний розвиток особистості

кожного учня (див. розділ «Концепція

авторської школи Артема Кияновсько-

го», Додаток 2. «План роботи ШГП на

2021/2022 н.р.»).

Шкільна програма складається з дер-

жавного та шкільного компонентів.

Для поглиблення знань із навчаль-

них дисциплін державного компонента

збільшено кількість годин за рахунок спе-

ціального фонду (батьківські кошти) на

вивчення англійської мови з 1 класу, пра-

вознавства – із 7 класу, німецької мови,

інформатики – з 5 до 11 класу. Збільшено

на 1 годину вивчення української мови з

1 до 11 класу.

Під час вивчення української та анг-

лійської мов усі класи поділяють на під-

групи (за рахунок спеціального фонду).

Шкільний компонент охоплює вибір-

ково-обов’язкові предмети, індивідуальні

й групові заняття, нульові уроки, курси

та факультативи на вибір. Передбачено

різні напрями курсів і факультативів: сус-

пільно-гуманітарний, естетичний, краєз-

навчий, туристичний. Застосовувано роз-

роблені вчителями школи програми, що

пройшли апробацію, науково-методич-

ну експертизу в Інституті модернізації

змісту освіти України та отримали гриф

МОН (див. Додаток 3 (3.1. ‒ 3.10.). «Ав-

торські програми працівників ШГП»).

За резерв часу, відведеного на шкіль-

ний компонент, відповідає шкільна рада,

яка розподіляє його відповідно до потреб

учнів – на організацію компенсувальних і

розвивальних занять із різних предметів,

запровадження нових курсів та факуль-

тативів, поглиблене вивчення певних

навчальних предметів, заняття з обдаро-

ваними дітьми за індивідуальними про-

грамами. Реалізується шкільний ком-

понент за рахунок батьківських коштів

(докладніше див. у Додатку 4. «Навчальні

плани загальні», Додатку 5. «Навчальні

плани: Додатки до освітньої програми

ШГП»).

Уроки в ШГП (по 45 хвилин) почи-

наються о 8.15, закінчуються о 16.05. За

затвердженим розкладом із 7.30 передба-

чено нульові уроки.

У школі відсутні традиційні шкільні

дзвінки. Під час перерв звучить класич-

на й сучасна музика, вірші українською,

російською, англійською, німецькою мо-

вами, науково-популярні повідомлення,

зокрема з історичної, культурознавчої,

мистецтвознавчої, мовознавчої темати-

ки, важлива інформація про життєдіяль-

ність закладу освіти.

У кожному класі початкової та стар-

шої школи працюють і класний керівник,

і вихователь, який забезпечує не лише

постійний контроль із боку педагогів, а

й тісний взаємозв’язок дорослих та дітей

як під час уроків, так і в позаурочний час.

ШГП – це школа повного дня: після

уроків учні всіх класів під керівництвом

вихователя виконують домашні завдання

(самопідготовка). Режим роботи закладу

сплановано так, що здобувачі освіти ма-

ють можливість по буднях у другій поло-

вині дня та по суботах відвідувати інди-

відуальні заняття, гуртки за інтересами,

спортивні секції. Щодня для дітей курсує

шкільний автобус.

Гурткову роботу реалізовано як Клуб

вихідного дня. Загалом у різні роки пра-

цювали 27 гуртків різних напрямів (ху-

дожньо-естетичного, літературного, інфор-

маційно-комунікаційного, краєзнавчого,

спортивного, конструкторсько-технічного),

а саме: «Театральна студія», «Англійський

театр», «Вокальний ансамбль», «Соль-

ний спів», «Ансамбль сучасного танцю»

(молодша група), «Основи хореографії»

(старша група), «Рукоділля», «Художня

праця», «Літературна творчість», «Куль-

турологія англомовних країн», «Основи

інформаційної культури», «Журналісти-

ка», «Медіакультура», «Дитяче телебачен-

ня», «Історичне краєзнавство» (середня

та старша групи), «Волейбол», «Футбол»,

«Шахи» (молодша група), «Шахова шко-

ла» (старша група), «Конструювання»,

«Технічне конструювання», «Юний ви-

нахідник», «Юні користувачі ПК», «Ве-

бдизайн» (середня та старша групи),

«Основи традиційної комп’ютерної ані-

мації» (докладніше див. у розділі «Гурт-

кова робота»).

Для забезпечення здорових і безпеч-

них умов навчання й виховання дітей у

школі облаштовано медичні кабінети, ка-

бінети соціального педагога та практич-

ного психолога. На шкільному вебпорталі

засновано рубрику «Поради психолога»,

де презентуються психологічні й проф-

орієнтаційні тести, розвивальні програ-

ми для учнів різного віку, рекомендації

та тести для батьків.

На базі закладу освіти функціює ло-

гопедична служба (див. розділ «Логопе-

дична служба»), головним завданням

якої є відновно-корекційна робота з учня-

ми. Створено логопедичний кабінет, об-

ладнаний наочністю, спеціалізованими

періодичними виданнями, методичною

літературою, різнорідним дидактичним

матеріалом. Логопеди школи застосову-

ють сучасні корекційні методики, інфор-

маційно-комунікаційні технології, мають

свою сторінку на сайті школи.

У ШГП впроваджено інклюзивну

форму навчання, реалізовано психоло-

гічно комфортне середовище для дітей

з особливими освітніми потребами (із

порушеннями слуху, опорно-рухового

апарату, розладами спектру аутизму),

що передбачає психолого-педагогічний

супровід, корекційно-розвивальну й со-

ціально-адаптивну роботу. Це сприяє

активному включенню таких учнів у

життєвий ритм школи, розвитку їхніх ін-

дивідуальних здібностей, творчому само-

вираженню, досягненню успіхів у різних

видах діяльності.

Для педагогічного та науково-педа-

гогічного прогресування закладу освіти

налагоджено тісне співробітництво й

укладено договори з іншими освітніми

установами та громадськими організа-

ціями: Інститутом обдарованої дитини

НАПН України – з метою створення дер-

жавної системи виявлення й розвитку

обдарованих дітей, проведення експери-

ментальних досліджень обдарованості;

Комунальним закладом «Мала академія

наук» учнівської молоді Херсонської об-

ласної ради – про спільну діяльність; ка-

федрою теорії та методики дошкільної

освіти Південноукраїнського національ-

ного університету ім. К. Ушинського – з

метою розроблення й апробації програм

і методик виховання дітей дошкільного

віку; академіком НАПН України, докто-

ром педагогічних наук А. Богуш – з ме-

тою науково-практичної співдіяльності

з питань розроблення змісту вихован-

ня й навчання дітей дошкільного віку;

Херсонським національним технічним

університетом, Херсонським державним

університетом – із метою науково-мето-

дичного співробітництва щодо викори-

стання електронних освітніх ресурсів та

ІКТ в освітньому процесі; Херсонською

обласною бібліотекою для дітей ім. Дні-

прової Чайки – з метою формування

інформаційної культури учнів; Херсон-

ським обласним краєзнавчим музеєм,

Херсонським обласним художнім музеєм

ім. О. Шовкуненка – з метою реалізації

проєкту «Музейна педагогіка»; а також із

Державним архівом Херсонської області.

У межах програми «Навчання без кордо-

нів» укладено договір про співпрацю з

Університетом бізнесу (польськ.: Wyższa

Szkoła Biznesu, lub Akademia WSB) у місті

Домброва-Гурнича (Польща).

Значну увагу в ШГП приділяють

формуванню й професійному розвитку

висококваліфікованого педагогічного ко-

лективу: у закладі працюють 2 члени-ко-

респонденти НАПН України; 6 кандида-

тів наук; 1 заслужений працівник освіти

України; 2 заслужені вчителі України;

2 аспіранти; 15 учителів, нагороджених

знаком «Відмінник освіти України»; 1

учитель, нагороджений знаком «Софія

Русова»; 30 учителів, які мають звання

«вчитель-методист», 12 – «старший вчи-

тель», 53 – «учитель вищої кваліфікацій-

ної категорії»; 12 вихователів вищої ква-

ліфікаційної категорії, 10 вихователів, які

мають звання «вихователь-методист».

Багато років у навчально-виховному

комплексі ефективно працює «Школа

молодого фахівця». На початку кожного

навчального року згідно з наказом «Про

наставництво» недосвідчених педагогів

«закріплюють» за досвідченими. «Ста-

жист» із наставником складають план

співробітництва, що починається з діа-

гностики професійних компетенцій мо-

лодого фахівця, разом визначають етапи

входження до освітнього процесу, ура-

ховуючи побажання одне одного. Ад-

міністрація здійснює як індивідуальну

консультативну роботу з кожним фахів-

цем-початківцем, так і колективну – у

формі семінарів-практикумів щодо упо-

рядження освітнього процесу в школі.

У другому семестрі, під час традиційно-

го «Тижня молодого фахівця», педаго-

ги-«стажисти» проводять відкриті уроки,

відкриті виховні заходи, представляють

звіти-презентації, засідання круглого сто-

лу.

Для підвищення професійного рівня

педагогічних працівників, продовження

навчання (зокрема, в аспірантурі) у шко-

лі створено всі необхідні умови. Прагнен-

ню до фахового зростання й самовдоско-

налення сприяє вся система методичної

роботи з педагогами, що містить не лише

традиційні форми (шкільні методичні

об’єднання, семінари, педагогічні ради,

наставництво, консультації, інструктив-

но-методичні наради), а й інноваційні

(творчі та проблемні групи, лабораторії,

тренінги, круглі столи, методичні проєк-

ти, предметно-методичні тижні, конси-

ліуми, науково-практичні конференції

тощо).

У закладі освіти функціюють 12 ме-

тодичних об’єднань, що охоплюють весь

педагогічний колектив: вихователів до-

шкільних груп; вихователів початкових

класів; учителів початкових класів; учите-

лів української мови та літератури; учите-

лів зарубіжної літератури, історії, право-

знавства; учителів художньо-естетичного

циклу; учителів математики, інформати-

ки; учителів природничого циклу; учите-

лів фізичної культури; класних керівни-

ків 5–11 класів; вихователів 5– 11 класів.

Керівники методичних об’єднань, а

також заступники директора, деякі вчите-

лі, шкільний психолог входять до складу

науково-методичної ради ШГП, яку очо-

лює директор А. Кияновський; наукови-

ми консультантами ради виступають ви-

датні науковці України.

Традиційними в закладі освіти стали

педагогічні читання, під час яких обгово-

рюються класичні й новітні психолого-пе-

дагогічні проблеми. Зокрема, опрацьова-

но теми «Теорія поетапного формування

розумових дій П. Гальперіна», «Побудова

особистісної перспективи людини в жит-

ті», «Суспільство і світ в епоху інформа-

ційних технологій» (за книгою Е. Шмідта

та Д. Коена) та ін. (докладніше див. у розді-

лі «Науково-методична рада ШГП»).

Творчі групи педагогів успішно ре-

алізують різноманітні проєкти: «Украї-

нознавство в освітній практиці ШГП»,

«Шкільне самоврядування», «Новій укра-

їнській школі – нові підручники», «Видав-

ництво “ЅТЕАМ” з узагальнення науко-

во-дослідницької та творчої діяльності»,

«Читання літератури всією сім’єю», «Му-

зейна педагогіка», «Педагогічна освіта

батьків», «Упровадження ТВВЗ у прак-

тику педагогів ШГП», «“Smart school” –

упровадження сучасних інформаційних

технологій».

Багато років педагоги школи в тіс-

ній співпраці зі співробітниками Хер-

сонського обласного художнього музею

ім. О. Шовкуненка й Херсонського об-

ласного краєзнавчого музею втілюють у

життя проєктні задуми з «Музейної педа-

гогіки», разом розробляючи та проводя-

чи музейні уроки й квести для учнів 1–11

класів (див. розділ «Музейна педагогіка»).

У приміщеннях музеїв проходять тема-

тичні екскурсії, лекції, бесіди, вікторини,

конкурси, інтелектуальні ігри. Особли-

вий інтерес в учнів викликає конкурс на

найкращого екскурсовода музею.

У межах «Музейної педагогіки» спіль-

но з Херсонським обласним краєзнавчим

музеєм успішно реалізовано проєктну

активність «Давньогрецька цивілізація».

На базі музею для учнів 5–11 класів про-

ведено інтерактивні уроки, класні годи-

ни, присвячені давньогрецькій культурі й

мистецтву, конкурси на кращого екскур-

совода краєзнавчого музею, конференції;

створено словники основних музейних

термінів; підготовлено виставки репро-

дукцій картин та ін.

Ефективно функціює творча група

учнів «Юні мистецтвознавці», головни-

ми завданнями якої є дослідження недо-

статньо представлених, мало описаних

у глобальній мережі та в спеціальній

літературі творів мистецтва з колекції

Херсонського обласного художнього му-

зею ім. О. Шовкуненка, вивчення життє-

вого шляху певного художника з метою

визначення місця й ролі в його творчій

спадщині представлених у музеї тво-

рів мистецтва. За результатами роботи

юних мистецтвознавців опубліковано

альбом-довідник «Шедеври колекції Хер-

сонського обласного художнього музею

ім. О. Шовкуненка» російською та англій-

ською мовами.

Щорічно у квітні в ШГП проводять

науково-практичну конференцію. На пле-

нарне засідання, де порушують актуальні

науково-практичні, методичні питання в

галузі педагогіки й психології, традицій-

но запрошують провідних учених і вчи-

телів України. Під час секційних засідань

педагоги школи презентують свій досвід

роботи, застосовувані під час уроків ме-

тодичні інновації, новітні форми роботи

з дітьми в позаурочний час тощо. Резуль-

тати конференцій представлено на сайті

школи, найкращі статті та виступи допо-

відачів опубліковано в спеціальних збір-

никах.

Учителі й вихователі ефективно

впроваджують у шкільну практику сучас-

ні інформаційно-комунікаційні педаго-

гічні технології. Зокрема, активно послу-

говуються не лише готовою електронною

навчальною продукцією, а й особисто

створеним презентаційним та/або муль-

тимедійним забезпеченням до уроків; під

час дистанційного навчання оприлюд-

нюють записані відеофрагменти уроків

і заходів для учнів ШГП; систематично

збагачують колекції цифрових методич-

них матеріалів; за допомогою адміністра-

ції школи увідповіднюють облаштування

навчальних кабінетів до вимог сьогоден-

ня.

Для узагальнення педагогічного дос-

віду, створення особистого електронного

портфоліо, дистанційної підтримки ос-

вітнього процесу, інформування батьків,

відбиття основних подій у закладі про-

понують цифрові можливості шкільного

інформаційно-освітнього порталу (http://

sgt-portal.ks.ua/) (де, зокрема, кожен клас

має свій блог, викладено відомості про

класи, висвітлено події учнівських буднів

і свят), офіційного сайту ШГП (http://sgt.

ks.ua/), а також сайту бібліотечно-інфор-

маційного центру (http://sgt-library.ks.ua/).

Крім того, заклад освіти має свої сторінки

в основних соцмережах і ютубі, регуляр-

но поповнювані актуальним фото- й віде-

оконтентом.

У ШГП узвичаєно видання власної

брендованої друкованої продукції (кален-

дарі з фотографіями зі шкільного життя;

блокноти, обкладинки яких прикраша-

ють репродукції картин відомих худож-

ників світу); створено видавничу групу,

що готує до публікування збірники, ме-

тодичні рекомендації, книги, авторами

яких є педагоги школи (див. Додаток 6.

«Видання ШГП 1992‒2022: бібліографіч-

ний покажчик»).

Бібліотека, реорганізована на шкіль-

ний бібліотечно-інформаційний центр

(насправді – медіацентр, обслуговува-

ний медіафахівцями), є новою моделлю

шкільної бібліотеки (див. розділ «Бібліо-

течно-інформаційний центр»). Окрім

традиційних абонементів, читальної зали

та книгосховища, функціюють відеотека,

медіазала з різноманітними екземпляра-

ми сучасного обладнання: проєкторами,

сканерами, принтерами, комп’ютерами з

підключенням до інтернету, відеокамера-

ми, цифровими фотоапаратами. В окре-

мому корпусі працює відділ обслугову-

вання молодших учнів.

Бібліотечний фонд налічує понад 40

тисяч екземплярів книг, збірників, жур-

налів, газет, а також понад 300 наймену-

вань нетрадиційних носіїв інформації –

компакт-дисків та відеофільмів із різних

навчальних предметів.

Серед здобутків бібліотечно-інфор-

маційного центру ШГП – розроблення

оригінальної методики інформаційно-по-

шукового вебквесту на літературній осно-

ві та авторської програми гуртка «Основи

інформаційної культури», що отримала

гриф МОН.

Працівники центру успішно застосо-

вують інноваційні засоби популяризації

книги серед учнів, мають власні напра-

цювання, методики, як от: сімейний клуб

«Вихідний у бібліотеці», інтерактивна

виставка «Книжкова висотка» з «відкри-

тим» читацьким формуляром «Я обираю

книгу!», історично-краєзнавчий проєкт

«Архітектурна розвідка», інтерактив-

на гра «Музей в одній валізі», «Бестсе-

лер-шоу», «Літературні знавці» – турнірні

змагання за звання «найкращого класу,

який читає» тощо.

Спільно з іншими бібліотеками ре-

алізуються різноманітні проєкти: інте-

лектуальний краєзнавчий турнір «Ігри

патріотів Херсонщини», інформацій-

но-пошуковий квест «Бібліозанурення»,

бібліотечна програма розвитку лексики

дитини «Слово» та ін.

Апробовано новий формат спілку-

вання – ситан (ситуативний аналіз) під

час обговорення проблеми «читання–не-

читання» сучасних дітей.

Досвід роботи бібліотечно-інформа-

ційного центру, його численні партнер-

ські проєкти узагальнено в збірниках,

виданнях різного типу, бібліотечній і пе-

дагогічній пресі.

У ШГП створено шкільне наукове

товариство «Ерудит», що об’єднує 12 на-

укових відділень згідно з відділеннями

й секціями Малої академії наук України

(для учнів 9–11 класів), а також відділен-

ня «Перспектива» із секціями, створени-

ми відповідно до викладаних навчальних

дисциплін (для учнів 5–8 класів). Члени

цього товариства – учні 5–11 класів, які

разом із науковими керівниками працю-

ють над обраними темами, готують рефе-

рати, доповіді з комп’ютерними презен-

таціями та захищають результати своєї

роботи публічно – перед іншими «еруди-

тами», членами комісії, батьками. Зазви-

чай такий конкурс-захист відбувається в

грудні. Найкращі реферативні розвідки й

усі роботи учасників МАН публікуються в

збірнику «Зоресвіт» (див. розділ «Шкільне

наукове товариство “Ерудит”»).

Учні ШГП щорічно стають перемож-

цями Всеукраїнських конкурсів із різних

навчальних дисциплін, конкурсу-захисту

науково-дослідницьких робіт МАН Укра-

їни, різноманітних інтелектуальних кон-

курсів (Міжнародного мовно-літератур-

ного конкурсу учнівської та студентської

молоді ім. Т. Шевченка, Міжнародного

конкурсу з української мови ім. П. Яци-

ка, Міжнародного конкурсу з інформати-

ки та комп’ютерної вправності «Бобер»,

Міжнародного інтерактивного природ-

ничого конкурсу «КОЛОСОК», Міжна-

родного математичного конкурсу «Кенгу-

ру» тощо).

Улітку педагоги традиційно органі-

зовують для учнів профільні зміни з до-

даткової освіти (наприклад, «Фізико-ма-

тематичну літню школу з вивченням

інформаційних технологій»). Освітня

програма літньої школи передбачає про-

ведення наукових практикумів (із мате-

матики, фізики, хімії, інформатики, гео-

графії), формування дослідницьких умінь

і навичок учнів. Під час пізнавальних

ігор, інтелектуальних боїв, практичних

семінарів («Хімія в нашому побуті», «Фі-

зика навколо нас», «Принцип золотого

перетину» та ін.), практикумів («Матема-

тика в географії», «Основи розроблення

програмного забезпечення», «Маршрути

зеленого туризму Херсонщини» тощо),

наукових експедицій (зокрема, на острів

Джарилгач) діти достатньо легко в інтер-

активній формі закріплюють програмо-

вий і засвоюють позапрограмовий мате-

ріал.

Один із пріоритетних напрямів ді-

яльності школи – медіаосвітня робота,

спрямована на опанування дітьми медій-

них навичок. На базі закладу працює ди-

тяча телерадіокомпанія «ШГП TV & FM».

Телестудія «ШГП TV» регулярно презен-

тує результати своєї діяльності на офі-

ційному сайті школи, на сторінках освіт-

нього закладу в популярних соціальних

мережах та в ютубі. Радіо «ШГП FM», ро-

боту якого структуровано за принципом

радіо «Таврія» Херсонської державної

телерадіокомпанії «Скіфія», умикають у

приміщенні школи щодня під час перерв

(див. розділ «Шкільне радіо»). Крім того,

активно творить аудіо- й відеоконтент

група «Інформаційний центр радіо та те-

лебачення ШГП» (шкільне радіо з кіно-

студією разом).

Учасники «ШГП TV» (репортери,

журналісти, оператори) беруть участь у

різнорівневих (місцевих, усеукраїнських,

міжнародних) конкурсах і фестивалях

дитячого телебачення. Неодноразово ста-

вали лауреатами й переможцями Між-

народного дитячого медіафестивалю

«Дитятко», Міжнародного фестивалю

аматорського кіно «Кінокімерія», Між-

народного конкурсу шкільної медіаосві-

ти, Міського фестивалю-конкурсу твор-

чих кіновідеоробіт «Кінокалейдоскоп»

(м. Херсон) та ін.

Традиційними вже є онлайнові кон-

ференції з випускниками школи, які

продовжили навчання за кордоном. Ни-

нішні учні мають унікальну можливість

поспілкуватися зі студентами іноземних

закладів освіти (наприклад, університету

в Глазго, Шотландія; Ягеллонського уні-

верситету, Польща та ін.), набути знань

про особливості системи освіти в США,

Канаді, Азії, Західній Європі, особисто

обговорити питання щодо умов вступу,

проживання тощо.

Учні ШГП активно долучаються до

певних міжнародних ініціатив і проєк-

тів. Старшокласники стали учасниками

проєкту польсько-українського обміну

молоддю, ініціатором якого виступила

Асоціація випускників і студентів Універ-

ситету бізнесу в м. Домброва-Гурнича, а

зустріч молоді організували члени проєк-

ту Євросоюзу «Міст над кордоном». Укра-

їнські здобувачі освіти навчалися поль-

ської мови, ознайомилися з пам’ятками

історії та культури, відвідали Краків, Ка-

товіце, узяли участь у семінарі «Куль-

тура регіону й місцева історія в теорії»,

вивчали історію та традиції польського

Заглембе, презентували історію Херсона

англійською мовою, працювали у твор-

чих лабораторіях, допомогли в постанов-

ці польськомовної п’єси за повістю М. Го-

голя «Ніч перед Різдвом».

Виховну роботу в закладі спрямовано

на цілісний, усебічний розвиток особи-

стості учня. Її організовують таким чином,

щоб кожен вихованець мав можливість

проявити себе в навчальній, позаурочній,

науковій і громадській діяльності (виступ

на конференції, участь у конкурсі-захисті

рефератів чи науково-дослідницьких ро-

біт МАН, у концерті, виставках дитячої

творчості, проєктній діяльності, літера-

турній вітальні, спортивних турнірах та

змаганнях, конкурсах читців тощо). Клас-

ні керівники й вихователі планують свою

роботу з учнями на семестр, місяць, тиж-

день, зважаючи на побажання батьків і

дітей (проводять анкетування), а також з

урахуванням вікових, індивідуальних та

колективних особливостей класу.

Свята в ШГП – це колективна творча

справа учнів, педагогів і батьків. На честь

Першого дзвоника, Останнього дзвоника,

Дня народження школи в Херсонському

академічному музично-драматичному

театрі ім. М. Куліша відбуваються урочи-

сті дійства за участю учнів , учителів, ви-

хователів та професійних акторів театру.

Наприклад, 1 вересня на сцені театру що-

року проходять постановки, підготовлені

учнями школи спільно з акторами, як-от:

«Голий король», «Вовка в тридев’ятому

царстві», «Малюк і Карлсон», «Попелюш-

ка», «Королівство кривих дзеркал» (див.

розділи «Шкільні свята», «Театр»).

Освітній заклад має й інші сумісні

творчі проєкти (мюзикли) з Херсонським

академічним музично-драматичним теа-

тром ім. М. Куліша, а також бере активну

участь у святкових заходах міста та облас-

ті.

До підготовки й проведення такої

форми виховної роботи, як «Сімейні ве-

чори», долучаються учні, класний керів-

ник, вихователь, батьки. Це колективне

свято, що стає важливою подією в житті

класу. Діти створюють власний сценарій

(працює творча група), готують декорації,

костюми, афішу, підбирають музичний

супровід до постановки. Закінчується свя-

то чаюванням (див. розділ «Сімейні вечо-

ри»).

Багато років у школі функціює «Літе-

ратурна вітальня», витворення якої кож-

ного разу – не тільки торжество для закла-

ду освіти, а й культурна подія для всього

міста. Разом з учителями її готують учні

(будь-якого класу), що захоплюються лі-

тературою, мають акторські здібності та

бажання самореалізуватися. Проведені

«Літературні вітальні» присвячено твор-

чості видатних поетів, які залишили не-

забутній слід в історії світової культури.

Сценарії «Літературних віталень» опублі-

ковано в збірниках (див. розділ «Літера-

турні вітальні»).

У ШГП працює спортивний клуб, на

базі якого відкривають спортивні секції, а

також організовують змагання між учня-

ми, учителями, вихователями, батьками.

Здобувачі освіти мають змогу зміцнити

своє здоров’я, проявити таланти під час

регулярних спортивних свят: Дня здо-

ров’я, «Веселих стартів», турніру з шахів

на Кубок директора школи, турнірів із на-

стільного тенісу, «Веселих стартів» із бас-

кетбольними естафетами, змагань із ма-

люкболу, сеансів одночасної гри в шахи,

до яких приєднуються майстри спорту

України, призери чемпіонатів України

й міжнародних турнірів, батьки. День

туризму зазвичай проводять на приро-

ді (біля річки, у лісі, у степу) (див. розділ

«Спортивне життя в ШГП»).

Заклад освіти тісно співпрацює з

громадськістю, волонтерським рухом,

Товариством Червоного Хреста та інши-

ми благодійними організаціями, три-

має шефство над притулком для тварин

«Шанс», регулярно проводить різнома-

нітні благодійні акції. Педагоги беруть

участь у соціальному проєкті «Школа

супергероїв» (засновниця такої школи —

Є. Смірнова, громадська діячка та за-

сновниця ГО «Small Heart with Art»): за-

ймаються з важкохворими дітьми в КНП

«Херсонська дитяча обласна клінічна

лікарня» ХОР. Учні ШГП створили 12 ві-

деороликів про ветеранів Другої світової

війни, які мешкають у Херсоні, а резуль-

татом пошукової операції «Вулиці пам’я-

тають...» стали учнівські фільми про ге-

роїв Другої світової війни, на честь яких

названо вулиці рідного міста.

У кожному класі функціюють бать-

ківські комітети; створено раду, до скла-

ду якої входять батьки, педагоги, учні,

представники громадськості. Із певними

поточними питаннями педагогам допо-

магають учнівські самоврядні органи,

які очолює президент школи (див. розділ

«Шкільне самоврядування»). Найперше

завдання учнівського самоврядування –

створення умов для самореалізації, само-

вдосконалення кожної дитини, розвитку

її творчих здібностей та потенцій. На за-

сіданнях Президентської ради, до складу

якої входять губернатори класів та класні

активи, обговорюють і вирішують питан-

ня успішності, поведінки, позакласної та

позашкільної роботи, підготовки й участі

в різних конкурсах, вікторинах, трудових

десантах, спортивних змаганнях, турні-

рах, естафетах тощо. Узвичаєним є зазда-

легідь визначений День самоврядування,

коли учні «виконують функційні обов’яз-

ки» директора школи, заступників дирек-

тора, учителів, вихователів, бібліотекарів,

працівників їдальні тощо.

Під керівництвом психолога школи

ефективно працює «Школа лідерів», де

учнів ознайомлюють із теоріями лідер-

ства, основними стилями спілкування й

керівництва, визначальними якостями

лідера; інформують про етапи проведен-

ня передвиборчої кампанії, правила під-

готовки публічних виступів; навчають

партнерських взаємин у колективі.

Отже, Школа гуманітарної праці є

авторським закладом Всеукраїнського

рівня, де освітній процес спрямовано на

створення сприятливого середовища для

реалізації та самореалізації природних

задатків, здібностей і можливостей кож-

ного учня.

Концепція авторської школи

Артема Кияновського

I. Мета й завдання Школи гуманітарної праці

Головною ідеєю існування школи є ідея розвитку, до основних на-

прямів якої належать такі: постійне вдосконалення змісту освіти й пе-

ретворення її на механізм розвитку особистості та на дієвий фактор роз-

витку суспільства. Школа працює для підвищення інтелектуального й

духовного потенціалу України.

Важливим принципом Школи гуманітарної праці є принцип гу-

манізму, згідно з яким людині, як найвищій цінності суспільства, ство-

рюються всі умови для всебічного розвитку її здібностей, таланту, для

розвитку особистості.



‒ різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі вияв-

лення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій,

задоволення інтересів та потреб;

‒ збереження й зміцнення морального, фізичного та психічного

здоров’я здобувачів освіти;

‒ виховання учня як громадянина України, національно свідомої,

вільної, демократичної, життєво й соціально компетентної осо-

бистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати від-

повідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях;

‒ формування в дітей бажання й уміння вчитися, виховання потре-

би та здатності до навчання впродовж усього життя, вироблення

умінь практичного й творчого застосування здобутих знань;

‒ становлення в здобувачів освіти цілісного наукового світогляду,

загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комуніка-

Головною метою Школи гуманітарної праці є формування

й розвиток соціально-активної та гуманістичної особистості

з глибоко усвідомленою суспільною позицією, системою

наукових знань про природу, людину, суспільство,

з почуттям національної самосвідомості, готової до

професійного самовизначення, а також до конкурентної

боротьби.

ШКОЛА ГУМАНІТАРНОЇ ПРАЦІ

як авторська школа

Всеукраїнського рівня

тивної та соціальної компетентності на основі засвоєння систе-

ми знань про природу, людину, суспільство, виробництво, опану-

вання засобів пізнавальної і практичної діяльності;

‒ виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхньо-

го життєвого й фахового самовизначення, формування готовно-

сті до свідомого вибору та опанування майбутньої професії;

‒ виховання здобувача світи як людини моральної, відповідаль-

ної, людини культури з розвиненим естетичним і етичним став-

ленням до навколишнього світу й самої себе;

‒ виховання інформованої та компетентної особистості, яка усві-

домлює себе в загальнокультурному контексті, готова до вступу

в заклад вищої освіти;

‒ розроблення системи рівноправних відносин «дитячий садок ‒

курси для дошкільнят ‒ школа»;

‒ розвиток програм обміну учнями й учителями (міжнародних і

всередині країни);

‒ розроблення та використання форм роботи, які моделюють до-

слідне (пошукове) мислення тощо;

‒ проведення науково-дослідницької, експериментальної, пошу-

кової роботи серед учнів і вчителів;

‒ надання якісних знань з основ наук про суспільство, людину,

природу;

‒ розроблення нових курсів та програм з НАПН України;

‒ розроблення моделі об’єднання «дитячий садок ‒ початкова

школа ‒ старша школа ‒ позашкільний інтернат»;

‒ інклюзивна освіта, її науково-методичний супровід.



   Єдність школи

передбачає спільність мети й завдань

кожного з її ступенів, наступність і взає-

мозв’язок між ними, надання всім дітям

стартових умов у здобутті загальної серед-

ньої освіти, виховання свідомих громадян

української держави. Середня школа є не-

від’ємною ланкою системи безперервної

освіти та забезпечує рівень загальноосвіт-

ньої підготовки, достатній для подальшо-

го здобуття освіти на наступних її етапах.

     

 Її демократичний характер

визначається відкритістю перед суспіль-

ством, участю учнів, їхніх батьків, педа-

гогічного колективу та представників

громадськості в розробленні й реалізації

стратегії та змісту її діяльності, відпові-

дальністю закладу освіти за якість освіт-

ніх послуг перед споживачем і державою.

Діяльність школи ґрунтується на за-

садах органічного поєднання національ-

ного й загальнолюдського. Домінантою

виховного процесу має стати виховання

в учнів патріотизму з новим змістовим

наповненням. З одного боку, це вихован-

ня почуття любові до рідного краю, сво-

го народу, держави, відповідальності за

їхнє майбутнє, а з іншого, ‒ відкритість до

сприйняття різноманітних культур сві-

ту, освоєння фундаментальних духовних

цінностей людства ‒ гуманізму, свободи,

справедливості, толерантності, культури

миру, національного примирення.

Школа  забезпечує

становлення особистості дитини, ціле-

спрямоване виявлення й розвиток її зді-

бностей, формування вміння та бажання

вчитися, створює умови для її самовира-

ження в різних видах діяльності, для мо-

рально-етичного й естетичного розвитку,

формує початкові загальнонаукові та за-

гальнотрудові вміння й навички, привчає

до суспільно корисної праці, розвиває ін-

терес до художньої та технічної творчості.

Навчання й виховання на І ступе-

ні орієнтовано на безпосередні інтереси

дитини до світу та самої себе. Відповід-

но навчальні предмети мають характер

інтегральних курсів, які дають перші на-

вчальні уявлення про природу, суспіль-

ство, людину, її працю.

Вік вступу до школи ‒ 6-7 років ‒ обу-

мовлений функційною шкільною зрілі-

стю дитини, її об’єктивною готовністю до

 Шкіль-

ний освітній процес будується на засадах

наукових знань, будь-який предмет ви-

вчення розглядається відповідно до да-

них про нього сучасної науки.

II. Структура Школи гуманітарної праці

Школа гуманітарної праці є школою трьох ступенів і має таку

:

‒ дошкільне відділення для дітей із 3,5 років

‒ робота за авторськими програмами;

‒ психологічна та логопедична служби;

‒ I ступінь ‒ початкова школа зі строком навчання 3-4 роки;

‒ II ступінь ‒ основна школа зі строком навчання 5 років;

‒ III ступінь ‒ повна середня школа зі строком навчання 2-3 роки;

‒ позашкільний заклад ‒ інтернат.

Між ступенями забезпечується єдність і взаємозв’язок, послідов-

ність та наступність мети, змісту, методів, засобів, організаційних форм

навчання й виховання.

навчання в школі.

Тривалість початкового навчання ‒

три або чотири роки ‒ визначається інди-

відуальними особливостями дітей.

Державний компонент змісту

освіти на I ступені навчання охоплює такі

предмети: українську мову й літературу,

мову та літературу відповідного корінного

народу або нацменшини (російську мову

й літературне читання), англійську мову,

математику, Я досліджую світ (природо-

знавство, Я у світі), дизайн і технології,

музичне мистецтво, фізкультуру. Викла-

дання цих предметів у школі є обов’язко-

вими й оплачується державою.

Шкільний компонент змісту осві-

ти на I ступені навчання школи направ-

лений на розвиток інтересів учнів, їхніх

здібностей, зміцнення їхнього здоров’я.

У перші роки в Школі гуманітарної праці ‒ це також обов’язкові

знання з таких предметів:

• класичної греко-римської міфології;

• інформатики;

• рідного краю;

• образотворчого мистецтва;

• історії театрального мистецтва;

• іноземної мови;

• християнської етики у світовій художній культурі;

• шахів;

• хореографії.

Викладання цих предметів, обраних школою, оплачується за раху-

нок коштів батьків.

Розподіл годин за предметами див. у табл. 1.

ПРЕДМЕТИ

КІЛЬКІСТЬ ГОДИН

НА ТИЖДЕНЬ

1 2 3 4

Українська мова та літературне читання 556 4

Мова та література відповідного корінного

народу або нацменшини (російська мова та

літературне читання)

665 5

Математика 4 4 4 4

Англійська мова 45 5 6

Я досліджую світ 3 3 3 3

Музичне мистецтво 1 1 1 1

Образотворче мистецтво 2 1 1 1

Дизайн і технології -1 1 1

Інформатика -1 1 1

Фізична культура 3 3 3 3

Рідний край 1 1 1 1

Класична греко-римська міфологія 1 1 1 1

Хореографія 2 2 2 2

Історія театрального мистецтва -2 2 2

Християнська етика у світовій художній культурі 1 1 1 1

Шахи 1 1 1 1

Таблиця 1. Навчальний план для 1‒4 класів

На навчання в дер-

жавному компоненті зберігається тради-

ційний набір навчальних предметів, але

можлива інтеграція споріднених пред-

метів. Зокрема, замість курсів біології,

фізики, хімії, фізичної географії може

вивчатися інтегрований курс природо-

знавства.

Шкільний компонент змісту освіти в

5‒9 класах містить предмети за вибором

учнів, профільне навчання, факультатив-

ні й додаткові (індивідуальні та групові)

заняття. Зміст курсів може пропонува-

тися як Міністерством освіти та науки

України, так і безпосередньо школою, міс-

цевими органами освіти, виходячи з на-

ціональних, регіональних особливостей,

кадрових та матеріальних можливостей

освітнього закладу. Курси за вибором по-

винні задовольняти природні інтереси ді-

тей, забезпечувати їхній інтелектуальний

розвиток, розширення загальнокультур-

ного й політехнічного світогляду учнів,

розвиток художніх і технічних здібностей.

Поряд із факультативами, розрахованими

на один чи декілька навчальних років,

можуть практикуватися короткострокові

(від 5 до 17 годин кожний). Основне при-

значення їх ‒ за рахунок більш широкого

тематичного діапазону проблем повніше

забезпечувати першочергове задоволен-

ня різноманітних інтересів учнів і тим

самим сприяти кращому самовизначен-

ню дітей у різних галузях науки, техніки,

людської діяльності.

Додаткові індивідуальні й групові

заняття в 5‒9 класах виконують як ко-

рекційно-допоміжні функції, так і роз-

вивають здібності особливо талановитих

дітей.

На   

навчання (10‒11 класи) завершується за-

гальноосвітня підготовка на основі широ-

кої диференціації навчання й професій-

ної орієнтації, задоволення пізнавальних

інтересів учнів, їхнього прагнення до са-

моосвіти.

Державний компонент змісту освіти

складається в основному з тих самих на-

вчальних предметів, що й на ІІ ступені.

На ІІІ ступені навчання значно зро-

стає кількість курсів за вибором і фа-

культативів, більше часу відводиться на

профільне навчання й додаткові (індиві-

дуальні та групові) заняття. Зміст трудо-

вого й професійного навчання на цьому

ступені в Школі гуманітарної праці ви-

значає Рада школи з урахуванням місце-

вих умов, інтересів дітей.

У 10‒11 класах в ШГП передбачено

поглиблене вивчення профільних пред-

метів і курсів гуманітарного напряму:

психології, педагогіки, фізіології, права,

менеджменту, історії, літератури, журна-

лістики та ін. Вивчення цих курсів реа-

лізується за рахунок часу, відведеного на

шкільний компонент, і не передбачає ви-

користання навчального часу державно-

го компонента (табл. 2).

Діяльність колективу закладу освіти на всіх ступенях навчання, і

особливо на I-му, направлена на створення атмосфери гуманності як

безпосереднього середовища, як активного фону формування особисто-

сті. Увага й повага до особистості дитини, психологічний комфорт ‒ не-

одмінна умова освітнього процесу в ШГП.

ПРЕДМЕТИ КІЛЬКІСТЬ ГОДИН НА ТИЖДЕНЬ

5678910 11

Українська мова 3,5 3,5 32344

Українська література 2222233

Зарубіжна література -----1 1

Англійська мова 6666666

Німецька мова - - 1 1 1 - -

Мова корінного народу, нацменшини

(російська мова) 2222222

Інтегрований курс «Література» 22222 - -

Історія України 1111,5 1,5 2 2

Всесвітня історія -111111

Громадянська освіта -----1-

Основи правознавства - - - - 0,5 - -

Музичне мистецтво 1 1 0,5 - - - -

Образотворче мистецтво 1 1 0,5 - - - -

Мистецтво ---10,5 10,5

Математика 4 4 - - - 65

Алгебра - - 2 2 2 - -

Геометрія - - 2 2 2 - -

Природознавство 2------

Біологія -222222

Географія -2221,5 1,5 1

Фізика - - 2 2 2,5 3 2

Хімія - - 1,5 2 2 1,5 2

Інформатика 2222222

Основи здоров’я 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5 - -

Фізична культура 3333333

Захист України 1,5 1,5

Традиції давньогрецького театру 22221 - -

«Основи оперного мистецтва» 0,25 0,25 - - - - -

Історія мистецтв 111 - - - -

«Біблійна історія та христянська етика» 0,5 0,5 0,5 0,5 - - -

Основи інформаційної культури 1 1 0,5 - - - -

Основи філософії - - - - - 0,5 -

Таблиця 2. Навчальний план для 5‒11 класів

III. Зміст загальної середньої освіти

Зміст освіти в Школі гуманітарної праці заснований на Концепції

загальної середньої освіти України, одним із найважливіших компо-

нентів якої є узагальнена система інтелектуальних і практичних умінь

та навичок, компетенцій творчого вирішення практичних і теоретич-

них проблем, естетичних норм.

У процесі засвоєння змісту загальної освіти в учнів формується

уявлення про цілісну наукову картину світу, здійснюється інтелекту-

альний, естетичний розвиток дітей, формується орієнтація на вільний

вибір професії та спеціальності відповідно до бажання й здібностей

особистості.

Зміст освіти у 12-тирічній школі чутливо реагує на всі зміни в житті

суспільства, ураховує суттєві структурні зміни в народному господар-

стві. Тому одним із основних принципів формування змісту освіти шко-

ли є її гнучкість і відкритість.

З метою суттєвого оновлення змісту загальної середньої освіти

школа ставить такі завдання:

‒ створення передумов для різнобічного розвитку особистості, ін-

дивідуалізації та диференціації навчання, переходу до особистіс-

но зорієнтованих педагогічних технологій;

‒ виховання особистісних якостей громадянина ‒ патріота Украї-

ни;

‒ формування життєвої, соціальної, комунікативної та комп’ютер-

ної компетентності учнів;

‒ посилення практично-діяльнісного й творчого складників у змі-

сті всіх освітніх галузей;

‒ гуманізація та гуманітаризація змісту навчання;

‒ комплексна реалізація оздоровчої функції шкільної освіти;

‒ приведення обсягу й складності змісту у відповідність до вікових

можливостей дітей, перспектив їхнього розвитку;

‒ забезпечення в старшій школі профільності навчання, генералі-

зації та інтеграції знань на основі фундаментальних ідей, зако-

нів і теорій;

‒ перерозподіл навчального змісту між ступенями школи;

‒ забезпечення наступності навчального змісту та вимог щодо

його засвоєння між дошкільною освітою і початковою школою;

початковою та основною школою; основною і старшою школою;

загальноосвітньою підготовкою та вимогами професійно-техніч-

ної і вищої школи.

Для забезпечення органічної єдності

мети суспільства й Держави у сфері вихо-

вання молоді, культурно-національних,

регіональних і місцевих вимог до загаль-

ноосвітньої підготовки учнів, а також по-

треб особистості в змісті освіти виділяють

два компоненти:   



  змісту

освіти забезпечує в школі необхідний

для кожної молодої людини (якими б не

були її плани на майбутнє) рівень фун-

даментальних знань про природу, техні-

ку, суспільство, людину, досягнення на-

ціональної культури, соціальний досвід

і перспективи соціального розвитку, без

якого неможливо щасливо жити й успіш-

но працювати в сучасному суспільстві,

бути повноцінним громадянином. Осно-

вою державного компонента є науковість,

об’єднання загальнолюдських і наукових

цінностей, єдність інтелектуального, мо-

рального, естетичного й фізичного роз-

витку, диференціація, індивідуалізація,

розвивальний характер навчання.

Міністерство освіти і науки України

забезпечує також розроблення орієнтов-

ного переліку курсів для вивчення за ви-

бором учнів профілю навчання, факуль-

тативів та ін., а також дидактичних та

методичних матеріалів для реалізації їх.

Вибір таких курсів, профілів і факульта-

тивів є винятковим правилом школи.

 змісту осві-

ти направлений на задоволення пізна-

вальних інтересів учнів, розвиток їхніх

здібностей, організацію різноманітної

діяльності за нахилами й інтересами,

широке ознайомлення з різними галу-

зями знань, зміцнення здоров’я здобу-

вачів освіти. Він ураховує поглиблене

вивчення окремих предметів, профіль-

не навчання згідно з інтересами й здіб-

ностями, факультативи, групові та ін-

дивідуальні заняття, час, відведений

для роботи зі здібними дітьми, для до-

даткових занять фізичною культурою,

суспільно корисною продуктивною пра-

цею та для роботи з учнями, які відста-

ють у навчанні.

IV. Освітній процес

Модель освітнього процесу у 12-тирічній Школі гуманітарної праці

будується на основі таких чинників: багатокомпонентного, варіативно-

го змісту освіти; вікових та індивідуально особистісних норм розвитку

учнів; застосування особистісно зорієнтованих педагогічних систем;

вибору перспективних освітніх технологій, комп’ютерної підтримки

навчання; діагностичних і стимулювальних форм контролю й оціню-

вання досягнень учнів у різних видах навчальної діяльності; турботи

про фізичне та психічне здоров’я дітей.

ШГП працює в режимі 5-денного робочого тижня. Структура на-

вчального року, режим навчальних занять визначається школою з ура-

хуванням вимог Закону України «Про загальну середню освіту».

По суботах як Клуб вихідного дня

функціюють гуртки:

• вебдизайн;

• рукоділля;

• художня праця;

• вокальний ансамбль;

• сольний спів;

• ансамбль сучасного танцю;

• театральна студія;

• історичне краєзнавство;

• юний винахідник;

• технічне конструювання;

• конструювання;

• шахи;

• футбол;

• волейбол;

• журналістика та ін., ‒

а також викладаються курси за вибо-

ром:

• англійська мова;

• факультатив із математики;

• традиції давньогрецького театру;

• основи оперного мистецтва;

• історія мистецтв;

• хореографія;

• основи філософії;

• біблійна історія та християнська

етика;

• основи інформаційної культури;

• психологія.

На всіх ступенях школи використо-

вувано спеціальні методики навчання й

індивідуального розвитку дітей, які ви-

являють здібності в інтелектуальній, мис-

тецькій, спортивній, технологічній сферах.

Освітній процес у ШГП здійснюється

на принципі наукової методології. Уся ор-

ганізація освітнього процесу, зміст, фор-

ми та методи навчання й виховання точ-

но відповідають даним сучасної науки,

нормам загальнолюдської моралі.

Під час викладання суспільних наук

педагоги навчають учнів відрізняти фак-

ти та тлумачення їх, не нав’язуючи кате-

горичних, незаперечних суджень чи оці-

нок.

Передавання дітям змісту освіти від-

бувається не стільки через трансляцію го-

тових висновків, скільки через розвиток

творчих задатків і здібностей, знань та

вмінь, підведення до самостійних виснов-

ків і узагальнень.

З метою залучення дітей до наукових

досліджень та формування дослідного

(пошукового) мислення, самореалізації

творчої особистості створено шкільне на-

укове товариство «Ерудит», членами яко-

го є всі здобувачі освіти. Щороку учні 5‒8

класів пишуть і захищають реферати, а

учні 9‒11 класів працюють у форматі нау-

ково-дослідницьких робіт МАН України.

Під час освітнього процесу створю-

ються умови для морально-етичного оці-

нювання дітьми реальних і навчальних

ситуацій та перевірки своїх можливостей.

Організування такої пізнавальної діяль-

ності передбачає гнучке об’єднання інди-

відуальної і групової, самостійної та керо-

ваної, класної і домашньої діяльності. З

навчанням органічно з’єднується гуртко-

ва й індивідуальна робота за інтересами

та здібностями учнів.

Освітній процес здійснюється на ос-

нові результатів усебічного науково об-

ґрунтованого й систематичного вивчення

психолого-фізіологічних особливостей

здобувачів освіти. Для цього в закладі

функціює психологічна служба.

Орієнтація всієї діяльності ШГП на

всебічний і гармонійний розвиток особи-

стості дитини вимагає відповідного на-

повнення класів: максимально в початко-

вих класах ‒ 15-16 учнів, у 5‒11 класах ‒ не

більше за 20 учнів. Така кількість дітей

створює полегшений режим навчальної

діяльності, уможливлює поєднання пра-

ці й відпочинку, уведення до навчально-

го плану оздоровчих заходів, спеціальних

занять щодо корекції відхилень у розвит-

ку (заняття з логопедом, лікувальна фіз-

культура, ритміка).

У школі створено умови для реаліза-

ції здібностей за спеціальними творчими

програмами з гуманітарних, природни-

чих наук, а також у різних галузях худож-

ньої та технічної творчості. Зміст, органі-

зація, форми й методи виховної роботи

в закладі освіти зумовлені реальним ви-

значенням особистості учня як головної

мети виховної діяльності та спрямовані

насамперед на формування в дітей гро-

мадянської зрілості ‒ системи діяльного

ставлення особистості до Батьківщини,

суспільства, держави, природи, до інших

народів і національностей, до колективу,

до праці, до самого себе.

Громадянська зрілість учнів ШГП

формується на засадах цілісного підходу

до організування виховного процесу, за-

безпечення динамічного, гармонійного

співвідношення різноманітних напрямів,

засобів і форм, виховання гуманістично-

го мислення, єдності внутрішнього й зо-

внішнього світу особистості, взаємозв’яз-

ку її загальнолюдських характеристик та

індивідуальної неповторності.

Робота школи з накопичення дітьми

позитивного соціального досвіду, гене-

рування їхньої громадянської зрілості

передбачає включення учнів у систему

колективних відношень, розвиток ініці-

ативності, самодіяльності, формування

характеру, мотивів поведінки, умов для

засвоєння моральних норм, а також ви-

творення нової позиції, нового стилю

спілкування педагога з його вихованця-

ми. У шкільному колективі панує атмос-

фера доброзичливих міжособистісних

стосунків, забезпечуються реальні умови

для повного розкриття здібностей кожної

особистості. Така атмосфера сприяє фор-

муванню в дітей високої моральності, що

синтезує найкращі риси людини: добро-

ту, терпимість, повагу до інших, відпові-

дальність за виконання функцій громадя-

нина, виробника, сім’янина, споживача,

захисника Батьківщини.

Важливим елементом освітньої ді-

яльності школи є фахове орієнтування та

сприяння фаховому самовираженню уч-

нів, що провадяться згідно із загальним

гуманітарним напрямом закладу, з ура-

хуванням психологічних особливостей

дітей, їхніх здібностей, нахилів, інтересів

на основі даних діагностичних методик,

отримуваних протягом усього періоду

навчання. У забезпеченні демократичних

прав учнівської молоді школа виходить із

Конвенції про права дитини, ухваленої 24

травня 1983 року Генеральною асамблеєю

ООН.

У ШГП на рівних правах функціюють

різноманітні дитячі самодіяльні, громад-

ські, гуманістичні організації, діяльність

яких має демократичний, гуманний ха-

рактер і направлена перш за все на фор-

мування в здобувачів освіти позитивного

соціального досвіду, основ моральності

й духовності. Демократичні права учнів

поєднуються з обов’язками глибоко опа-

новувати основні науки, дотримуватися

навчальної та трудової дисципліни, бе-

режно ставитися до державної власності

й довкілля. Неодмінними є дотримання

принципів загальнолюдської моралі та

етики, здорового способу життя, нетерпи-

мість до антигромадянських проявів.

Органічною складовою частиною

життєдіяльності здобувачів освіти на всіх

ступенях навчання, важливим засобом

стимулювання розвитку їхніх творчих зді-

бностей та укріплення здоров’я є фізична

й розумова праця. Вибір характеру трудо-

вої діяльності, форм її організування за-

лежить від побажань учнів і їхніх батьків

та перебуває в компетентності Ради шко-

ли. Водночас першочергово враховуються

інтереси виховання, навчання, розвитку

та здоров’я дітей.

Для вирішення різноманітних освіт-

ніх завдань у ШГП створено власне радіо,

телебачення, видавництво, на засадах

виборності реалізовано шкільне самовря-

дування, налагоджено роботу Президент-

ської ради, комітетів шкільного активу.

Долучені до освітнього процесу сто-

ронні організації (музеї, церкви, інститу-

ти поліції, освіти, культури) виконують

низку важливих функцій, як-от: шефству-

вання над старшокласниками, проведен-

ня разом з учнями спільних заходів (кон-

ференцій, вистав тощо).

V. ШГП у системі безперервної освіти

Школа гуманітарної праці є органічним складником безперервної

освіти, основою соціалізації молодої людини в суспільстві, фундамен-

том для подальшої її освіти чи трудової діяльності. Заклад забезпечує

наступність у становленні людини в процесі її переходу від дитинства

до дорослого життя, дотримуючись, з одного боку, наступності з до-

шкільною освітою, зокрема, у питаннях базового компоненту її змісту,

а з іншого боку, створюючи підґрунтя для загальнонаукової, загально-

культурної і допрофесійної підготовки фахівця до майбутнього суспіль-

ного життя.

Здобуття повної загальної середньої освіти може здійснюватися в

ШГП різними шляхами. Учні, які не можуть навчатися в школі, мають

можливість отримати середню освіту за індивідуальними навчальними

планами з наступним складанням екзаменів екстерном, також створю-

ються інклюзивні класи.

VI. Управління закладом загальної середньої освіти

Школа гуманітарної праці має юридичну й фінансову самостій-

ність. Її діяльність вибудувано на принципах самоуправління, гласно-

сті та демократії. Заклад має свій Статут, у якому визначено його мету,

завдання, організаційну структуру, а також правила й норми життя ко-

лективу, права та обов’язки його членів.

Управління ШГП є державно-громадським. Загальне управління

закладом здійснюють державні органи управління, а безпосередньо ‒

директор та органи громадського самоврядування (загальні збори, рада

засновників).

Рада засновників школи вирішує всі важливі питання життєдіяль-

ності учнівського й педагогічного колективів.

Демократизація управління закладом освіти передбачає моральне

та матеріальне стимулювання творчих пошуків педагогів, підвищення

рівня їхньої загальної культури, кваліфікації, а також професійної май-

стерності, створення комфортного морально-психологічного клімату,

доброзичливих стосунків між учителями й учнями, учителями та адмі-

ністрацією школи, педагогічним колективом і батьками учнів.

Для забезпечення державно-громадського управління в ШГП ство-

рюються органи громадського самоврядування та колегіальний орган

самоуправління ‒ педагогічна рада. Діяльність цих органів покликана

забезпечити адаптивність, гнучкість і відкритість управління, сприяти

поступовому переходу до стратегічно-цільового управління. Результа-

тивність управління закладом загальної середньої освіти визначається

ступенем досягнення окресленої мети, якісними позитивними змінами

в діяльності цього закладу. Управління науково-методичною роботою в

школі передбачає організування різних її форм: творчих груп, кафедр,

циклових комісій тощо, ‒ і застосування різноманітних методів; діяль-

ність координується залежно від потреб колективу й завдань закладу.

З метою демократизації управління та встановлення зворотно-

го зв’язку для поточного коригування управлінських рішень у закладі

освіти функціюють колективні органи учнівського (учнівські збори) та

батьківського (батьківські збори) самоврядування, повноваження яких

визначено в Статуті ШГП. Названі органи є дієвим засобом формуван-

ня громадської думки й ефективним способом демократизації управ-

ління. Взаємодія управлінських структур та органів самоврядування

сприяє процесам діалогізації взаємин, узгодженості внутрішніх моти-

вів із зовнішніми вимогами.

Акцент діяльності директора зміщується на вдосконалення особи-

стої діяльності й створення умов для самоорганізації діяльності учнів,

учителів, працівників адміністрації. У такий спосіб здійснюється по-

ступовий перехід від домінантного оперативного до стратегічно-цільо-

вого управління через узгодження власних функцій із функціями всіх

суб’єктів освітнього процесу.

Школі надано право визначати форми системи оплати праці, мате-

ріального стимулювання.

VII. Підготовка вчителя і його професійне

вдосконалення

Зміни в змісті та структурі загальної середньої освіти мають гли-

бинний характер і потребують розв’язання проблем підготовки вчите-

ля, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає

про особистісне й фахове зростання, уміє досягти нових педагогічних

цілей.

Під цим кутом зору роль учителя полягає не лише в тому, щоб за-

безпечити трансляцію знань, але й бути людиною культури та вселюд-

ських цінностей, провідником ідей державотворення й демократичних

змін.

Пріоритетною стає підготовка педагога, діяльність якого не обмежу-

ється викладанням власного предмета, фахівця, здатного до реалізації

міждисциплінарних зв’язків, який усвідомлює значущість професійних

знань у контексті соціокультурного простору. Важливим є його вміння ор-

ганізувати навчальний процес як педагогічну взаємодію, спрямовану на

розвиток особистості, її підготовку до розв’язання завдань життєтворчості.

Реалізуючи гуманітарну природу своєї професії, учитель як вихова-

тель і організатор навчального процесу не обмежується оцінкою навче-

ності учнів, а стимулює їхні особисті досягнення.

З огляду на нову ситуацію в освітньому просторі України педагог

повинен уміти працювати в умовах вибору педагогічної позиції, техно-

логії, підручників, змісту, форм навчання тощо.

Отже, напрямок фахової переорієнтації вчителя ‒ від просвітництва

до здійснення життєтворчої та культуротворчої місії, від маніпулятив-

ної, авторитарної педагогіки до педагогіки особистісно зорієнтованої,

педагогіки співробітництва.

Оцінювання праці вчителя організовується так, щоб сприяти його

розвитку й саморозвитку. Атестація педагога як форма виявлення рівня

його кваліфікації має стати демократичнішою, спонукати до професій-

ного вдосконалення.

Характерною ознакою діяльності вчителя є культура спілкування. У

стосунках з учнями слід дотримуватися міри, не допускати крайнощів,

не виходити за рамки пристойностей. Учитель, який керується прави-

лом міри, рішуче й неухильно вимагає від учнів виконання своїх вимог,

але робить це спокійно, обмірковано та є зразком культури поведінки

для учнів.

Показником педагогічної культури вчителя є його мова. Літера-

турна її досконалість і педагогічна переконливість, дохідливість, логіч-

ність, точність, стислість, простота й емоційна вразливість, відсутність

вульгаризмів, слів-паразитів, надлишку іншомовних слів, вільне оперу-

вання словом, правильне використання логічних наголосів та психоло-

гічних пауз, відповідність між змістом і тоном, між словами, жестами й

мімікою ‒ основні якості мовлення вчителя.

Для забезпечення закладу освіти висококваліфікованими педаго-

гічними кадрами їх прийняття здійснюється на контрактній основі.

У ШГП працює «Школа молодого фахівця», психологічні курси для

вдосконалення, курси з IT-технологій, один раз на рік проходять педаго-

гічні читання та конференції. Під час педагогічних читань відбувається

обговорення книг, що становлять інтерес для педколективу (із сучасної

філософії, психології, історії релігії тощо).

Науково-методична рада школи всіляко сприяє проведенню вчите-

лями науково-пошукової роботи, заохочує узагальнювати й осмислюва-

ти досвід, публікувати наукові та методичні праці, брати участь у ство-

ренні видань тощо.

VIII. Умови, що необхідні для реалізації концепції

Неодмінною умовою для успішної реалізації представленої концеп-

ції є відповідне науково-методичне забезпечення всіх сторін освітнього

процесу.

Із цією метою в ШГП створено Науково-методичну раду, яка покли-

кана вирішувати на теоретичному й прикладному рівнях такі пробле-

ми:

‒ принципи та категорії відбору змісту освіти, особливо її шкіль-

ного компоненту;

‒ шляхи й засоби диференціації та індивідуалізації навчання, роз-

роблення й адаптація різних варіантів навчальних планів;

‒ підготовка сучасних програм, зокрема авторських, підручників,

навчальних посібників, у яких реалізуються ідеї гуманізму та де-

мократизму, єдності навчання, виховання й розвитку;

‒ розроблення діагностики рівня вихованості та засвоєння учнями

змісту освіти;

‒ умови розвитку здібностей і обдарованості дітей;

‒ наукове обґрунтування конкретних шляхів перебудови системи

підготовки й підвищення кваліфікації вчителя;

‒ визначення дієвого механізму узагальнення та поширення пере-

дового педагогічного досвіду;

‒ своєчасне використанню результатів науково-педагогічних до-

сліджень у навчальній і виховній роботі;

‒ цілеспрямоване створення науково-виробничих об’єднань уче-

них і практиків.

Крім того, у ШГП приділяють значну увагу створенню та актуалі-

зації технічної бази, комфортної для сучасного освітнього процесу. Зо-

крема, кожен клас молодшої школи має навчальну аудиторію, спальню

(ігрову), роздягальню, санвузол. Для учнів старшої школи, які не є жите-

лями міста Херсона, облаштовано окремий спальний корпус.

Науково-методична рада ШГП

НМР працює на підставі законів України «Про освіту», «Про загаль-

ну середню освіту», нормативних документів Міністерства освіти та на-

уки України, наказів обласного управління освіти та науки.

Ініціатором створення ради був директор школи А. Кияновський

– заслужений працівник освіти України, кандидат педагогічних наук,

доцент, учитель вищої категорії, учитель-методист; він також є головою

НМР.

До складу науково-методичної ради ШГП входять заступники ди-

ректора, керівники методичних об’єднань (МО) учителів, вихователів,

класних керівників, учителі-предметники, шкільний психолог. Нау-

ковими консультантами НМР є видатні науковці: член кореспондент

НАПН України, доктор педагогічних наук, професор В. Бутенко; член

кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор

Є. Голобородько; ректор Херсонського державного університету, доктор

педагогічних наук, професор О. Співаковський; академік НАПН Украї-

ни, доктор педагогічних наук, професор О. Сухомлинська та ін.

НМР працює відповідно до щорічного плану, який складають на-

прикінці попереднього навчального року й виносять на обговорення;

засідання проводять раз на місяць (8-9 засідань на рік).

Основні завдання роботи науково-методичної ради ШГП:

1. підвищувати професійну майстерність педагогів;

2. стимулювати творчий пошук педагогічних працівників;

3. вивчати наукові праці передових педагогів-учених, новатор-

ський досвід педагогів-практиків із метою запровадження най-

більш прийнятних ідей;

4. сприяти опануванню педагогічними працівниками новітніх пе-

дагогічних методів, засобів, технологій, спрямованих на забезпе-

чення учнівського самовизначення, самовираження та самореа-

лізації;

5. сприяти впровадженню в роботу закладу освітніх інновацій, удо-

сконалюючи освітній процес.

Науково-методична рада ШГП (далі – НМР) – це

педагогічний колегіальний орган внутрішньошкільного

управління навчально-виховною, методичною,

експериментально-дослідницькою, інноваційною

діяльністю закладу освіти.

НМР школи тісно співпрацює з інши-

ми освітніми закладами з метою обміну

досвідом і передовими педагогічними

технологіями. Зокрема, група вчителів

ШГП відвідала Естонію, щоб вивчити

досвід прориву в галузі освіти; учителі

англійської мови беруть активну участь у

вебінарах щодо впровадження методики

CLIL.

З метою підвищення фахової майс-

терності педагогів, стимулювання їхньо-

го творчого пошуку протягом декількох

років поспіль ретельно вивчаються й

упроваджуються в освітній процес школи

методи розвивального навчання, запро-

поновані П. Гальперіним, Д. Ельконіним

і В. Давидовим.

НМР сприяє професійному станов-

ленню молодих учителів і вихователів

‒ педагогів-початківців. Для цього сис-

тематично організовуються методичні

семінари для початківців із залученням

учителів і вихователів, які мають зна-

чний педагогічний досвід, а також пред-

ставників психологічної служби школи;

щороку проводиться «тиждень молодого

фахівця», що традиційно завершується

доповіддю молодого педагога на засідан-

ні ради в присутності його вчителя-на-

ставника.

Значну увагу члени НМР приділяють

вивченню світового досвіду в галузях пси-

хології та освіти. Для того, щоб ознайоми-

ти педагогів школи з таким досвідом, а

також із новинками спеціальної літера-

тури, доцільними для фахового зростан-

ня, регулярно проводяться педагогічні

читання з подальшим обговоренням. Зо-

крема, в останні роки для педагогічних

читань обрано такі книги: «Чотири лек-

ції з педагогіки» П. Гальперіна, «Homo

Deus. Людина божественна. За лаштунка-

ми майбутнього» Ю. Гарарі, «Сім звичок

надзвичайно ефективних людей» С. Кові,

«Блокчейн від А до Я. Усе про технологію

десятиліття» Л. Леру, «Правила мозку. Що

варто знати про мозок вам і вашим дітям»

Дж. Медіни, «Феліцитарна перспектива»

Г. Навайтіса, «Як навчити дитину дума-

ти» Ю. Тамберга.

За сприяння НМР в школі плідно

працюють творчі групи, а саме: група з

упровадження технологій ТВВЗ, група

з упровадження методів розвивального

навчання, група з упровадження учнів-

ського самоврядування в школі, «Смарт-

скул», «Музейна педагогіка» та багато ін-

ших.

З метою узагальнення досвіду роботи

педагогічного колективу ШГП, створення

банку методичних ідей і напрацювань пе-

дагогів закладу на засіданнях НМР ухва-

люють рішення щодо публікації видань.

Зокрема, опубліковано книгу-альбом

«Шедеври колекції Херсонського худож-

нього музею ім. О.О. Шовкуненка» (2018)

російською та англійською мовами, ме-

тодичний посібник «Шкільне самовря-

дування» (2019), альманахи науково-до-

слідницьких, реферативних і творчих

робіт учнів ШГП «Зоресвіт» (2019, 2020),

методичний посібник «ТВВЗ у дитячо-

му садку Школи гуманітарної праці»

(2020), матеріали першої науково-прак-

тичної конференції «Досвід становлен-

ня школи нового типу» (перевидання

збірника 1993 року) (2020), науково-мето-

дичний посібник за матеріалами педаго-

гічних читань «Психолого-педагогічні ідеї

П.Я. Гальперіна: погляд крізь століття»

(2021), методичний посібник «Реалізація

компетентнісного підходу під час навчан-

ня іноземної мови учнів загальноосвіт-

ньої школи» (2021) та багато ін.

Бібліотечно-інформаційний

центр

Бібліотека навчально-виховного комплексу «Школа гуманітарної

праці» Херсонської обласної ради забезпечує інформаційні потреби ос-

вітнього процесу, систематично й цілеспрямовано надає необхідну до-

помогу учням.

Основні завдання бібліотеки:

• виховувати в здобувачів освіти інформаційну культуру, культуру

читання;

• формувати вміння користуватися бібліотекою, її довідковим

апаратом;

• розвивати творчі здібності, пізнавальний інтерес учнів, сприяти

успішному засвоєнню освітніх програм;

• забезпечувати різні форми й методи бібліотечної роботи, що до-

помагають у самоосвіті дітей і педагогів;

• сприяти зростанню професійної компетентності педагогічних

кадрів;

• виховувати в учнів загальну культуру, національну свідомість,

шанобливе ставлення до книги як до джерела знань.

Бібліотека є важливим структурним підрозділом навчально-вихов-

ного комплексу. Із 2012 року в ШГП впроваджено нову модель бібліоте-

ки – бібліотечно-інформаційний центр (БІЦ).

Завдання, які стоять перед сучасною школою, змінення

пріоритетів і підходів до освіти й виховання, процеси

глобалізації та інформатизації суспільства – усе це

зумовлює оновлення функцій і статусу бібліотек закладів

освіти, перетворення їх на інформаційні центри, що мають

на меті насамперед інформаційне забезпечення освітнього

процесу.

Сьогодні центр посідає гідне місце

в єдиному інформаційному просторі на-

вчального закладу, куди входять:

‒ загальношкільна мережа з досту-

пом до інтернету;

‒ мультимедійні кабінети;

‒ шкільний інформаційно-освітній

портал;

‒ офіційний вебсайт ШГП;

‒ шкільний бібліотечно-інформа-

ційний центр;

‒ сайт шкільного бібліотечно-інфор-

маційного центру;

‒ шкільне телебачення;

‒ шкільне радіо;

‒ медіаосвітні гуртки.

Шкільний бібліотечно-інформацій-

ний центр проходить шлях модернізації

та інноваційних змін. Модернізація поча-

лася з вивчення й аналізу досвіду діяльно-

сті бібліотек, що працюють нестандартно,

розширюють свої функції, розроблюють і

впроваджують різні моделі сучасної сис-

теми інформаційного й довідково-біблі-

ографічного обслуговування педагогів

та учнів. Курс на інновації складався від

простого до складного: комп’ютеризація,

нові форми заходів, інформаційна куль-

тура, сімейне читання, автоматизація

технологічних процесів роботи шкільної

бібліотеки.

На організаційному етапі створення

бібліотечно-інформаційного центру роз-

роблено нормативну базу функціювання

центру («Положення про бібліотечно-ін-

формаційний центр», «Правила користу-

вання», посадові інструкції працівників),

опрацьовано штатний розпис, визначено

тематично-типологічний склад інформа-

ційних матеріалів центру, оснащено інди-

відуальні місця для самостійних занять

здобувачів освіти й педагогів з книгою

та медіаресурсами, створено локальну

комп’ютерну мережу.

До структури бібліотечно-інформа-

ційного центру входять:

‒ абонемент для обслуговування уч-

нів 5–11 класів;

‒ читальна зала (22 посадкових міс-

ця);

‒ книгосховище;

‒ медіацентр;

‒ дитячий відділ обслуговування уч-

нів 1–4 класів.

Бібліотека ШГП славиться добре

вкомплектованим фондом художньої та

галузевої літератури, якісним довідковим

фондом з унікальними словниками й ен-

циклопедіями, великою кількістю періо-

дичних видань для учнів і вчителів. Сьо-

годні фонд бібліотечно-інформаційного

центру налічує близько 42000 примірни-

ків книг, газет, журналів. Із них фонд

навчальної літератури становить 10220

прим., галузевої та художньої – 28400

прим., близько 3000 прим. періодичних

видань.

Сучасний медіацентр, що є структур-

ним складником бібліотечно-інформа-

ційного центру, укомплектовано спеці-

альним обладнанням: 7 комп’ютерами,

підключеними до інтернету, кольоровим

принтером, сканером, мультимедійним

проєктором та екраном, 6 електронними

книгами. Читачі бібліотеки мають мож-

ливість знайти інформацію в різних дже-

релах, а також копіювати, сканувати й

роздруковувати потрібні фрагменти.

За рішенням директора школи, штат

працівників бібліотечно-інформаційно-

го центру збільшено до трьох осіб. Відві-

дувачів медіацентру обслуговує бібліоте-

кар-медіаспеціаліст.

Основні кількісні показники роботи

досить високі.

Сьогодні в бібліотечно-інформацій-

ному центрі – майже 800 читачів: усі учні

1–11 класів (100%), а також учителі й бать-

ки.

Наявність просторої читальної зали

та сучасного мультимедійного обладнан-

ня вможливлює проведення численних

заходів на високому рівні. Бібліотекарі за-

стосовують багатоманітні форми масових

подій: огляди літератури, конкурси, ві-

кторини, літературні ігри, зокрема й такі

великі дійства, як літературні вітальні,

читацькі конференції, тематичні вечори.

Бібліотечно-інформаційний центр

має велику кількість періодичних ви-

дань – понад 50 назв газет і журналів,

наприклад: педагогічні журнали «Прак-

тика управління закладом освіти», «Пе-

дагогіка і психологія», «Шкільний біблі-

отечно-інформаційний центр», «Народна

освіта», «Педагогіка» та ін., науково-попу-

лярні журнали «Куншт», «Omni» та ін.

Медіатека, що налічує 325 найме-

нувань компакт-дисків і відеофільмів із

різних навчальних предметів, допомагає

педагогам школи врізноманітнити уро-

ки. Багато вчителів мають свої колекції

медіаресурсів у навчальних кабінетах,

крім того, не становить проблеми знайти

необхідний ресурс у комп’ютерному кла-

сі з доступом до інтернету. Завдяки тому,

що в ШГП створено освітній вебпортал

і шкільний бібліотечно-інформаційний

центр має на ньому свій розділ, є можли-

вість викладати на порталі матеріали бі-

бліотечних уроків та інший відповідний

контент.

Добре вкомплектований бібліо-

течний фонд – основа успішної роботи

шкільного бібліотечно-інформаційно-

го центру. Нині фонд складають книги

з різних галузей знань, значна кількість

довідкових джерел, видання класичних і

сучасних художніх творів; особливу увагу

звертаємо на праці з правової культури,

етики, філософії, мистецтва. Наш центр

може похвалитися великою кількістю

нової літератури: ШГП співпрацює з ма-

газинами «Книжковий ряд», «Навчальна

книга», також у поповненні бібліотечно-

го фонду беруть активну участь батьки

учнів школи.

Для відвідувачів діє система відкрито-

го доступу до фонду, орієнтуватися в ньо-

му допомагають покажчики й роздільни-

ки. Розкрити для читачів уміст фонду та

звернути їхню увагу на конкретну книгу

допомагають систематичні виставки літе-

ратури, тематичні полички, виставки-пе-

регляди. Вони дають нагоду отримати ін-

формацію про нові надходження, наявні

цінні видання, а також щодо книжкових

ресурсів із різних тем.

Зокрема, бібліотечно-інформаційний

центр організовує такі виставки:

• виставки нових надходжень: «Ура!

Новинка!», «Новосели в бібліотеці»;

• виставки до предметних тижнів: «За

сторінками шкільного підручника»,

«Учись! Дізнавайся! Дивуйся!»;

• країнознавчі й краєзнавчі ви-

ставки: «Мандруємо Україною»,

«Херсонщина – наш рідний край»;

• виставки книжкових серій: «Книги

серії «Шкільна бібліотека», «Кни-

ги серії «Знамениті українці»;

• цикли книжково-ілюстративних

виставок: «Чарівний світ мисте-

цтва», «Наша планета Земля», «Ве-

ликі таємниці минулого»;

• виставки – перегляди періодики:

«Мандруємо разом із журналом

“Навколо світу”», «Новини науки

й техніки на сторінках журналів

“Omni”, “Science”».

Частину фонду розставлено за тема-

тичними та інформаційними блоками.

Наприклад, науково-популярні видання

для здобувачів освіти розташовано на сте-

лажі із загальною назвою «Для вас, еру-

дити». Уподобані більшістю юних чита-

чів друковані твори (фентезі, детективи,

пригоди) зібрано на стелажі «Твій улю-

блений жанр». На виставковому стела-

жі «Знаменні дати» учні дізнаються про

важливі події та дати, дні народження

письменників, ознайомлюються з книга-

ми, репродукціями, статтями, присвяче-

ними відомим постатям чи актуальним

подіям.

Працівники бібліотечно-інформацій-

ного центру, крім традиційних, застосову-

ють також інноваційні форми книжкових

виставок, під час яких проводять бесіди,

вікторини, ігри тощо. Особливо відвіду-

вачам сподобалися виставка-вікторина

«Давня Греція – далека і близька», ви-

ставка фотографій і книг з автографами

(до Дня народження ШГП) «Незабутні

зустрічі», виставка-подорож «Мій рідний

край – Херсонщина», виставка-пам’ять «І

пам’ятає світ врятований...».

Інформаційна культура особистості –

не тільки невід’ємне право кожної люди-

ни, а й важлива умова її розвитку та роз-

витку нації загалом. Шкільна бібліотека

сьогодні відіграє значну роль у досягнен-

ні нової якості освіти, є вагомим інфор-

маційним ресурсом і центром, що формує

інформаційну культуру учнів та вчителів.

Бібліотека ШГП завжди була центром

якісного й оперативного інформування

педагогічного та учнівського колективів.

І сьогодні бібліотечно-інформаційний

центр не змінив принципів відкритості,

доступності, партнерства, а навпаки, роз-

ширив зміст роботи привабливими до-

повненнями, як-от:

‒ рекламою бібліотеки й бібліотеч-

них послуг;

‒ зміцненням матеріальної бази та

придбанням цінних видань, сучас-

них підручників і посібників;

‒ передплатою на сучасні періодич-

ні видання (за рахунок спеціаль-

них коштів) та ін.

Інформаційну роботу провадимо за

двома напрямами:

1. інформування керівників, педаго-

гів, батьків;

2. інформування учнів.

Результативність такої роботи зале-

жить від міцності контакту бібліотеки

з педагогічним колективом, батьками,

від загального планування всієї системи

виховання бібліотечно-бібліографічної

культури.

Багато в чому інформаційна робота

залежить від якісного довідково-бібліо-

графічного апарату. Наш бібліотечно-ін-

формаційний центр має чітку систему

каталогів і картотек, а з 2015 року ство-

рено також електронний каталог. Доку-

ментація центру, статистика й щоденни-

ки роботи ведуться в електронній формі.

Нині на порядку денному – придбання

відповідного програмного забезпечення

та штрих-кодування книжкового фонду.

Важливою функцією центру є ін-

формаційно-методична робота: інфор-

маційне забезпечення педагогічних рад,

теоретичних і практичних семінарів, пе-

дагогічних читань, науково-теоретичних

конференцій. Особливу увагу приділено

індивідуальному інформуванню вчите-

лів. На початку навчального року на за-

сіданнях методичних об’єднань педагоги

визначають тематику й проблематику,

над якими працюватимуть, що дає цен-

трові змогу спланувати інформаційну

роботу найефективніше. У роботі з учите-

лями неоціненним джерелом потрібного

матеріалу є періодичні видання.

Упродовж року бібліотекарі готу-

ють бібліографічні огляди, інформацій-

ні списки, індивідуальні повідомлення,

виступають на засіданнях методичних

об’єднань. Ефективними формами ма-

сового інформування є бібліографічні й

інформаційні огляди книг, періодичних

видань, виставки, тематичні полиці. У

читальній залі експоновано методичну

книжкову виставку «Видання педагогів

ШГП», інформаційний стелаж «На допо-

могу вчителеві». На сайті закладу викла-

дено оцифровані методичні посібники,

підготовлені педагогами школи. Крім

того, на вебсторінці бібліотечно-інформа-

ційного центру розміщено оновлювану

інформація про нові надходження педа-

гогічної літератури.

Інформування вчителів про нові ре-

сурси, форми й методи роботи відбу-

вається за допомогою інформаційних

списків літератури, під час заходів до

Дня інформації, Дня спеціаліста. На-

приклад, один із Днів спеціаліста про-

йшов у Херсонській обласній бібліоте-

ці для дітей ім. Дніпрової Чайки, тема

заходу – «Інноваційні форми роботи з

дітьми».

Саме бібліотечно-інформаційний

центр став ініціатором застосування пе-

дагогами ШГП технології вебквестів –

особливого типу пошукової діяльності,

яку учні здійснюють за допомогою ін-

тернету. Вебквест як освітня технологія

спирається на такий підхід до навчан-

ня, за якого відбувається конструюван-

ня нового. Відповідно, учитель стає не

урокодавцем, а консультантом, органі-

затором і координатором проблемно-

орієнтованої, дослідницької, навчаль-

но-пізнавальної діяльності учнів, він

створює умови для самостійної розумо-

вої та творчої діяльності учнів і підтри-

мує їхню ініціативу. У свою чергу, учні

стають рівноправними співучасниками

освітнього процесу, поділяючи з настав-

ником відповідальність за процес та ре-

зультати навчання.

Працівники бібліотечно-інформа-

ційного центру створили навчальну пре-

зентацію, добірку посилань на інтернетні

ресурси за темою вебквестів. Зрештою,

багато педагогів школи й самі бібліотека-

рі почали застосовувати цю технологію.

У 2020 році ми запрошували своїх юних

читачів, а також учителів і батьків узяти

участь у вебквесті «Засновники нашого

міста».

Бібліотечно-інформаційний центр

ШГП регулярно опрацьовує інформацій-

ні запити читачів, надаючи бібліогра-

фічні, тематичні, уточнювальні, факто-

графічні довідки й використовуючи для

цього свій довідково-пошуковий апарат.

Як правило, протягом навчального року

формується понад 2000 довідок.

Для створення довідок, особливо за

запитами вчителів і вихователів, активно

використовуємо систематичну карто-

теку статей. У цю картотеку включено

актуальні теми, визначені читацькими

запитами, наприклад: «Інтерактивні

технології», «Робота з обдарованими

дітьми», «Інтернетні технології в нав-

чанні», «Інклюзивна й корекційна пе-

дагогіка» та ін. У картотеці розписано

всі педагогічні журнали, які отримує

центр. До послуг читачів – понад 30 те-

матичних тек із газетними й журналь-

ними вирізками.

Робота з інформування учнів – це не

лише робота з бібліотечними ресурсами,

а й, так би мовити, керівництво в пошу-

ку інформації за допомогою інтернету та

інших електронних джерел. Довідковий

фонд бібліотеки тепер доповнюють елек-

тронні енциклопедії та довідники, усі

електронні джерела інформації зібрано в

медіацентрі.

Із 2012 року за ініціативою директо-

ра школи й педагогів в інформаційному

фонді медіацентру створено спеціальний

ресурс – лекції відомих учених, академі-

ків, професорів. Учні старших класів ма-

ють змогу використовувати цей унікаль-

ний ресурс для отримання додаткових

знань із навчальних предметів, під час

підготовки досліджень МАН.

Особливо цікавим в останні роки для

працівників бібліотечно-інформаційного

центру є індивідуальне інформування уч-

нів за темами науково-дослідницьких ро-

біт. Члени шкільного наукового товари-

ства «Ерудит» систематично звертаються

за допомогою в пошуку інформації. Бі-

бліотекарі не лише надають таку допо-

могу, а й консультують здобувачів осві-

ти щодо оформлення наукової роботи,

складання списку джерел; бібліотекар

медіацентру регулярно консультує учнів

щодо пошуку інформації в усемережжі.

Крім того, у центрі складено рекомен-

дації «Учневі школи: як працювати над

дослідницькою роботою», «Як скласти

бібліографічний список літератури». У

2020 році виконано понад 50 інформа-

ційних запитів за темами науково-до-

слідницьких робіт, як-от: «Походження

української мови», «Фольклорні дже-

рела творчості Т.Г. Шевченка в ранній

поезії», «Сміх – головний герой п’єси

М.В. Гоголя “Ревізор”», «Усна народна

творчість Херсонщини», «Патріотична

тема у творчості херсонських поетів», «Фі-

лософія Платона», «Театр Есхіла», «Фізи-

ка – розв’язання графічних задач», та ін.

Патріотичне виховання здобувачів

освіти також у центрі уваги педагогів

школи. З історією міста пов’язана й сама

будівля ШГП, адже в ній навчався герой

Другої світової війни Ілля Кулик. Кілька

років поспіль у закладі проходила пошу-

кова операція «Їх іменами названо вулиці

міста». Бібліотекарі надавали допомогу

в пошуку інформації, укладали тематич-

ні добірки літератури, формували теки

з краєзнавчими матеріалами, книжко-

во-ілюстративні виставки. Унаслідок

спільної роботи ШГП та Державного ар-

хіву Херсонської області опубліковано 5

методичних посібників, у яких зібрано

унікальні матеріали з фондів обласно-

го архіву (ці посібники прикрасили наш

краєзнавчий фонд).

Сучасна ситуація висуває нові ви-

моги до пізнавальної діяльності учнів –

сприйняття й перероблення інформації,

що надходить різними комунікативними

каналами, потребують прищеплення ін-

формаційної культури.

Одне із завдань шкільної бібліотеки

– виховання інформаційної культури уч-

нів.

Із 2005 року в ШГП застосовують ці-

каву форму привернення уваги учнів до

бібліотечних знань – гурткову роботу.

Саме в такій формі проходять бібліо-

течні уроки. Послуговуючись досвідом

роботи гуртка, а також досвідом біблі-

отекарів України, завідувач шкільної

бібліотеки Т. Лихожон розробила спе-

ціальний курс «Основи інформаційної

культури» для учнів 5–8 класів. Програ-

му цього курсу схвалено Міністерством

освіти і науки України та рекомендова-

но для використання в навчальних за-

кладах (гриф №2.1/12-Г-767 МОН Укра-

їни від 13.10.2016), а з 2017 року його

впроваджено в освітній процес. Основ-

на мета «Основ інформаційної культу-

ри» – надати учням знання, уміння й

навички інформаційного самозабезпе-

чення навчальної діяльності.

Досягнення мети здійснюється шля-

хом вирішення таких завдань:

‒ засвоєння раціональних способів

самостійного пошуку інформації

відповідно до завдань, що виника-

ють під час навчання;

‒ засвоєння методів аналітико-син-

тетичного опрацювання інформа-

ції;

‒ вивчення та практичне застосу-

вання технології підготовки й

оформлення результатів самостій-

ної навчальної та пізнавальної

роботи (підготовка рефератів, лек-

цій, конспектів).

Програма курсу розрахована на 32

заняття в кожному класі й складається з

таких розділів:

• система бібліотечного обслугову-

вання читачів;

• історія книги;

• джерела інформації;

• довідковий апарат книги та біблі-

отеки;

• культура читання.

У програмі передбачено системне за-

своєння учнями теоретичної бази, уточ-

нюється рівень знань і вмінь на кожному

з етапів. Форми й зміст уроків різнопла-

нові, спрямовані на максимальне вико-

ристання інтерактивних методів. На за-

няттях моделюються різні шляхи пошуку

інформації, удосконалюється робота з до-

відковим фондом і довідковим апаратом

бібліотеки, формуються навички само-

стійної роботи в бібліотечно-інформацій-

ному центрі.

Опанування цього курсу допоможе

здобувачам освіти скоротити інтелекту-

альні й часові затрати на виконання до-

машніх завдань, підвищити якість знань

завдяки застосуванню більш продуктив-

них способів навчальної праці. Навчання

інформаційної грамотності слід розгляда-

ти як складову частину повсякденної на-

вчально-виховної роботи. Уроки будують-

ся таким чином, щоб вони були цікавими,

емоційними, доступними за змістом і на-

лаштованими на активну участь дітей. У

зв’язку з цим більшість занять передбачає

практичні завдання, за допомогою яких

можна перевірити засвоєння пройденого

матеріалу.

Залежно від змісту теми, віку й під-

готовки учнів програма надає бібліотека-

реві широкі можливості для вибору ме-

тодичних шляхів і способів викладання

конкретного матеріалу.

Для проведення занять використо-

вуються традиційні форми (урок-бесіда,

урок-лекція, практикум, урок творчості)

та ігрові, змагальні. Ігрові уроки (конкурс,

турнір, вікторина, бібліографічна гра)

особливо подобаються дітям середнього

шкільного віку. Наприкінці семестрів у

кожній паралелі проводяться підсумкові

заняття (для учнів 5–6 класів – у формі

гри, 7-х класів – у формі ділової гри, 8-х

класів – це тестування, анкетування, са-

мотестування).

У програмі закладено позиції, за яки-

ми здобувачі освіти виявляють себе не

лише як сприймачі інформації, а на кож-

ному етапі отримують багато можливо-

стей для реалізації себе як трансляторів

або творців інформації. На бібліотечних

уроках діяльні форми роботи превалю-

ють над суто теоретичними, і, виконуючи

завдання, учні самі створюють новий ін-

формаційний продукт.

Вивчення певних тем відбувається

інтегровано зі шкільними курсами з ос-

нов інформатики, літератури та мови,

історії релігії. Прикладом може бути бі-

нарний урок за темою «Давньоруська ру-

кописна книга», який бібліотекар прово-

дить спільно з учителем історії релігії та

філософії І. Замараєвою. Разом з учителя-

ми інформатики підготовлено урок-гру з

використанням інтерактивної дошки за

темою «Структура книги».

У бібліотечно-інформаційному цен-

трі ШГП зібрано багато навчального ма-

теріалу до бібліотечних уроків, зокрема

чимало авторських презентацій, підго-

товлених бібліотекарями.

Навчання інформаційної культури

старших учнів відбувається на тради-

ційних бібліотечних уроках: «Перлина

української писемності – Пересопниць-

ке Євангеліє» (9 кл.), «Секрети успішної

роботи з друкованими текстами» (9 кл.),

«Як не загубитися у світі довідкової літе-

ратури: бібліографічна гра» (9 кл.), «Вір-

туальна бібліотека: подорож сайтами

бібліотек» (9 кл.), «Твоя бібліографічна

культура» (9–10 кл.), «Мистецтво скла-

дання конспекту» (9–10 кл.), «Реферат:

технологія підготовки, правила складан-

ня» (9–10 кл.), «Правила оформлення

дослідницької роботи учня» (9 –11 кл.),

«Електронні ресурси для освіти: пробле-

ми вибору» (10–11 кл.). Крім того, для уч-

нів старших класів підготовлено пам’ятку

«Як скласти список джерел».

Досить захопливим виходить підсум-

ковий урок за темою «Бібліотека як ін-

формаційно-пошукова система» у формі

екскурсії бібліотекою, адже підготувати

й провести таку екскурсію бібліотекарі

пропонують самим учням. Основна мета

заходу – продемонструвати знання про

бібліотеку, здобуті на заняттях курсу «Ос-

нови інформаційної культури». Під час

екскурсії діти розповідають про принци-

пи розставляння книг на полицях, про

книжкові виставки, акцентують на осо-

бливостях бібліотечно-інформаційного

центру ШГП, у медіацентрі описують цей

новий структурний підрозділ. Зазвичай

найбільше охочих – на роль екскурсовода

книжковим сховищем.

Виявилося, що екскурсії, які прово-

дять самі здобувачі освіти, цікаві та за-

требувані. До цієї роботи підключилися

й старші учні. Екскурсії записували на

відеокамеру, а ролі операторів належали

також учням. Разом із бібліотекарями ві-

деозапис обробляли, принагідно діти ви-

вчали ази медіаграмотності. На цей час у

бібліотеці є три відео екскурсій із різними

учасниками та знятий фільм-екскурсія

«Пригоди п’ятикласників у бібліотеці», у

якому взяли участь юні актори шкільного

театру.

Ідею проведення екскурсій вирішили

розвинути. Так з’явився путівник шкіль-

ним бібліотечно-інформаційним цен-

тром «Твоя бібліотека» для учнів 5–6-х

класів, що має підзаголовок «Щоденник

мандрівника». У привабливій формі на

сторінках видання подано відомості про

структуру центру, склад фондів, елек-

тронні ресурси, шляхи та можливості

пошуку необхідної інформації, а також

розміщено завдання, які слід викона-

ти, «мандруючи» описаними відділами.

Зараз путівник має дві форми: друкова-

ну й електронну. У початковій версії він

складався з 5-ти розділів: «Абонемент»,

«Читальна зала», «Книгосховище», «Ме-

діацентр», «Молодший відділ», – пізніше

додали інформацію про картинну гале-

рею та рекламний відділ.

Такі видання – чудовий вид комплек-

сної реклами і бібліотечно-інформацій-

ного центру, і освітнього закладу. Наш

«Путівник шкільною бібліотекою» вру-

чають п’ятикласникам як результат пер-

шого року занять з основ інформаційної

культури.

Актуальним напрямом роботи сучас-

ної бібліотеки є створення й підтримання

власних вебресурсів. Під час розроблен-

ня вебпорталу ШГП враховували те, що

сайт – необхідний елемент сучасного бі-

бліотечно-інформаційного центру, який

може не тільки ознайомити з бібліотеч-

ними послугами та ресурсами, але й по-

казати, наскільки ефективно впроваджу-

ються нові технології.

Сьогодні сайт бібліотечно-інформа-

ційного центру використовується для:

1. заповнення інформаційних пере-

пусток бібліотечного фонду;

2. залучення здобувачів освіти до чи-

тання;

3. формування медіа- та інформацій-

ної культури учнів;

4. надання бібліотечних послуг у ре-

жимі віддаленого доступу;

5. ознайомлення користувачів (уч-

нів, педагогів, батьків, колег-біблі-

отекарів) із можливостями й ді-

яльністю центру.

Вебсайт збудовано на безкоштовній

вебплатформі Joomla з дотриманням та-

ких вимог: змістовності, простоти наві-

гації (меню, карта сайту), оперативності

оновлення, єдності дизайну всіх розділів.

Структура та наповнення сайту зорієн-

товано на основні завдання бібліотеки

– формування й задоволення інформа-

ційних і творчих потреб користувачів, ін-

формаційна й методична підтримка ос-

вітнього процесу.

На головній сторінці розташовано

зручний слайдер (блок, у межах якого з

певною періодичністю демонструються

анонси статей або зображення), що, по

суті, є бібліотечною виставкою – рекла-

мою книжкових новинок.

Контентне наповнення сайту бібліо-

течно-інформаційного центру згрупова-

но в окремі рубрики:

• «Медіатека» – перелік медіаресур-

сів центру;

• «Віртуальна читальна зала» – тек-

сти творів, що вивчають за шкіль-

ною програмою;

• «Виставки» – поєднання віртуаль-

них книжкових виставок: тема-

тичних, нових надходжень, надхо-

джень художньої літератури;

• «Інформування читачів» – добірки

посилань на інтернетні ресурси,

адресовані різним групам читачів

бібліотеки, зокрема й батькам;

• «Книжкові новинки» – віртуальна

виставка нових надходжень;

• «Бібліотечні зустрічі» – інформа-

ція про зустрічі в бібліотечно-ін-

формаційному центрі з цікавими

людьми, письменниками, актора-

ми, а також мінізвіти про заходи,

проведені в межах проєкту «Вихід-

ний у бібліотеці»;

• «Рекламне агентство» – рекламні

матеріали про книги та бібліотеч-

но-інформаційний центр ШГП,

зокрема створені учнями бук-

трейлери й фільми про шкільний

центр.

Також на сайті опубліковано офі-

ційні матеріали (правила користування,

план роботи тощо) та контакти центру,

оперативні новини про бібліотечні події

(заходи для читачів, семінари, професій-

ні форуми), анонси й підсумки конкурсів

дитячого читання, організованих і прове-

дених працівниками центру.

З реорганізацією бібліотеки ШГП на

шкільний бібліотечно-інформаційний

центр, з появою нових мети й завдань

бібліотекарі не відмовилися від функ-

цій, виконуваних багато років, – функцій

культурно-просвітницького та дозвільно-

го осередку. А найважливішими завдан-

нями, як і раніше, є залучення дітей до

книги й читання, популяризація книги,

розвиток художнього смаку.

Оскільки ШГП – школа повного дня,

бібліотекарі мають змогу регулярно за-

стосовувати такі традиційні позаурочні

форми роботи бібліотеки, як читацькі

конференції, літературні ігри, поетичні

вітальні.

Директор школи, педагоги, і, звісно,

бібліотекарі намагаються зробити біблі-

отечно-інформаційний центр територі-

єю спілкування, де можна зустрітися з

цікавими людьми, відпочити, послухати

гарну музику. Як правило, зустрічі, що

відбуваються в центрі, мають резонанс у

всьому закладі. Гостями бібліотеки в різ-

ний час були українські письменники

Сашко Дерманський, брати Капранови,

письменниці Галина Вдовиченко, Ната-

лія Матолінець, Марина Павленко, На-

талія Щерба, зокрема херсонські автори

Ярослав Голобородько, Василь Загород-

нюк, Валерій Кулик, Віктор Михайлов,

авторка Надія Звягінцева; музиканти й

виконавці гуртів «Дюк Тайм», «Пісняри»,

оперний співак Володимир Гришко. Не-

повторна атмосфера таких зустрічей,

«живе» спілкування з відомими людьми

запам’ятовуються дітям на все життя.

Учні молодшої та середньої ланки

із задоволенням беруть участь у різних

іграх, що проводяться в бібліотечно-ін-

формаційному центрі: «Упізнай героя»

(літературна гра), «Щасливий випадок»

(літературна гра), «Пригоди в країні До-

броти» (літературна гра), «Казковий

брейн-ринг», «Літературне ерудит-лото»,

«На дах до Карлсона» (гра-вікторина),

«Навколо світу з героями книг» (гра-бі-

бліокруїз) та ін.

Специфічною особливістю всіх ігро-

вих форм роботи сьогодні є наявність

відеоряду. Знання комп’ютера й уміння

використовувати під час підготовки чи

проведення заходу різні комп’ютерні

програми дає бібліотекареві змогу не

просто створювати новий інформацій-

ний продукт, а привертати увагу су-

часних дітей – представників нового,

«електронного» покоління – до пізнан-

ня та читання.

Популярними серед учнів є поетич-

ні й літературно-музичні вечори, що вже

не один рік успішно проходять у бібліо-

течно-інформаційному центрі в межах

проєкту «Літературне кафе». Ідея орга-

нізації циклу таких заходів зародилася у

2010 році на поетичному вечорі «Все по-

чинається з кохання». Наступний вечір

відбувся у формі поетичної дуелі, під час

якої учні ШГП та студенти Херсонсько-

го державного університету читали свої

вірші. Згодом твори поетів-початківців

надруковано в поетичній збірці «Чекаємо

на весну».

З того часу в межах проєкту органі-

зовано понад десять літературно-музич-

них вечорів. Тематика заходів вельми

різноманітна: це і вечір японської поезії

«Срібні нитки хоку», і музичний вечір

за творчістю В. Висоцького «Я не вірю у

долю», літературний салон «Сторінками

французької літератури», вечір гумору з

елементами театралізації «У гості до ге-

роїв Ільфа й Петрова», вечір поезії Міке-

ланджело «І житиму, гартований вогнем,

я вічно» та ін.

До влаштування кожного заходу бі-

бліотекарі підходять творчо й завзято, їхні

ініціативи, а також використання муль-

тимедійного обладнання та аудіозаписів

роблять дійства в «Літературному кафе»

видовищними й незабутніми.

У ШГП впроваджено інноваційний

досвід музейної педагогіки, зокрема з

метою естетичного виховання, розвит-

ку вміння розуміти мистецтво. До цього

проєкту також долучилися бібліотекарі,

тим паче, що бібліотечно-інформаційний

центр має унікальний фонд літератури з

мистецтвознавства, широкий доступ до

нових медіаресурсів.

Окрасою фонду можна вважати ко-

лекцію тематичних презентацій, підго-

товлених у нашому центрі:

• «Сонячне мистецтво Ренуара»;

• «І житиму, гартований вогнем, я

вічно» (за творчістю Мікеландже-

ло);

• «Казкові картини художника

В. Васнєцова»;

• «Життєві історії на полотнах май-

стра» (за творчістю В. Перова);

• Художники малюють дітей.

Наявність мультимедійного облад-

нання, доступу до медіаресурсів у біблі-

отечно-інформаційному центрі вможли-

влює проведення віртуальних екскурсій

знаменитими музеями чи картинними

галереями (наприклад, Національним ху-

дожнім музеєм України), віртуальне відві-

дування багатьох архітектурних пам’яток

(відеоподорож «Ейфелева вежа – символ

Парижа»). Такі заходи зазвичай відбува-

ються вихідними, а учасниками й гляда-

чами є не лише учні ШГП, а і їхні батьки.

З 2013 року наш центр успішно реа-

лізує проєкт «Вихідний у бібліотеці». Го-

ловне завдання педагогів та бібліотекарів

у цьому проєкті – забезпечити нефор-

мальне спілкування дітей і членів їхніх

сімей у вільний від навчання час. Батьки

учнів, як правило, активно відгукуються

на запрошення провести вихідний день

із дітьми в бібліотечно-інформаційному

центрі, із задоволенням беруть участь в

іграх, вікторинах, дивляться фільми зі

шкільної медіатеки.

Тематика «бібліотечних вихідних»

дуже різноманітна:

• «Казкове чаювання з Алісою»

(день народження в бібліотеці);

• «My favorite chocolate / Family

party» (вечір для маленьких люби-

телів шоколаду);

• гра «Розгадай музичний кросворд»

(веселий вечір для знавців віршів і

пісень із мультфільмів);

• «Усією родиною до бібліотеки»

(вечір – зустріч із книгою).

Уже традиційною є робота кінолек-

торію «Література + кіно». У медіацентрі

здобувачі освіти дивилися й обговорюва-

ли художні фільми «Тіні забутих предків»,

«Капітан “Пілігрима”» (за романом Ж. Вер-

на «П’ятнадцятирічний капітан»), «Північ

у Парижі», «Людина-амфібія», «Опудало»,

«Сталкер», «Дванадцять стільців» та ін.

З 2019 року центр бере участь у про-

веденні шкільного заходу «Ніч у школі»,

наші співробітники готують для юних чи-

тачів незвичайні завдання й сюрпризи.

Здебільшого нічне відвідування бібліоте-

ки залишає в дітей незабутні враження,

а темрява не заважає їм виконувати най-

складніші доручення з пошуку книг.

Бібліотечно-інформаційний центр

ШГП неодноразово ставав переможцем

обласного й призером Всеукраїнського

конкурсу «Шкільна бібліотека»:

‒ 2017 – лауреат Всеукраїнського

етапу в номінації «Шкільна біблі-

отека – інформаційний центр на-

вчального закладу»;

‒ 2020 – переможець обласного ета-

пу в номінації «Шкільна бібліоте-

ка Нової української школи»;

‒ 2020 – лауреат Всеукраїнського ета-

пу в номінації «Шкільна бібліоте-

ка Нової української школи».

Завжди щиро ділимося інновацій-

ним досвідом із бібліотекарями міста й

області, а сам центр є базою проведен-

ня практичних занять для бібліотекарів

шкіл – слухачів курсів підвищення ква-

ліфікації від КВНЗ «Херсонська академія

неперервної освіти» Херсонської облас-

ної ради.

Також на базі бібліотечно-інформа-

ційного центру ШГП регулярно прово-

дять творчі майстерні, семінари з обміну

досвідом, конференції, як-от: семінар для

бібліотекарів області «Шкільна бібліо-

тека – центр інформаційної підтримки

навчального процесу», семінар «Роль

шкільної бібліотеки в реалізації нових

соціальних ініціатив Президента “Діти –

майбутнє України”», навчально-методич-

ний семінар «Трансформація шкільної

бібліотеки в інформаційно-бібліотечний

центр» (Херсонська академія неперерв-

ної освіти), науково-практичний семінар

директорів авторських шкіл «Методоло-

гія розвитку Нової української школи»,

науково-практичний семінар «Нова

українська школа – школа, комфортна

для дитини» (Херсонська академія не-

перервної освіти), науково-практичний

семінар «Бібліотечно-інформаційний

центр – сучасна модель шкільної бібліо-

теки» (Херсонська академія неперервної

освіти), науково-методичний семінар

«Моделювання особистого інформацій-

ного простору учня» (Національна бібліо-

тека України для дітей, м. Київ), круглий

стіл «Роль бібліотечного інформаційного

центру в підвищенні інтересу до науки,

культури, читання», науково-методична

конференція «Школа та бібліотека: інте-

грація медіаосвітніх практик» (Херсон-

ська обласна бібліотека для дітей ім. Дні-

прової Чайки) та ін.

Отже, бібліотечно-інформаційний

центр ШГП – невід’ємний підрозділ за-

кладу освіти, сучасний актуалізований

осередок, що, зокрема, забезпечує доступ

до інформаційних та освітніх ресурсів,

сприяє спілкуванню педагогів, учнів і їх-

ніх батьків, колег-фахівців, опікується ін-

формаційною культурою відвідувачів.

Логопедична служба

Логопедична служба працює відповідно до розроблених планів, які

затверджує директор школи на початку кожного навчального року, за

чотирма основними напрямами.

  роботи стосується дітей старшого дошкільного

віку – комплексне логопедичне обстеження їх на початку навчального

року та, за потреби, консультації чи заняття з ними.

Після діагностики мовленнєвого, моторного, інтелектуального роз-

витку фахівці формують групи дітей, які потребують більш детальних

консультацій або логопедичної допомоги.

Для дітей із порушенням звуковимови типу дислалії, зі складною

логопедичною патологією, ускладненою дизартричним компонентом,

передбачено регулярні індивідуальні логопедичні заняття.

З метою посилення ефективності роботи групи ділять на підгрупи.

Заняття проводять за розробленими індивідуальними планами з ура-

хуванням індивідуальних, психологічних особливостей кожної дитини.

Під час цих занять велику роль відводять розвитку й удосконаленню

когнітивних процесів мислення, уваги, пам’яті, дрібної моторики та

тих складників, які в подальшому вплинуть на формування писемного

мовлення дітей.

Зважаючи на періодичну необхідність дистанційного навчання

(наприклад, під час карантину), логопеди займаються з дітьми не тіль-

ки в логопедичних кабінетах ШГП, а й онлайн на зручній для малечі

вебплатформі.

Наприкінці кожного навчального року відбуваються обов’язкові

повторні логопедичні обстеження дітей, за допомогою яких виявляють

як позитивну динаміку, так і недоліки в роботі логопеда з метою по-

дальшого усунення їх.

У ШГП багато років плідно працює логопедична служба,

головним завданням якої є відновно-корекційна робота

з дітьми. В освітньому закладі функціює логопедичний

кабінет, обладнаний сучасними наочними й дидактичними

роздатними матеріалами, спеціалізованими періодичними

виданнями, методичною літературою. Логопеди

школи застосовують інноваційні корекційні методики,

інформаційно-комунікативні технології, ведуть свою

сторінку на сайті ШГП.

  роботи логопедич-

ного пункту стосується дітей, які навча-

лися на підготовчих курсах, – обстеження

їх та консультування їхніх батьків.

За певними планами проводиться

індивідуальне обстеження мовленнєво-

го, моторного, інтелектуального розвитку

майбутніх першокласників. Батьки отри-

мують докладні рекомендації фахівців,

що дають їм змогу правильно підготувати

дитину до школи.

 роботи – взаємозв’я-

зок із вихователями, психологами й учи-

телями молодших класів.

Протягом усього навчального року

регулярно відбуваються лекції, практич-

ні та методичні семінари, круглі столи, де

обговорюються питання щодо навчання

й мовленнєвої культури дітей старшого

дошкільного віку. Це, наприклад, семі-

нари-практикуми для вихователів і вчи-

телів початкових класів «Нейропсихоло-

гічні ігри в структурі роботи вихователя

дошкільного закладу», «Профілактика

порушень писемного мовлення дітей»,

«Запобігання порушенням читання в ді-

тей перед початком шкільного навчан-

ня».

Для педагогів-початківців (вихова-

телів і вчителів) фахівці логопедичної

служби спільно з фахівцями психологіч-

ної служби ШГП систематично органі-

зовують практичні тренінги, основними

завданнями яких є такі:

‒ допомагати у формуванні педаго-

гічної компетентності з урахуван-

ням сучасних вимог до освітнього

процесу;

‒ розвивати вміння професійно зна-

ходити рішення в різноманітних

педагогічних ситуаціях.

Тематика практичних тренінгів, на-

приклад, є такою:

1. Взаємозв’язок мовлення й мислен-

ня.

2. Формування професійної дикції

сучасного педагога.

3. Нейропсихологічні ігри в роботі

сучасного педагога.

4. Правила дискусії.

 роботи полягає

в зустрічах із батьками дітей різних ві-

кових груп, що відбуваються протягом

усього навчального року згідно з пла-

ном.

На цих зустрічах батьків інформують,

зокрема, про повноцінне харчування ді-

тей у закладі, дають потрібні рекоменда-

ції, пов’язані з харчуванням дітей удома, з

їхнім мовленнєвим розвитком, профілак-

тикою порушень писемного мовлення,

які найчастіше виникають на початкових

етапах шкільного навчання.

Отже, завдяки логопедичній службі

в ШГП ефективно проводиться віднов-

но-корекційна робота з дітьми різного

віку, надається відповідна професійна до-

помога батькам.

Шкільне наукове товариство

«Ерудит»

Для учнів 9–11 класів функціюють 12 наукових відділень (відповід-

но до відділень і секцій Малої академії наук України):

1. літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства;

2. мовознавства;

3. філософії та суспільствознавства;

4. історії;

5. наук про Землю;

6. технічних наук;

7. комп’ютерних наук;

8. математики;

9. фізики та астрономії;

10. економіки;

11. хімії та біології;

12. екології та аграрних наук.

Учні 5–8 класів беруть участь у роботі відділення «Перспектива»

із секціями, створеними відповідно до викладаних навчальних дисци-

плін (українська мова та література, зарубіжна література, англійська

мова, німецька мова, історія України, історичне краєзнавство, всесвітня

історія, історія релігії, природознавство та географія, інформатика, ма-

тематика, фізика, біологія, хімія, художня культура, фізична культура та

валеологія, образотворче мистецтво, музика, театр).

Прилюдний захист реферативної роботи – яскрава, незабутня подія

в житті як кожної дитини, так і її сім’ї. Проте водночас це – складна, ко-

пітка, тривала праця, що має кілька етапів:

 У травні кожен здобувач освіти вибирає предмет, за

яким він хоче писати реферативну роботу. Потім разом з учителем-пред-

метником обговорює різні теми й зупиняється на тій, яка йому цікава, з

якою він має бажання працювати, дослідити її.

Вибір теми реферату таким способом відповідає принципу інди-

Учні ШГП, починаючи з 5 класу, інтенсивно долучаються

до наукових пошуків, дослідницької роботи. Багато років

у закладі плідно працює шкільне наукове товариство

«Ерудит», членами якого є всі здобувачі освіти.

відуального підходу до кожної дитини,

дає змогу педагогові врахувати здібності,

уміння, можливості учня. Також учитель

може запропонувати теми реферативних

робіт, заздалегідь розроблені з урахуван-

ням вікових особливостей, інтересів і по-

бажань дітей.

 Після визначення ре-

фератної теми здобувачі освіти під керів-

ництвом наукового керівника починають

збирати необхідний для опрацювання

матеріал.

Головне завдання керівника на цьому

етапі дослідження – націлити учнів на ро-

боту не лише з інтернетними ресурсами, а

й із книжковими виданнями, науковими

та науково-публіцистичними статтями,

словниками, журналами, довідниками.

Слід донести до кожної дитини, що над

проблемою, яку вона досліджує, уже пра-

цювало багато вчених з усього світу, тому

необхідно вивчити різні думки, зіставити

їх і дати свою оцінку. На цьому етапі ро-

боти кожен учень має зрозуміти, що він

не просто звертається до готових джерел,

а справді займається дослідницькою ді-

яльністю та формує власний погляд на

наукову проблему.

Величезну роль під час

опису й аналізу знайденого матеріалу

відіграють консультації, адже здобувач

освіти часто має потребу звернутися до

свого наукового керівника.

Зазвичай виникають такі питання:

1. На яких джерелах варто зосереди-

тися?

2. Скільки джерел має бути?

3. Скільки сторінок має бути в робо-

ті?

4. Чи можна вивчати лише інтернет-

ні ресурси?

5. Де знайти необхідну інформацію

для своєї роботи?

6. Чи можна використовувати гото-

ве наукове дослідження (доктор-

ську або кандидатську дисертації,

курсові роботи, наукові реферати

тощо)?

7. Чи мають бути в роботі ілюстрації,

схеми, таблиці?

Третій етап – один із найважливіших

і найскладніших під час роботи над ре-

феративним дослідженням. Лише тісний

зв’язок із науковим керівником допомо-

же юному дослідникові не «потонути» у

величезній кількості наукового матеріа-

лу, витягти необхідну інформацію, сис-

тематизувати її. На цьому етапі науко-

вий керівник повинен допомогти учневі,

по-перше, правильно вибудувати його

роботу, і по-друге, усвідомити, що він до-

сліджує самостійно, має право на свої по-

гляди, які можуть відрізнятися від загаль-

ноприйнятих.

Консультації проходять у різноманіт-

них формах: як нульові уроки, як онлай-

нове спілкування в скайпі, зумі, вайбері

тощо.

  – оформлення до-

слідницької роботи. Після завершення

наукового пошуку, опису та аналізу ін-

формації необхідно все це правильно

оформити.

Попередньо кожен здобувач освіти

отримує пам’ятку, де представлено вимо-

ги до всіх структурних частин рефератив-

ної роботи:

1. Вступ.

2. Основна частина роботи.

3. Висновки.

4. Список використаних джерел.

5. Додатки (за необхідності).

Консультуючись із науковим керів-

ником, учень визначає обсяг рефератив-

ної роботи (нормативний обсяг залежить

від предмета, з якого написано реферат);

кількість використаних джерел; правиль-

ність оформлення списку джерел тощо.

  – підготовка доповіді

(виступу) та комп’ютерної презентації.

Кожен здобувач освіти має можливість

гідно представити результати свого дослі-

дження, тому важливо підготувати якіс-

ну доповідь і яскраву, цікаву, оригінальну

презентацію, щоб розкрити всю глибину

проведеної роботи.

Науковому керівникові слід допомог-

ти юному дослідникові зосередитися на

головному й навчитися за короткий час

(10 хвилин) виграшно презентувати ре-

зультати багатомісячної праці.

  – публічний захист,

який традиційно відбувається в грудні.

Безумовно, це найважливіший етап до-

слідницької діяльності, оскільки учень

прилюдно представляє результати своєї

майже 8-місячної роботи.

Крім членів комісії, на публічному

захисті присутні всі учасники цієї сек-

ції, які мають право ставити питання

тому, хто презентує свій реферат. Також

на захисті можуть бути й батьки. Як по-

казує досвід, підготовка реферативних

робіт – це «сімейна справа», подеколи

навіть справа сімейної честі, оскільки

батьки, бабусі, дідусі, старші брати та

сестри часом стають учасниками науко-

вого дослідження.

Так що реферативна форма роботи,

уже традиційна в ШГП, зближує вчителя,

учня, членів його сім’ї, виявляється спіль-

ною цікавою подією, а перемога в захисті

рефератів стає справою честі.

Після того як усі реферативні роботи

в усіх секціях захищено, здано всі прото-

коли, педагоги підбивають підсумки: ви-

значають І, ІІ, ІІІ місця в кожній секції,

окремо оцінюючи учнів 5–8 і 9–11 класів.

Переможців директор школи А. Киянов-

ський нагороджує грошовими й цінними

призами.

Найкращі реферативні роботи публі-

кують у збірнику учнівських науково-до-

слідницьких робіт «Зоресвіт».

Музейна педагогіка

В умовах прогресованої кризи світогляду сучасної людини не про-

сто доцільним, а необхідним є пошук нових форм позитивного впливу

на становлення особистості дитини – майбутнього зрілого та діяльного

члена нашого суспільства. Саме музей стає значущим елементом такого

впливу, важливим естетичним стимулом, провідником до споживання

висококультурного продукту.

Одним з актуальних напрямів у сучасному освітньому процесі є му-

зейна педагогіка – галузь музеєзнавства за змістовим наповненням, що

має тенденцію до оформлення в наукову дисципліну на стику музеє-

знавства, педагогіки та психології.

У ШГП музейну педагогіку впровадили в освітній процес уже бага-

то років тому. Основними задумами успішно реалізовуваного проєкту

«Музейна педагогіка» є прилучення учнів до культурних цінностей; оз-

найомлення з найкращими мистецькими витворами, презентованими

в музеях Херсона; спільна діяльність педагогів школи та співробітни-

ків музеїв, спрямована на формування естетичної культури здобувачів

освіти. У проєкті задіяно учнів усіх класів (1–11 класи).

Школа тісно співпрацює з усіма музеями міста, але найбільш ре-

зультативною є взаємодія з Херсонським обласним художнім музеєм

ім. О. Шовкуненка та Херсонським обласним краєзнавчим музеєм. Зо-

крема, педагоги спільно зі співробітниками художнього музею розро-

бляють інтерактивні уроки, квести; у залах музею проводять тематичні

екскурсії, лекції, інтелектуальні ігри, вікторини, конкурси (дітям най-

більше подобається конкурс на найкращого екскурсовода художнього

музею). Згідно із затвердженим планом учні відвідують виставки й екс-

позиції краєзнавчого музею («Незвичайні воїни», «Херсонщина в роки

У наш час суспільство надає особливої уваги освітньо-

виховній діяльності музеїв, що якраз перебувають

в активному пошуку нових форм і методів роботи з

молоддю. Головні завдання такої діяльності – формування

в людини здатності до естетичного сприйняття витвору

мистецтва, органічне входження особистості до культурної

сфери, результативне діяння на дитячу та юнацьку

аудиторію.

Другої світової війни», «Оглядова екскур-

сія Музеєм Природи», «Інтерактивна екс-

курсія – квест із віршами та загадками»,

«У лабіринті старовинних вулиць», «Ці-

каві факти з історії стародавніх греків і

римлян», «Античні традиції в часі: міфи

й легенди», «Легенди козацького степу»,

«Ольвія: історія, що ожила» та багато ін-

ших).

Осягаючи мову мистецтва, навчаю-

чись бачити прекрасне в художніх творах,

здобувачі освіти не тільки набувають ос-

нов свідомого, морально-орієнтованого

ставлення до навколишнього світу, самих

себе, але й розвивають свої творчі здібно-

сті, творче мислення, формують естетич-

ну культуру.

Проєкт «Музейна педагогіка» дає

нагоду вирішити цілу низку завдань, що

постають як перед співробітниками музе-

їв, так і перед педагогічним колективом

школи, а саме:

• підвищувати інтерес дітей до різ-

них видів мистецтв;

• розвивати комунікативну культу-

ру, уміння насолоджуватися витво-

рами мистецтва;

• розширювати знання учнів у галу-

зі культури й мистецтва;

• формувати художньо-естетичний

смак, морально-естетичні якості

здобувачів освіти відповідно до їх-

ніх інтересів, схильностей, стану

здоров’я, вікових і психологічних

особливостей;

• стимулювати творчу активність

дітей, розвивати їхні творчі здібно-

сті.

Щороку учні ШГП здійснюють на-

вчально-екскурсійну поїздку в Ольвію, де

мають унікальну можливість на власні

очі побачити стародавнє місто, історич-

ні артефакти, які збереглися до наших

днів, наче поринути в історію, що ожи-

ла.

Для однієї з таких поїздок діти підго-

тували трагедію Софокла «Семеро проти

Фів» і показали її в Ольвії просто неба.

Це дало змогу і юним акторам, і глядачам

відчути драматичний твір ніби зсереди-

ни, адже всі вони опинилися серед реаль-

них історичних декорацій.

Співробітники Херсонського облас-

ного краєзнавчого музею допомагають

педагогам школи готувати різноманітні

заходи, присвячені давньогрецьким мі-

стам-колоніям, які розташовані на зем-

лях України. Давньогрецькій культурі в

цьому музеї відведено кілька залів із чу-

довими експозиціями, і в освітян є мож-

ливість проводити уроки, вікторини,

конкурси саме там. Систематизувавши й

узагальнивши отриману інформацію про

життя ольвіополітів, учні презентують

результати своєї роботи на конференці-

ях, проведених у стінах краєзнавчого му-

зею («Один день із життя ольвіополітів»,

«Свята і будні Ольвії», «Агони в Ольвії»

тощо).

Успішній реалізації проєкту «Му-

зейна педагогіка» сприяє просвітницька

діяльність шкільного інформаційно-бі-

бліотечного центру та радіо «ШГП FM».

Бібліотекарі систематично організовують

виставки для всіх учасників освітнього

процесу («Музеї світу – національні скарб-

ниці країн», «Мистецтво давніх греків»,

«Залами музеїв світу», «Давньогрецька

скульптура – гімн людині», «Давня Греція

– батьківщина театрального мистецтва»

та ін.). На шкільному радіо звучать цікаві

повідомлення про музеї світу, їхні експо-

зиції, відомості про знаних художників і

скульпторів, про визначні архітектурні

пам’ятки.

Інша проєктна активність у межах

«Музейної педагогіки» – діяльність твор-

чої групи «Юні мистецтвознавці» (учні

8–10 класів), спрямована на вирішення

таких завдань: дослідження недостатньо

представлених, мало описаних у глобаль-

ній мережі та в мистецтвознавчій, спеці-

альній літературі мистецьких витворів із

колекції Херсонського обласного худож-

нього музею ім. О. Шовкуненка, вивчен-

ня життєвого шляху художника з метою

визначення місця й ролі в його творчій

спадщині представлених у музеї творів

мистецтва.

Учасники творчої групи дослідили

роботи таких видатних українських, ро-

сійських і західноєвропейських майстрів

ХVІІ – початку ХХ століть:

1. С. Васильківський. Картина «Ко-

заки в степу».

2. К. Крижицький. Картина «Літній

день».

3. М. Пимоненко. Картини «Коляд-

ки», «Великодня заутреня».

4. О. Боголюбов. Картина «Острів

Капрі».

5. М. Врубель. Скульптури «Садко»,

«Купава», «Лель».

6. К. Маковський. Картина «Жіно-

чий портрет».

7. М. Реріх. Картина «Пейзаж із ко-

раблями».

8. К. Трутовський. Картина «Біля

річки».

9. Август Багер. Картина «У мо-

настирського настоятеля».

10. П’єр Барб’є. Малюнок «Жіночий

портрет».

11. Пітер Лелі. Камерний портрет

Англії ХVІІ століття «Дама з со-

бачкою».

12. «Портрет духовної особи та хлоп-

чика» (невідомий художник

ХVІІІ століття).

13. Гюстав Ріхтер. Картина «Сіль-

ський пейзаж».

14. Франц Ферлут. Картина «Руїни

Форуму».

За результатами роботи «Юних мис-

тецтвознавців» опубліковано альбом-до-

відник «Шедеври колекції Херсонського

художнього музею ім. О. Шовкуненка»

російською та англійською мовами; про-

ведено конференцію «Твори західноєвро-

пейських художників ХVІІ–ХХ століть із

колекції Херсонського художнього музею

ім. О. Шовкуненка». Учні ШГП презенту-

вали свої пошукові досягнення в стінах

Херсонського державного університету,

завдяки чому змогли відчути себе ледь не

справжніми науковцями. Виступи юних

дослідників чергувалися з читанням

віршів українською, російською, англій-

ською й німецькою мовами, піснями, ба-

ладами, сонетами різними мовами світу у

виконанні учнів і педагогів.

Не менш змістовною та цікавою була

конференція «Образ Баби Яги в росій-

ському живописі», що відбулася в інфор-

маційно-бібліотечному центрі ШГП.

Важливою активністю, дотичною

до «Музейної педагогіки», є проведен-

ня оглядових екскурсій історичними й

культурними локаціями міста Херсона,

причому екскурсоводом може бути і педа-

гог, і дитина. Така форма роботи сприяє

розвитку учнівського інтересу до історії,

традицій та звичаїв рідного краю. Най-

більше палких відгуків отримали екскур-

сії «Вірування стародавніх ольвіополі-

тів» (проведено самими учнями в стінах

Херсонського обласного краєзнавчого му-

зею) та «Херсонська фортеця» (локація –

центральний міський парк).

Для вихователів і вчителів ШГП з

метою підвищення рівня мистецтвознав-

чих, історієзнавчих та педагогічних ком-

петентностей щорічно організовуються

семінари, зокрема «Пам’ятники давньо-

грецької культури», «Феномен мистецтва

давніх греків», «Життя давніх греків»,

«Як розмовляти з дітьми про мистецтво»

(за книгою Ф. Барб-Ґалль).

Для найкращого розуміння й засво-

єння музейного інформаційного кон-

тенту за результатами засідання творчої

групи педагогів складено список-перелік

основних музейних термінів для учнів

усіх класів, розроблено слайд-шоу з му-

зейною термінологією, а також класифі-

ковано види музейних уроків:

• музейний урок – експозиція (ви-

ставка);

• музейний урок – майстерня (сту-

дія);

• музейний урок – лабораторія;

• музейний урок – клуб;

• музейний урок – театр;

• музейний урок – адаптаційний

центр;

• музейний урок – екскурсійне бюро;

• музейний урок – ігротека;

• музейний урок – ярмарок;

• віртуальний шкільний музей.

Ефективній реалізації музейної пе-

дагогіки в освітньому процесі сприяє, зо-

крема, і застосування різних форм робо-

ти, завдяки чому враховуються інтереси й

потреби дітей:

1. Анкетування учнів «Музей – су-

часна реальність чи нудна зо-

бов’язалівка?» (на початку та на-

прикінці навчального року).

2. Класна година за мистецтвознав-

чою тематикою, наприклад, при-

свячена давньогрецькій культурі

й мистецтву.

3. Майстер-клас з археологічних

досліджень.

4. Виставка в бібліотеці, наприклад,

«Письменники про художників».

5. Класний музей репродукцій.

6. Проведення екскурсії іноземною

мовою.

7. Відеоекскурсія.

8. Екскурсія до майстерні скульпто-

ра (художника).

9. Зустріч із художником (актором,

скульптором, музикантом).

10. Ніч у музеї.

11. Фотозвіти після відвідин музею

(у фоє школи).

12. Гра «Що? Де? Коли?»

13. Гра «Репродукція – пазл».

14. Конкурс на кращого екскурсово-

да.

15. Конкурс творів, наприклад, «Іс-

торія однієї картини».

16. Конкурс малюнків, наприклад,

«Музей очима дітей».

17. Мистецтвознавчі, музеєзнавчі

конкурси на шкільному порталі.

18. Конкурс-гра «“Оживи” відому

картину».

19. Батли з мистецтвознавчих тем.

20. Музейний квест (у музеях чи в

школі).

21. Пошукова робота та презентація

результатів такої роботи (альбом,

фільм, проєкт тощо).

22. Науково-популярний виступ на

шкільному радіо.

23. Конференція, наприклад, дитяча

археологічна конференція «При-

ватне та громадське життя давніх

греків на прикладі міста-полісу

Ольвія».

З 2019 року в ШГП розпочав роботу

шкільний музей. Першим експонатом

шкільної експозиції стала каска часів

Першої світової війни, знайдена під час

будівництва нового корпусу школи. У му-

зеї регулярно як педагоги, так і учні про-

водять екскурсії. Разом із дітьми вчителі

працюють над створенням аудіогіду.

Отже, музей сьогодні – не тільки міс-

це зосередження справжніх скарбів світо-

вої культури, це найпотужніший освіт-

ній, інформаційний і культурний центр.

Саме педагог може добути з неосяжної

бази, що надає музей як зібрання різно-

манітних пам’яток, матеріал про мину-

ле і теперішнє, високе й прекрасне, важ-

ливе та насущне – матеріал, потрібний

для духовного зростання, культурного

збагачення здобувачів освіти, залучення

їх до істинних цінностей людського су-

спільства.

У ШГП не лише активно застосову-

ють значний потенціал музейної педаго-

гіки, а й розвивають цю педагогічно-му-

зеєзнавчу галузь, відшукуючи нові форми

та методи роботи з дітьми, розроблюю-

чи навчально-методичне забезпечення

і, зрештою, теоретизуючи відповідний

освітній досвід.

Наскрізна тема

Інтегративний підхід і, відповідно, пошук нових форм, методів, пе-

дагогічних технологій – актуальна проблема сучасної педагогіки.

Уже багато років у ШГП в освітній процес інтенсивно впроваджу-

ють методику проведення уроків за наскрізними темами.

Попередньо визначають наскрізну тему, класи, у яких її буде реалі-

зовано, навчальні предмети, терміни проведення уроків за наскрізною

темою (протягом 1-2 тижнів).

Учителі-предметники увідповіднюють теми уроків (згідно з кален-

дарним планом) до наскрізної теми, розробляють наочність (комп’ютер-

ні презентації, ілюстративний матеріал, таблиці, виставки тощо), спіль-

но з учнями готують повідомлення для виступів на шкільному радіо.

 



1. Історія України:

1. Значення водних ресурсів у господарському житті України

ІХ–Х століть.

2. Всесвітня історія:

1. Вода як ключовий фактор освіти й розквіту Арабського халі-

фату.

3. Українська мова:

1. Порівняльна характеристика художнього й наукового текстів

про воду;

2. Способи дієслова (на матеріалі про водні ресурси України).

4. Українська література:

1. Образ-символ «Вода» в українській літературі та культурі;

2. «Захар Беркут» І. Франка. Образ тухольської громади. Роль

води в повісті.

Сучасна система освіти спрямована на формування

творчої інтелектуально розвиненої особистості з цілісним

уявленням картини світу. Предметна роз’єднаність

у сучасних закладах освіти стає однією з причин

фрагментарності світогляду учнів. Тому інтеграція

навчання (під інтеграцією розуміємо цілісне уявлення про

сукупність об’єктів, явищ, процесів тощо, унаслідок чого

утворюється нова якість) природним чином випливає з

прагнення комплексного підходу до освіти.

5. Зарубіжна література:

1. Балада А. Міцкевича «Світязь»: історія створення, порівняння

сюжету балади з легендою про загадкове озеро Світязь, образи

захисників міста;

2. Урок розвитку мовлення. Образ Дніпра в історії літератури.

6. Англійська мова:

1. Кругообіг води в природі;

2. Міжнародний день води;

3. Водні види спорту;

4. Безпека життя на воді.

7. Німецька мова:

1. Збалансоване харчування: важливість дотримання питного

режиму для здоров’я учня. Види напоїв, рецепти та корисні

поради;

2. Рейн – велика річка Німеччини: географічне положення та

вплив водної артерії на економіку країни.

8. Інформатика:

1. Охорона водних ресурсів (розділ «Моделювання»).

9. Алгебра:

1. Розв’язання задач на відсотки (використання текстового мате-

ріалу за темою «Вода»).

10. Геометрія:

1. Геометрія сніжинки.

11. Фізика:

1. Застосування закону Архімеда: практичне заняття (відвіду-

вання басейну);

2. Вода – джерело життя. Три стани води.

12. Хімія:

1. Парадокси води. Експерименти на кухні;

2. Чистота води. Розчини в природі;

3. Поезія. Музика. Сніжинки. Пам’ять води.

13. Географія:

1. Дослідження гідрологічних особливостей річок Африки (на

прикладі річки Дніпро): практичне заняття на матеріальній

базі науково-дослідного судна гідрометеорологічного коле-

джу);

2. Води Африки, особливості їх (із використанням науково-попу-

лярних фільмів).

14. Біологія:

1. Скільки в мені рідини?;

2. Рідини нашого організму.

15. Основи здоров’я:

1. Безпека на воді;

2. Оздоровлення водою.

16. Фізкультура:

1. Аеробіка у воді (відвідування басейну);

2. Допомога потопаючому (практичне заняття в басейні з ін-

структором).

17. Театр:

1. Етюдні завдання за темою «Вода». Завдання на передавання

почуттів та емоцій (переходимо мілку спокійну річку, річку

з кам’янистим дном, водний потік, що вирує; п’ємо гарячий

чай, холодну воду; їмо пересолений суп, запиваємо гірку пі-

гулку);

2. Етюдні завдання за темою «Вода». Робота з невидимими пред-

метами (розливаємо з глека воду по склянках, витираємо роз-

литу воду зі столу й підлоги; раптово пішов дощ; випадково

облив товариша водою, спеціально облив товариша водою);

3. Етюдні завдання за темою «Вода» (переходимо калюжі в гу-

мових чоботях, босоніж, у взутті, яке не хочемо замочити; вас і

вашого товариша оббризкав автомобіль; налити води канарці,

хом’ячкові, собаці).

18. Образотворче мистецтво:

1. Пленер на березі Дніпра;

2. Малюємо фонтани Херсона.

19. Історія мистецтв:

1. Картина К. Трутовського «Біля річки» – перлина колекції

Херсонського обласного художнього музею ім. О. Шовкуненка;

2. Суперечки навколо картини М. Реріха «Пейзаж із корабля-

ми» (із колекції Херсонського обласного художнього музею

ім. О. Шовкуненка).





1. Історія України:

1. Національний заповідник «Хортиця».

2. Українська мова:

1. Інтерв’ю в публіцистичному стилі «Природно-заповідний

фонд Херсонської області»;

2. Диктант «Збережімо природу для майбутніх поколінь».

3. Українська література:

1. Літературно-меморіальний музей. М. Коцюбинський. Презен-

тація книги із серії «Без прикрас».

4. Англійська мова:

1. Заповідники України. Асканія-Нова;

2. Відомі заповідники світу.

5. Німецька мова:

1. Асканія-Нова: флора та фауна.

6. Алгебра. Геометрія:

1. Розв’язання прикладних задач за темою «Заповідники». Зна-

ходження площ.

7. Фізика:

1. Використання електричних зарядів у тваринному світі запо-

відників.

8. Хімія:

1. Оксиди металів і неметалів. Природні ресурси заповідників

Херсонщини.

9. Географія:

1. Природно-заповідний фонд.

10. Біологія:

1. Профілактика захворювань центральної нервової системи

людини за допомогою природних ресурсів: заповідників, за-

казників, дендропарків.

11. Мистецтво:

1. Софіївський парк-заповідник – архітектурне диво України;

2. Японські сади як зразок садово-паркового мистецтва.



(попередньо учні відвідують Херсонський планетарій ім. Ю. Гагаріна):

1. Всесвітня історія:

1. Просвітництво і промислова революція як перший крок лю-

дини до польоту в космос.

2. Українська мова:

1. Лінгвістичний брейн-ринг «Світ планет»;

2. Твір «Послання до космосу».

3. Зарубіжна література:

1. А. де Сент-Екзюпері, «Маленький принц». Подорож Малень-

кого принца по різних планетах;

2. А. де Сент-Екзюпері, «Маленький принц». Поява космічного

гостя на планеті Земля.

4. Англійська мова:

1. Космічні об’єкти;

2. Історія досліджень космосу;

3. Чи буде життя на Марсі?

5. Інформатика:

1. Автоматизовані засоби у створенні вебресурсів.

2. Створення вебресурсу за допомогою автоматизованих засобів.

6. Алгебра:

1. Космос у задачах.

7. Фізика:

1. Електрика в космосі.

8. Хімія:

1. Таємниця третьої планети. Хімічний склад атмосфер планет

Сонячної системи.

9. Географія:

1. Природно-ресурсний потенціал планет Сонячної системи;

2. Екологічні наслідки використання природних ресурсів пла-

нет Сонячної системи.

10. Біологія:

1. Особливості становлення й розвитку космічної біології та ме-

дицини.

11. Фізкультура:

1. Фізична підготовка космонавтів.

12. Мистецтво:

1. Космічна тема у творчості Сальвадора Далі (на прикладі кар-

тин «Космічні слони», «Акварельний космос», «Космічний

носоріг», «Космічний мандрівник»).

Ефективному засвоєнню знань, фор-

муванню пізнавального інтересу, розвит-

ку творчих здібностей сприяють нестан-

дартні уроки, зокрема проведені поза

навчальним закладом.

Під час упровадження в освітній про-

цес наскрізної теми «Вода» в 7 класі уро-

ки історії мистецтв «Картина К. Трутов-

ського «Біля річки» – перлина колекції

Херсонського обласного художнього му-

зею ім. О. Шовкуненка» та «Суперечки

навколо картини Реріха «Пейзаж з кора-

блями» (із колекції Херсонського обласно-

го художнього музею ім. О. Шовкуненка)»

проведено в зазначеному художньому му-

зеї; урок географії «Дослідження гідроло-

гічних особливостей річок Африки (на

прикладі річки Дніпро)» – на базі науко-

во-дослідного судна гідрометеорологіч-

ного коледжу; урок фізики «Застосуван-

ня закону Архімеда», уроки фізкультури

«Аеробіка у воді» та «Допомога потопаю-

чому» – у басейні ТРЦ «Фабрика»; урок ні-

мецької мови «Збалансоване харчування:

важливість дотримання питного режиму

для здоров’я учня. Види напоїв, рецепти

та корисні поради» – у шкільній їдальні;

урок образотворчого мистецтва «Пленер

на березі Дніпра» – на березі Дніпра, а

«Малюємо фонтани Херсона» – біля місь-

ких фонтанів.

Успішну реалізацію наскрізної теми

«Заповідники» у 8 класі обумовлено від-

відуванням певних природно-заповід-

них і музейних територій України. Перед

уроком мистецтва «Софіївський парк-за-

повідник – архітектурне диво України»

учні завітали до парку «Софіївка» в Ума-

ні; урок історії України «Національний

заповідник “Хортиця”» розпочався в за-

значеному заповіднику; урок української

літератури «Літературно-меморіальний

музей. М. Коцюбинський. Презентація

книги із серії “Без прикрас”» відбувся в

науково-літературному відділі Херсон-

ського обласного краєзнавчого музею – у

Літературно-меморіальному музеї-квар-

тирі Б. Лавреньова. Проведенню низки

уроків (англійської мови «Заповідники

України. Асканія-Нова», німецької мови

«Асканія-Нова: флора та фауна», алгебри

та геометрії «Розв’язання прикладних

задач за темою «Заповідники». Знахо-

дження площ», географії «Природно-за-

повідний фонд», фізики «Використання

електричних зарядів у тваринному світі

заповідників», хімії «Оксиди металів і

неметалів. Природні ресурси заповідни-

ків Херсонщини») передувала поїздка до

біосферного заповідника «Асканія-Нова»

ім. Ф. Фальц Фейна.

Для засвоєння наскрізної теми «Кос-

мос» у 8 класі учням запропоновано мате-

ріальну базу Херсонської обласної бібліо-

теки для дітей ім. Дніпрової Чайки (урок

української мови «Лінгвістичний брейн-

ринг “Світ планет”»), кафедри культуро-

логії Херсонського державного універси-

тету (урок з мистецтва «Космічна тема у

творчості Сальвадора Далі (на прикладі

картин «Космічні слони», «Акварельний

космос», «Космічний носоріг», «Косміч-

ний мандрівник»)». Попередньо діти

завітали до Херсонського планетарію

ім. Ю. Гагаріна.

Такий нестандартний підхід до про-

ведення уроків за наскрізною темою ви-

кликає в здобувачів загальної середньої

освіти величезний пізнавальний інтерес,

мотивує їх до навчальної діяльності, спри-

яє розвитку логічного мислення, інтелек-

туальних і творчих здібностей, формує

якості всебічно розвиненої особистості,

здатної на практиці креативно застосову-

вати свої теоретичні знання.

У період реалізації наскрізної теми

на шкільному радіо звучать пісні, вірші,

фрагменти з художніх творів та науко-

во-популярних статей про воду, заповід-

ники або космос відповідно; проходять

виставки творчих робіт учнів «Водна сти-

хія», «Заповідники світу», «Світ планет»

(малюнки, ілюстрації, вироби, макети

тощо), а також конкурси, зокрема, на най-

кращу мультимедійну презентацію.

Після завершення тижнів навчан-

ня за наскрізною темою учням і педаго-

гам пропонують анкетування, завдяки

якому можливо об’єктивно оцінити ре-

зультати проведеної роботи, визначити

сильні та слабкі позиції, усунути недо-

ліки для більш ефективної діяльності на-

далі.

Упровадження ідеї наскрізної теми

в ШГП уможливлює вирішення таких

освітніх завдань:

1. інтеграція різних наукових галу-

зей;

2. створення позитивного емоційно-

го тла освітнього процесу;

3. формування універсальних на-

вчальних дій;

4. розвиток продуктивного мислен-

ня дітей;

5. актуалізація прагнення до само-

стійного пошуку;

6. розвиток творчих здібностей;

7. формування в учнів цілісної кар-

тини світу.

Літературні вітальні

Шкільні роки... Що найбільше запам’яталося?

Уроки, учителі, класні збори? Чи ігри КВК, екскурсії, поїздки, поза-

класні заходи, як-от літературно-музичні вітальні?

Останні запам’ятовуються дітям краще, тому що не лише дарують

свіжість почуттів, глибину емоцій, а й змушують задуматися над мо-

ральними проблемами, активізують духовний пошук. Позаурочний

час, атмосфера невимушеності, відсутність оцінювання, можливість са-

мовиразитися та багато інших факторів сприяють «живому», безпосе-

редньому спілкуванню з учнями, глибокому впливу на них.

Цікава, захоплива форма позакласної роботи з літератури – це лі-

тературні вітальні, проведення яких дає змогу досягти одразу кількох

завдань:

1. інформаційно-предметного (розширення визначеної в навчаль-

ній програмі літературної компетентності);

2. діяльнісно-комунікативного (формування естетичних і психоло-

гічних механізмів спілкування людини з мистецтвом, творчими

людьми);

3. ціннісно-орієнтованого (засвоєння гуманітарного потенціалу

мистецтва, формування світогляду).

Літературні вітальні запозичено із салонного життя ХІХ століття та

перенесено до форм художньо-творчої орієнтації, їх традиційно присвя-

чують творчості письменника. Доцільно пов’язати літературну віталь-

ню зі святкуванням ювілею певного майстра слова.

Коли літературний ювілей захоплює учнів? Від чого залежить ін-

терес до нього? Як планувати, будувати систему святкування? Під лі-

тературним ювілеєм слід розуміти не епізодичне заняття, а цілеспря-

Проблема формування особистості засобами літератури

й мистецтва завжди перебувала в центрі уваги школи.

Одним із найважливіших завдань сьогодення є посилення

мистецької освіти та естетичного виховання учнів. Для

цього необхідно ширше використовувати можливості

кожного навчального предмета, але особливо –

літератури, музики, що мають велику пізнавальну й

виховну силу. Особливого значення набуває позакласна

робота з літератури.

мовану систему позакласної виховної

роботи, присвяченої ювілярові. Така си-

стема містить різні за формою, багатогран-

ні за змістом позакласні заходи, об’єднані

творчістю одного письменника. Усі вони

мають бути заздалегідь сплановані й до-

бре продумані, ретельно підготовлені та,

зрештою, яскраво представлені слухачам

і глядачам. Ювілей літератора стає наче

поштовхом для глибокого й усебічного

прочитання його творів, для пропагуван-

ня відображених там моральних ідеалів, а

також для розвитку інтересу та виховання

любові до книги взагалі – як до вічного й

життєдайного джерела знань.

Крім того, літературні вітальні мож-

на присвятити письменникові, чию

творчість недостатньо вивчають за про-

грамою, а він, наприклад, як винятково

талановита особистість, зміг вплинути

на становлення та розвиток літературно-

го процесу в країні в певний історичний

період. Або – героїчним сторінкам історії

(зокрема, у літературно-музичній компо-

зиції «У війни не жіноче обличчя» учні

ШГП висвітили події Другої світової вій-

ни).

У виданнях 70-80-х років ХХ століт-

тя можна знайти багато публікацій щодо

методики організації літературних свят,

уже готові розробки сценаріїв, часто ори-

гінальні, із цікавою ідеєю, різноманітним

матеріалом. Проте незрівнянно цінніши-

ми є самостійно створені вчителем сцена-

рії із залученням учнів до спільної твор-

чої діяльності.

Отже, вітальня починається зі сцена-

рію. Що ж таке сценарій? У чому особли-

вість його підготовки?

Театральна енциклопедія подає таке

визначення: сценарій – це сюжетна схе-

ма, за якою будується вистава.

Робота над сценарієм літературної ві-

тальні починається з осмислення теми та

основної думки (ідеї).

Наприклад, сценарій літературної

вітальні з теми «А.А. Фет. Сторінки біо-

графії поета» створено не тільки для того,

щоб ознайомити учнів із невідомими для

них фактами біографії поета, а й щоб роз-

крити своєрідність поетичного «обличчя»

А. Фета, довести, що його вірші витрима-

ли головне випробування – випробуван-

ня часом, що він «поет, єдиний на свій

кшталт». Це і є основна думка складеного

тексту (а також мета проведеного заходу).

Літературну вітальню «Допоможіть

мені, вірші...» присвячено Р. Рождествен-

ському – одному з видатних поетів мину-

лого століття, чия творчість є поетичним

свідченням тогочасної реальності, її дра-

матизму та героїки, і саме це слід донести

до учнів. Життєвим кредо Р. Рождествен-

ського завжди були його вірші, які допо-

могли йому вижити у важкі часи:

Помогите мне, стихи!

Так случилось почему-то:

на душе

темно и смутно.

Помогите мне, стихи.

Слышать больно.

Думать больно...

Основна думка літературної вітальні

«Я – Маяковський» полягає у висвітленні

складності становлення В. Маяковсько-

го як поета в поворотні моменти історії:

у роки революції, громадянської війни, у

період побудови нової держави.

Визначивши тему та основну думку

сценарію літературної вітальні, учитель

добирає потрібний матеріал. Це дуже від-

повідальний етап роботи, адже необхідно

зв’язати різновидові, різножанрові, різ-

ностильові елементи – поєднати матеріал

документальний, художній і музичний.

Згадуються мовні кліше «романтика по-

шуку», «політ фантазії», «муки творчос-

ті»... Крім того, слід вивчити історичні

обставини, тенденції в літературі й мис-

тецтві описуваного періоду. Наприклад,

під час підготовки сценарію «Я – Мая-

ковський» використано багато різних іс-

торичних і літературних джерел, як-от:

Б. Янгфельдт, «Ставка – життя. Во-

лодимир Маяковський і його коло»;

С. Мелік-Нубаров, «Я знаю слів набат...

Творчість Володимира Маяковського»;

О. Михайлов, «Маяковський»; О. Михай-

лов, «“Я знаю силу слів...”: Традиції Мая-

ковського – учора і сьогодні»; вірші, пое-

ми, п’єси В. Маяковського та ін.

Другий етап роботи над сценарієм –

це складання плану. Літературна віталь-

ня реалізується в номерах – окремих фра-

гментах дій, логічно з’єднаних у сценарії.

Тому слід сформувати перелік епізодів,

сцен, діалогів, віршів тощо, ураховуючи,

що окремий номер має бути оригіналь-

ним, коротким, викликати в глядачів ес-

тетичну насолоду, нести низку позитив-

них емоцій. Інша важлива умова кожного

номера – за короткий час потрібно подати

максимум інформації.

Важливо використовувати різні за

жанром номери: сценку (маленьку п’є-

су, діалог), інтермедію як форму парного

конферансьє, що відбиває різні погляди

на ту чи ту проблему, монолог (виконання

прози, ліричної поезії або об’єднання їх).

Зазначимо, що особливу роль у літе-

ратурній вітальні відіграє поезія. Вона

найсильніше емоційно впливає на слу-

хачів, створює відповідний настрій, за-

дає тональність усій виставі. Ритмічне

поетичне слово виконує функцію компо-

зиційного обрамлення. Поетичне слово,

об’єднане з документом, надає сценарію

водночас естетичного та змістового зна-

чення.

Після того як матеріал підібраний,

його оформлюють у зв’язну структуру.

Під час репетицій сценарій може доопра-

цьовуватись: з’являються нові сценки,

натомість якісь фрагменти виявляють-

ся зайвими. Важливо, що відшліфувати

текст часто допомагають самі учні, зокре-

ма, пропонують своє бачення того чи того

епізоду. Наприклад, під час підготовки

літературної вітальні «Я – Маяковський»

діти запропонували замінити повідом-

лення про захоплення поета Тетяною

Яковлевою на сценку їхнього освідчення

в коханні. Вийшло більш цікаво й емоцій-

но. Так народжується творча спілка вчи-

теля та учнів.

Наступний етап роботи над літера-

турною вітальнею – постановка за сцена-

рієм. Це копітка праця, основним завдан-

ням якої є створити з драматургії кожного

номера безперервність дії, що розкриває

основну ідею твору. Для цього слід ре-

тельно підібрати учасників вистави, ура-

ховуючи їхні психологічні, пізнавальні,

творчі здібності, а саме: уміння тримати-

ся на сцені, виразно читати прозові й пое-

тичні твори, здатність уживатися в роль,

перевтілюватися тощо. Причому дуже

важливо зважати на ініціативу дітей, їхнє

бажання брати участь у підготовці заходу.

Часто зовні спокійний учень на сцені пе-

рероджується, стає чудовим виконавцем

запропонованої ролі.

Подеколи буває нелегко розкрити

творчу індивідуальність дитини, але це

необхідно. Під час підготовки літератур-

ної вітальні «Я – Маяковський» у юного

актора, відібраного на роль поета, вини-

кли певні проблеми. Проте вдалося доне-

сти до нього, що В. Маяковський – сильна

людина, з величезним почуттям власної

гідності, талант, новатор, нестримна осо-

бистість, а в побуті, у взаєминах із коха-

ними жінками він – ніжний, уразливий,

готовий віддати все за лагідне слово ко-

ханої. І спільна робота мала успіх: учень

блискуче впорався з роллю поета, читав

його вірші талановито, з великим натх-

ненням, навіть приголомшливо, і кожне

його декламування супроводжувалося

овацією з боку глядачів.

Звідси випливає, що вчитель має реа-

лізувати такі завдання:

1. максимально залучити дітей до

роботи над сценарієм;

2. ефективно розподілити обов’язки

учнів, ураховуючи творчу індиві-

дуальність кожного.

Для виконання цих завдань слід

сформувати групи учасників:

1. артистів;

2. художників-оформлювачів (оформ-

лення сцени чи приміщення);

3. технічного забезпечення (підбір

музичних творів, відео- або фото-

документів);

4. інформаційників (підготовка ого-

лошень, запрошень);

5. господарників (забезпечення ко-

стюмами, бутафорією).

Усі доручення, які отримують учні,

готуючись до вистави, мають бути чітки-

ми й конкретними. На їхнє виконання

потрібно надати достатньо часу (не мен-

ше за 1 місяць), щоб юні учасники могли

глибоко вивчити, «відчути» літературний

матеріал.

Одна з найважливіших умов ефек-

тивності літературного свята – його

масовість. Тут повинні брати участь і

«фізики», і «лірики». Безперечно, вони

отримують різні за ступенем складності

завдання.

Велике значення в реалізації сце-

нарію мають репетиції, де засадничою є

робота над художнім читанням тексту на-

пам’ять.

Як відомо, багато майстрів-декла-

маторів переписують слова своїх ролей

власноруч, вважаючи цей процес не

технічним, а творчим. У цей час артист

учитується, услухується в текст. Так від-

бувається «вживання» в літературний

матеріал, багато що запам’ятовується без

особливих зусиль. Під час підготовки лі-

тературних віталень доцільно використо-

вувати такий принцип на етапі ознайом-

лення зі сценарієм. Головне – ретельно

відшліфувати кожну сцену, монолог, чи-

тання віршів, прозове мовлення. Учні по-

винні вчитатися в літературний матеріал,

з’ясувати для себе, які почуття та настрої

слід виразити під час декламування того

чи того уривка.

Успіх літературної вітальні залежить

від творчої роботи вчителя і його вихо-

ванців.

Якщо є можливість, варто прослу-

хати з дітьми читання професіоналами

опрацьовуваних творів. Наприклад, під

час репетицій відповідної літературної ві-

тальні доречно ознайомитися з декламу-

ванням віршів В. Маяковського актором

Д. Журавльовим.

Безумовно, у процесі підготовки лі-

тературного свята розвиваються творчі

здібності учнів. Зазвичай на сцені висту-

пають діти, які мають уже сформовані

навички виразного читання віршів і про-

зи, сценічні навички. Цьому сприяють

курс «Традиції давньогрецького театру»,

шкільний гурток «Театральні студії», які

викладають у ШГП з 5 класу.

Важливою умовою вдалих літера-

турних віталень є гармонійне поєднання

слова та музики. Музика – необхідна ор-

ганічна частина драматичної композиції,

що має створювати загальну атмосферу,

вести теми, доповнювати, організовувати

зміну сцен, ілюструвати, емоційно поси-

лювати текстовий матеріал. Використову-

вані музичні твори допомагають донести

виразність слова, передати тонкі нюанси

почуттів, створити мелодійне образне

мовлення. Крім того, музика має відпові-

дати тексту сценарію, часу, про який там

ідеться.

Прикрасою будь-якої вітальні стане

класична музика: твори Баха, Бетхове-

на, Моцарта, Прокоф’єва, Шопена та ін.,

пісні й романси на слова поетів, яким

присвячено літературні свята. Величез-

ний інтерес у дітей викликає виконання

музичних творів учителями та виховате-

лями школи, а також професіональними

виконавцями.

Дуже важливо, щоб кожен літератур-

ний захід широко рекламувався в шкіль-

них ЗМІ, на офіційних і неофіційних

вебсторінках (сайт школи, соцмережі, ві-

деохостинги), за допомогою друкованих

брошур та листівок тощо.

Ефективність заходу залежить також

від аудиторії та від того, наскільки ши-

роко пропагується ім’я, творчість пись-

менника поза школою. З літературною

вітальнею «А.А. Фет. Сторінки біографії

поета» учні ШГП виступили перед аспі-

рантами Херсонського державного уні-

верситету; з літературними вітальнями

«Допоможіть мені, вірші...», «Я – Мая-

ковський» – перед батьками, учителями

області, представниками преси України;

з літературною вітальнею «У війни не жі-

ноче обличчя» – перед ветеранами Другої

світової війни. Такі виступи дуже плідні.

Вони сприяють розвитку самостійності

дітей, формуванню громадянської пози-

ції; зрештою, зміцнюють зв’язок літерату-

ри з життям, допомагають пропагуванню

творчості певних письменників зокрема

та книги взагалі.

Результат великої роботи вчителя й

учнів – сама вистава.

Це незабутньо.

...І от звучать останні акорди музики

та рядки з послання Р. Рождественського

(літературна вітальня «Допоможіть мені,

вірші»):

Простите меня, если я хоть

кого-то обидел.

Целую глаза ваши.

Тихо молю о пощаде.

Мои дорогие.

Мои золотые.

Прощайте!,

– або поетичні рядки В. Маяковсько-

го (літературна вітальня «Я – Маяков-

ський»):

Послушайте!

Ведь, если звезды зажигают –

Значит – это кому-нибудь нужно.

Значит – это необходимо,

Чтоб каждый вечер

Над крышами

Загоралась хоть одна звезда?!

У цей момент обличчя глядачів оду-

хотворені, задумливі, захоплені. А уч-

ні-актори, закінчивши виступ, забирають

у життя пам’ять про щасливі хвилини на-

тхнення та глядацького успіху. Значить,

така робота приносить величезні плоди.

Духовний зв’язок поколінь – чи не

найвища це мета педагогіки, яка сама по

собі – у найкращих своїх творах – «музика

культури»? Зберігати та множити такий

зв’язок – велична місія вчителя.

Ніч у школі

Безсумнівно, ніщо так не поєднує дітей, як спільні інтереси: музи-

ка, малювання, хореографія, театр, колекціонування, спорт тощо.

Зробити життя учнів яскравим, захопливим, активним, змістов-

ним – пріоритетне завдання, що стоїть перед педагогічним колективом

ШГП, готовим кинути виклик неробству й сірості.

Нова нетрадиційна форма роботи в цьому напрямі – захід «Ніч

у школі». Ще кілька років тому ні педагоги, ні їхні вихованці навіть

уявити собі не могли, що можна залишитися в школі на ніч. А сьогодні

ШГП вже має великий досвід проведення таких заходів, коли учні стар-

шої школи (переважно це учні одного класу або паралельних класів) ра-

зом із класним керівником, вихователем і завучами справжнюють ніч

у школі.

Попередньо класний керівник та вихователь готують творчі завдан-

ня, конкурси, вікторини, ігри, підбирають художні, мультиплікаційні й

науково-популярні фільми, на визначений час запрошують таємного

гостя.

О певній годині діти збираються на території школи, де їх очіку-

ють класний керівник із вихователем. Починається захід з урочистого

відкриття. Учні на зелених аркушиках пишуть, чого вони очікують від

цього вечора та прикріплюють їх до т. зв. дерева дружби. Це дерево стає

символом «Ночі в школі».

Після урочистого відкриття на «нічліжан» очікує літературна вікто-

рина, яку заздалегідь готує творча група учнів під керівництвом педа-

гогів. Традиційно її розробляють за тими літературними творами, що

викликають найбільший інтерес у дітей, наприклад, за книгами «Гаррі

Поттер», «Сутінки». Якщо вміло вмотивувати учасників події, питання

можна підготувати за творами, які вони вивчають на уроках української

чи зарубіжної літератури; головне, щоб вікторина вийшла захопливою,

нестандартною.

Родзинка заходу – це таємний гість, який відвідує захід уночі. Ним

може бути будь-який учитель-предметник, психолог школи, заступник

директора. Щоб було цікавіше, можна попросити гостя прийти в масці,

а учні мають здогадатися, хто ж їх відвідав. Якщо візитер підійде до сво-

Як у наш час знайти добрих і вірних друзів? Сучасним

дітям відшукати відповідь на це питання непросто, адже

вони воліють більше спілкуватися в мережі, сидячи або

лежачи на дивані, забуваючи про справжнє цікаве й

активне життя в колі своїх ровесників.

го завдання творчо (змінить голос, ходу,

одягне театральний костюм, маску), то

діти не одразу вгадають, хто перед ними.

Вони можуть ставити різні навідні питан-

ня, щоб таємний гість став явним. Коли

вгадають, хто перед ними, то можуть

поставити прихожому або прихожій за-

питання, які їх давно цікавлять, адже не

завжди під час навчального процесу учні

можуть досить розкуто спілкуватися з

педагогами. Найчастіше питають про те,

якими дорослі були в шкільні роки, чи

завжди були слухняними, за яку шкільну

провину їм соромно й донині, як дражни-

ли їх у дитинстві, чи є в них домашні улю-

бленці, яка їхня вподобана страва, чи ба-

чать вони себе в іншій професії та в якій

саме. Далі ролі змінюються: тепер уже

гість може ставити запитання будь-кому.

Важливо, що під час такої зустрічі діти

дуже багато дізнаються не лише про пе-

дагогів, а й одне про одного.

Особливе захоплення учні виража-

ють, коли таємним гостем виявляється

директор школи А. Кияновський, який

до того ж ніколи не приходить із порож-

німи руками, а вихованцям здається, що

настільки смачних цукерок, фруктів, шо-

коладу вони ще ніколи в житті не їли.

Неможливо уявити ніч у школі без

ігор у «Мафію» та «Дія чи правда», оскіль-

ки вони дуже популярні серед сучасної

молоді. Тому частину часу відводять на

проведення цих ігор.

Зазвичай із 23:00 до 24:00 відбувається

конкурс на найкращу імпровізацію. Учнів

ділять на кілька команд (усе залежить від

кількості дітей). Заздалегідь готують ко-

стюми, реквізит (їх можна взяти в шкіль-

ній костюмерній). За заданою темою діти

мають за 20-30 хвилин підготувати неве-

лику сценку. Теми можуть бути найрізно-

манітнішими: фрагменти казок, відомих

літературних творів, сцени з художніх

фільмів, серіалів, мультфільмів; можна

запропонувати «нічліжанам» скласти й

реалізувати власний сценарій.

Опівночі, як правило, починається

дискотека. Для вихованців організовують

каву-брейк.

Не важко уявити, що, незважаючи на

пізній час, спати нікому не хочеться, адже

попереду чекає ще дуже багато захопли-

вого.

Величезний інтерес у дітей викликає

гра «Ніч бажань». Кожен учень витягає

з чарівного куба аркуш із записаним ба-

жанням, яке він обов’язково має вико-

нати. Класний керівник і вихователь по-

винні підібрати такі завдання, щоб вони

були цікавими, дотепними, смішними, а

насамперед – здійснимими, як-от: зобра-

зити певний предмет чи явище, перетво-

ритися на якого-небудь літературного ге-

роя, героя кінофільму або мультфільму,

обіграти якусь сценку чи історію (напри-

клад, полетіти на мітлі, як Гаррі Поттер

чи Баба Яга) тощо.

Близько 5:00 діти з приємною вто-

мою та неймовірними враженнями ви-

рушають у зону відпочинку, де можуть

полежати, поспати, переглянути фільм,

перекусити, попити чай.

Зі 07:00 до 08:00 учні роз’їжджаються

додому під наглядом класного керівника

й вихователя.

Що ж таке «Ніч у школі»? Для юних

учасників це – буря емоцій, море неза-

бутніх вражень (нічна прогулянка по-

рожніми коридорами школи, вікторини,

квести, танці, конкурси, ігри, перегляд

фільмів), для класного керівника та вихо-

вателя – нестандартна форма позакласної

роботи, насичений і цікавий досвід, мож-

ливість ефективно за дуже короткий час

сформувати дружній учнівський колек-

тив, у якому панує атмосфера взаєморозу-

міння й довіри.

Сімейні вечори

Шкільний сімейний вечір охоплює різні види діяльності, це ко-

лективне єднання, у якому відбивається загальний настрій та співпе-

реживання учасників. Дуже важливо, щоб панував веселий, святковий

настрій (це запорука успіху будь-якого сімейного вечора), а він скла-

дається з емоційного стану кожного учасника заходу. Аби кожен був у

доброму гуморі, учителі мають уміти налаштовувати на радісні емоції,

і найперше – добре підготувати дітей, для яких свято – завжди диво,

казка, чародійство.

Оскільки сімейний захід стосується не лише дітей, а і їхніх батьків,

до підготовки його необхідно долучити всіх: діти разом з учителями й

вихователями створюють святкову виставу, а батьки беруть на себе від-

повідальність за лаштування театральних костюмів, святкових столів,

подарунків для дітей.

Доросле життя часто відзначається браком часу на щось важливе,

побутовою буденністю, засиллям невирішених проблем. А дитинство

– це час радісного пізнання навколишнього світу, це щасливий час зу-

стрічі з дивами, з чарівними казками, час безумовної любові рідних і

близьких. Чому ж тоді дорослим не полишити хоча б на короткий строк

свої серйозні справи й проблеми, не відкласти важливі зустрічі чи вирі-

шення складних завдань? Це необхідно зробити, щоб подарувати своїм

дітям радість свята та самим хоча б ненадовго повернутися в далеке ди-

тинство.

Готуючи сімейний вечір, педагоги мають орієнтуватися насампе-

ред на інтереси головних його адресатів – дітей. Основними критерія-

ми підбору матеріалу є яскравість, видовищність і доступність.

Обійтися без допомоги батьків під час підготовки такого заходу не-

можливо. Вони – глядачі й помічники, поціновувачі та судді на цьому

заході.

Робота над описуваним святом починається з визначення теми, а

сам захід – це результат кропіткої праці.

У Школі гуманітарної праці істотну роль відведено виховній

роботі, а пошуки нових, цікавих форм у цій роботі –

важливе завдання, яке стоїть перед усім педагогічним

колективом освітнього закладу. Як відомо, виховання

дитини буде ефективним лише тоді, коли в цьому процесі

тісно співпрацюватимуть і школа, і сім’я. Тож у ШГП

з’явилася оригінальна форма роботи – сімейний вечір.

Ще на етапі підготовки до сімейного

вечора учні мають змогу задовольнити

свої різнобічні інтереси, вони не тіль-

ки беруть посильну участь у справах на

користь колективу, а й здобувають нові

знання. Наприклад, готуючись до заходу,

присвяченого амазонкам, діти дізналися

багато пізнавальної та цікавої інформа-

ції про життя жінок-войовниць. Усі імена

амазонок у сценарії не придумані, а взяті

з давньогрецьких міфів: Аела була вби-

та Гераклом, Іпполіта й Фалестріда були

царицями амазонок (щоправда, у різні

часи), Меланіпа – дочка Арєса, сестра

Іпполіти, Міріна була неперевершеною

наїзницею, віртуозно керувала колісни-

цею (її курган згадує Гомер), Профоя ба-

гаторазово перемагала в змаганнях. Міфи

про жінок-войовниць увійшли не лише

до епічної поезії, а й стали предметом об-

разотворчого мистецтва. Найкращі дав-

ньогрецькі майстри, зокрема, скульптори

Фідій, Поліклет, художник Мікон і багато

інших, утілювали образи амазонок у своїх

витворах; зображення цих жінок трапля-

ються також на давньогрецьких вазах,

поряд як із міфологічними істотами, так

і з цілком реальними історичними персо-

нажами. Відкриттям для учнів стало пові-

домлення, що на території України, де, як

відомо, жили амазонки, нещодавно знай-

дено поховання жінок із луками, стріла-

ми, дротиками, мечами, списами.

Під час підготовки сімейного вечо-

ра «У підводному царстві Нептуна» діти

почули багато легенд і міфів про руса-

лок, сирен, ундин, Дафну, Лорелею, до

того ж самостійно знайшли відомості про

«кольорові» моря (Чорне, Біле, Червоне,

Жовте, Мармурове).

Коли готували святковий захід «Чор-

ний неба оксамит зірками розшитий»,

учні, крім того, що отримали задоволен-

ня від прочитання міфів про сузір’я Кас-

сіопеї, Персея, Андромеди, дізналися ще

багато цікавих фактів із галузі астрономії:

про найяскравіші зірки, які входять у ці

сузір’я; про те, що зірки бувають холод-

ними чи гарячими, можуть бути різного

кольору (червоні, жовті, білі, блакитні,

срібні).

Слід зазначити, що багато відомостей

діти відшукують самостійно або за допо-

могою батьків, готують повідомлення й

виступають перед однокласниками, на-

буваючи при цьому навичок публічних

виступів.

Отже, навіть підготовка до сімейних

вечорів впливає на емоційну сферу дітей,

підбурює сильні душевні переживання,

схвильовує, викликає радість, гордість,

захоплення, розширює кругозір дітей,

формує переконання, розвиває інтерес до

навколишнього світу.

Основні складники сімейного свята:

чіткі тема, композиція, сюжет, наявність

костюмів, яскрава наочність, ігри, сюрп-

ризи. Дуже важливо, щоб кожна дитина

змогла виявити свої таланти, здібності,

захоплення. Напевно, у кожному класі є

учні, які вміють грати на музичних інстру-

ментах, займаються вокалом, бальними,

народними чи сучасними танцями, – тож

необхідно надати їм можливість виступи-

ти на святковому вечорі. Але не можна

допустити, щоб ті самі діти щоразу висту-

пали в ролі головних учасників. Необхід-

но, аби на сімейному заході кожен юний

учасник відчув власну значущість, отри-

мав свою частину овацій. Крім того, слід

забезпечити кожному учневі емоційний

комфорт, зробити все можливе, щоб йому

було весело, тепло й затишно.

Атмосфера сімейного вечора повин-

на бути яскравою, видовищною, незви-

чайною, ігровою. У дітей має виникати

почуття радості, бажання виявити себе,

побути посеред веселих людей, поринути

в обставини невимушеного спілкування,

сюрпризів та ігор.

Один із найбільш складних і важли-

вих моментів під час підготовки сімей-

них вечорів – написання сценарію. Дія,

що розгортається в залі, має сподобатися

всім: батькам, бабусям, дідусям, братам,

сестрам учнів. Тому, складаючи сценарій,

слід зважати на інтереси людей різного

віку, різних поколінь.

Необхідно чітко продумати кожний

етап сімейного вечора. Усі номери, з яки-

ми виступатимуть діти, мають бути пов’я-

зані з обраною темою свята.

Під час підготовки сімейного вечора

потрібно дотримуватися чіткого плану:

1. вибір теми сімейного свята й усьо-

го, що з нею пов’язано;

2. підготовка запрошень;

3. святкове оформлення зали;

4. підбір музики, пісень, танців, вір-

шів;

5. виготовлення костюмів;

6. підбір ігор і конкурсів;

7. підготовка додаткових розваг;

8. підготовка меню;

9. подарунки та сюрпризи.

У ШГП сімейні вечори традиційно

проводять двічі на рік: перший присвяче-

но новорічним святам, другий – закінчен-

ню навчального року.

Як відомо, Новий рік – це найулюбле-

ніше свято дорослих і дітей, це завжди

очікування чародійства й дива. Сімейний

вечір «Чудо Святого Миколая» не лише

викликав у учнів справжнє захоплення, а

й долучив їх до народних традицій, підви-

щив етнокультуру як дітей, так і батьків.

Зокрема, учасники заходу дізналися про

те, що з давніх-давен в Україні Дід Мороз

асоціювався зі Святим Миколаєм.

Останнім часом у школах України

зростає інтерес до національної культу-

ри, усе популярнішими стають українські

звичаї, обряди, традиції, народні свята,

тим паче вони дуже яскраві, колоритні,

цікаві своєю самобутністю, а головне – ві-

дображають побут, характер, дух україн-

ського народу.

Уже в розкладі молодших класів

ШГП з’являється такий навчальний

предмет, як театр. Традиційно наприкін-

ці навчального року проводять театраль-

ний фестиваль: учні всіх класів (з 1 до 11)

під керівництвом учителя театру готують

п’єсу. Вважаємо доцільним для сімейного

вечора взяти готову постановку. Напри-

клад, до театрального фестивалю була

підготовлена п’єса про Персея та Андро-

меду, і хоча тема не новорічна, цю роботу

можна показати батькам та гостям, тре-

ба тільки певним чином пов’язати дав-

ньогрецький міф із Новим роком. Трохи

фантазії – і в п’єсі з’являються нові дійові

особи: зірки Альферат, Алголь, Мірфак,

Шедар – найяскравіші зірки в сузір’ях

Персея, Андромеди, Кассіопеї; а також

сім’я – тато, мама й донька. Дівчинка весь

свій час проводить за комп’ютером, але

одного разу в ньому відбувається збій – і

вся родина переноситься до Стародавньої

Греції на новорічний карнавал. Ці додат-

кові ролі отримують ті учні, які в основно-

му театральному дійстві не виконували

головні ролі й мали небагато слів, і, отже,

ніхто з учасників не буде обділений ува-

гою та оваціями.

Інколи буває складно придумати

тему для сімейного вечора, присвяченого

закінченню навчального року. Якщо це

перший клас, пропонуємо назвати свято

«Прощання з першим класом» або «Про-

щання з Букварем», а в четвертому класі

доцільно провести «Прощальний бал у

початковій школі».

Крім того, на вибір теми сімейного

вечора може вплинути склад класу. Якщо

в класі більше дівчаток, варто присвятити

захід амазонкам, а якщо більше хлопчи-

ків – організувати, наприклад, «Козацькі

розваги».

Безперечно, підготувати сімейний

вечір так, щоб він був добротним, цікавим

для всіх, відповідав усім вимогам, досить

складно. Але в ШГП є багато фахівців, спе-

ціалізація яких дотична до упорядження

різноманітних свят і які завжди радо до-

помагають: учителі музики, театрального

мистецтва, хореографії, міфології, історії

релігії, англійської мови, історії мистецтв

та ін. До того ж така співпраця унаочнює

для дітей колективний підхід і спільний

результат.

Для гостей сімейного вечора все по-

чинається з запрошення. Ці запрошення

мають бути яскравими, привабливими,

незвичними, з оригінальним текстом.

Учні можуть виготовити їх самостійно та

будь-якого типу: як барвисте оголошення,

афішу, рекламу, квитки, листівки у фор-

мі квітки, сніжинки, зірочки, долоньки

тощо, – форму й текст запрошень «підка-

же» тема вечора. Зазначимо, що діти дуже

винахідливі, їм варто давати достатньо

самостійності. Педагог повинен створити

такі умови, які допоможуть дітям реалі-

зувати задум, утілити їхню творчу ідею.

Вагому допомогу з оформленням запро-

шень може надати вчитель художньої

праці чи вчитель образотворчого мисте-

цтва. Наведемо зразок тексту запрошення

на сімейний вечір:

Шановні батьки!

Запрошуємо в гості всіх!

На вас чекають танці, пісні, сміх.

Приходьте з друзями, будь ласка.

Вам про Лускунчика покажемо ми

казку.

Адже в казки – ювілей!

Побачте гру найкращих із дітей!

Важливим є також святкове оформ-

лення приміщення, де будуть проводити

сімейний вечір. Звичайно, для новоріч-

ного свята доречні ялинка, серпантин, ве-

ликі об’ємні сніжинки, гірлянди, маски

тощо. Окрасою будь-якого заходу може

стати центральне панно. Зокрема, на та-

кому панно для вечора, присвяченого

амазонкам, можна зобразити жінок-ама-

зонок із відповідними атрибутами; для

свята, присвяченого козакам, – усім відо-

мих мультиплікаційних козаків. На заході

про міфи Стародавньої Греції панно може

перетворитися на справжнє зоряне небо,

на якому сяють сузір’я Андромеди, Пер-

сея, Кассіопеї та ін. Це націлить глядачів

і всіх учасників на емоційне сприйняття

теми вечора, створить святковий настрій.

Безсумнівно, діти – великі фантазери,

тож дозвольте їм прикрасити святкову

залу (під вашим керівництвом), і ви не

пошкодуєте. Оформити залу професійно

допоможуть технічні співробітники, учи-

телі художньої праці та образотворчого

мистецтва.

Успіх сімейного вечора багато в чому

залежить і від того, які музичні компози-

ції на ньому звучатимуть. Загальновідо-

мий факт: музика збуджує і заспокоює,

веселить або змушує сумувати, вона здат-

на заволодіти душею людини, її сила ве-

личезна. При підборі музичного оформ-

лення слід пам’ятати, що воно має бути

співзвучним з тематикою заходу, якісним,

зрозумілим аудиторії. Необхідно, щоб на

вечорі звучали і класичні, і народні, і ес-

традні мелодії, а також романси й балади.

Так само відповідально слід постави-

тися до складання пісенного репертуару.

Варто дібрати пісні, які діти вивчали під

час уроків музики, театру. Звісно, педагог

може підібрати пісні також на свій роз-

суд. Зі складанням репертуару до заходу

чудово допоможе вчитель музики.

Жоден найкращий сімейний вечір

не може обійтися без танців, адже танець

– один із найдавніших видів мистецтва,

він завжди заворожує, хвилює, викликає

бурю емоцій. На допомогу може прийти

вчитель хореографії, який поставить для

вашої програми 2-3 танці. Це можуть

бути як сольні танці, так і групові або

для всього класу. Оскільки хореографія є

обов’язковим предметом навчальної про-

грами ШГП, усі учні мають певний хоре-

ографічний досвід: виконання народних,

бальних, сучасних танців. Яскраві хоре-

ографічні постановки – справжня при-

краса сімейного вечора. За нашими спо-

стереженнями, особливо запам’яталися і

дітям, і батькам такі постановки: танець

русалок, танець хлопчиків «Морячка», во-

йовничий танець амазонок, танго Солохи

й чорта, танець «Як козаки куліш вари-

ли», вальс випускників, груповий хіп-хоп.

Дітям будь-якого віку дуже до вподо-

би всілякі атрибути, тому вони завжди

з нетерпінням чекають, коли зможуть

одягнути театральні костюми. Створен-

ня такого костюма для малечі – важливе

питання, адже він має бути красивим,

яскравим, незвичайним, оригінальним.

Нашим вихованцям найбільше подоба-

ються костюми історичних персонажів,

казкових героїв. Повсякденний одяг ко-

ролів, королев, принцес, цариць, царів,

князів видається їм дивовижним, ледь

не чарівничим. Напевно, тому, що люди

в давні часи одягалися дуже вишукано

(принаймні, так вважають діти). Крім

того, відчути себе справжньою принце-

сою – хіба це не мрія кожної дівчинки?

Безперечно, діти вельми люблять

грати. Навіть старшокласникам подоба-

ється відчути себе, наприклад, сильною

історичною особистістю. А будь-яке дівча

мріє скинути лахміття Попелюшки, одяг-

нути бальну сукню, приміряти кришта-

леві туфельки й вирушити на бал. Тому

батьки, зрештою, не шкодують ні про час,

виділений на пошуки вишуканого теа-

трального костюма, ні про кошти, витра-

чені на його покупку.

Щоб кожна дитина змогла уявити

себе кимось іншим, перевтілитися, не-

обхідні саме такі свята – з яскравими ко-

стюмами, декораціями, реквізитом. І не

важливо, ким була, наприклад, дівчинка

на заході: царівною Несміяною, Русалоч-

кою, амазонкою, княжною чи королевою,

– головним стає чарівне перетворення на

кілька годин, що дає величезний пози-

тивний заряд на багато місяців, а можли-

во, і років.

Під час підготовки сімейного вечора

значущою є злагоджена робота педагога

й батьків. Зокрема, батьки часто зверта-

ються за консультацією чи роз’ясненням:

який костюм дитині слід придбати і якій

історичній добі він має відповідати, який

реквізит потрібний, яку зробити зачіску

тощо. Незабутні враження у всіх залиши-

ли костюми давньогрецьких героїв, укра-

їнських козаків, гордих амазонок, убран-

ня русалок, Нептуна. Надзвичайно, коли

батьки виготовляють театральні костюми

самостійно, власноруч, буквально – вкла-

даючи душу.

Неможливо уявити сімейний вечір

без веселих ігор, конкурсів, вікторин,

усе-таки вони надають загальній святко-

вій атмосфері ту радість «живого» спілку-

вання, якої подеколи бракує в повсякден-

ному житті. Під час роботи над сценарієм

треба попіклуватися про те, щоб завдання

були цікавими для всіх вікових категорій,

безпосередньо стосувалися теми вечора,

щоб інтелектуальні ігри чергувалися з

рухливими, гамірні – зі спокійними. Крім

того, після кожного конкурсу учасників

слід заохочувати призами, причому не

лише переможців. За призи можуть бути

різноманітні недорогі предмети: олівці,

ручки, блокноти, гумки, невеликі іграш-

ки, цукерки та ін. Також батьки можуть

подбати про додаткові розваги для своїх

дітей: запросити на вечір професійних

аніматорів, клоунів, артистів.

Невіддільним складником сімейно-

го вечора є святковий стіл, сервіруван-

ням якого займаються і дорослі, і діти.

Батьки заздалегідь обговорюють меню

для такої розширеної сімейної вечері.

І от за великим святковим столом зби-

рається вся родина! Частування можуть

бути традиційними, а можуть бути нез-

вичайними, увідповідненими до теми

свята. Наприклад, для заходу «Ніч перед

Різдвом» меню може складатися лише

зі страв української кухні; для вечора «У

підводному царстві Нептуна» можна сер-

вірувати стіл стравами з морепродуктів;

у сценарії про Лускунчика багатьма дійо-

вими особами були ляльки, тому є варі-

ант замовити торт у формі великої гарної

ляльки.

Сімейний вечір наближається до за-

вершення. Від того, яким буде фінал, за-

лежить успіх свята загалом. Завершення

заходу має бути не менш яскравим і захо-

пливим, ніж початок: хорова пісня, спіль-

ний танець, світлина на згадку, вручення

призів та подарунків учасникам і гостям.

Кожна дитина наприкінці вечора має

отримати подарунок. Дарувати завжди

приємно, це приносить радість і тому, хто

дарує, і тому, хто приймає. Саме подару-

нок ще довго нагадуватиме про подію,

тому він настільки важливий на кожно-

му святі, а до вибору такої згадки потріб-

но поставитися дуже відповідально. Діти

завжди будуть раді іграшкам, книгам, су-

венірам.

Завершити сімейний вечір необхідно

на позитивній ноті, яскраво та оригіналь-

но, щоб батьки й гості хотіли приходити

до вас ще багато-багато разів. І якщо захід

закінчився, а про нього ще довго говорять

та згадують – значить, ви старалися не-

дарма і свято справді вийшло.

Гурткова робота

Перелік гуртків складають насамперед відповідно до запитів дітей

та їхніх батьків. Наприклад, із 27 створених у закладі в різні роки гуртків

художньо-естетичного, інформаційно-комунікативного, краєзнавчого,

спортивного, конструкторсько-технічного напрямів у 2021/22 н. р. пра-

цювало 17 груп: «Театральна студія»; «Вокальний ансамбль»; «Сольний

спів»; «Ансамбль сучасного танцю» (3 гуртки з різними керівниками);

«Рукоділля»; «Художня праця»; «Журналістика»; «Історичне краєзнав-

ство»; «Волейбол»; «Футбол»; «Шахи»; «Конструювання»; «Технічне

конструювання»; «Юний винахідник»; «Вебдизайн» (наприкінці розді-

лу див. табл. 3 «Розклад роботи гуртків (2021/22 навчальний рік)»).

Учасники гуртків залюбки приєднуються до різноманітних актив-

ностей, організованих у нашому навчально-виховному комплексі: ви-

ступають на шкільних святах, сімейних вечорах, радують своїми оригі-

нальними номерами на відкритті Клубу вихідного дня, беруть участь у

щорічних конкурсах «Таланти ШГП».

Крім того, гуртківці регулярно презентують результати роботи, бе-

ручи активну участь у громадському й культурному житті міста та об-

ласті. Наприклад, учасники гуртків «Вокальний ансамбль» та «Соль-

ний спів» узяли участь у благодійному показі вистави «Попелюшка»,

благодійному концерті «Діти – дітям››, фестивалі «Кінокіммерія», у кон-

цертах для учасників педагогічних семінарів, дітей пільгових категорій

міських шкіл, у концерті до Дня людей похилого віку. Керівники гуртків

«Ансамбль сучасного танцю» поставили концертні номери для участі в

міських заходах різних рівнів: «Парасольки», «Листопад», «Непосида»,

«На стилі», «Україна», «Ласунки», «Сніжинки», «Мрія», «Старий дім»,

«Моя планета» та багато інших.

Велику роль у гуртках    відводять

вивченню хореографічних понять (музичний темп, ритм, такт, затакт,

їхні особливості), ознайомленню з основами партерної гімнастики та

вправами для розтяжки, розвитку виворотності ніг і гнучкості всього

тіла. На заняттях розучують різні музичні ігри й фігурні вправи: змій-

ку, завиток, колонку, діагональ, коло, лінію, ритмічні вправи для роз-

минки. Завдяки використанню педагогом різноманітних форм роботи

У ШГП приділяють велику увагу гуртковій роботі, у якій

задіяно учнів усіх класів з урахуванням їхніх захоплень та

інтересів.

гурткові зустрічі завжди цікаві, яскраві,

незабутні. Крім того, хореографічна спів-

діяльність привчає дітей працювати в

групі, у колективі, сприяє вихованню дру-

желюбності, почуттів взаємодопомоги,

взаємопідтримки, відповідальності.

Багато років поспіль у школі плідно

працював гурток 

, учасники яко-

го вивчали засадничі положення комп’ю-

терної анімації, етапи розроблення сце-

нарію мультфільмів, ознайомлювалися

із сучасними засобами програмного за-

безпечення для створення анімації, тео-

ретичними засадами розробки анімації.

Діти навчилися аналізувати структуру

мультфільмів, складати сценарій аніма-

ції, розробляти інтерактивні анімації з

використанням основних алгоритмічних

структур, а також працювати з навчаль-

ною, методичною та науково-популяр-

ною літературою, з електронними базами

даних, з ресурсами інтернету. За підсум-

ками занять гуртківці створили дуже ці-

каві роботи: зображення літературних

персонажів і педагогів школи у вектор-

ному графічному редакторі Inkscape та

AdobeIllustrator, мультиплікації за те-

мою «Технології майбутнього», листівки

до новорічних свят, Різдвяні анімації та

мультиплікації. Зокрема, анімаційну ро-

боту «Подорож світом: Різдвяні канікули»

презентовано на сімейних вечорах і засі-

данні Різдвяного Клубу вихідного дня,

розміщено на вебпорталі школи.

Особливий інтерес у дітей викли-

кають гуртки  

  

, керівники яких регулярно

проводять цікаві майстер-класи для юних

дослідників, демонструють захопливі до-

сліди. Учні мають можливість спробувати

себе в ролі винахідників, узяти безпосе-

редню участь у різноманітних експери-

ментах. Величезне враження справляють

на них досліди «Кольорова ілюзія» та

«Таємниче полум’я», а також «оживлен-

ня» сконструйованих моделей «Гоночний

автомобіль», «Імітація жаби», «Імітація

життєвого циклу бджоли» за допомогою

програмного забезпечення й синхроніза-

ції робота з комп’ютером.

Гурток   скла-

дається з двох груп – початкового та ос-

новного рівнів. До групи основного рівня

входять учні 9–11 класів, які раніше за-

ймалися в театральній студії або мають

практичну підготовку, отриману в інших

освітніх закладах. Групу початкового рів-

ня складають учні 5–8 класів – ті, хто за-

ймається театром перший і другий рік.

Роботу в обох групах побудовано згідно з

програмою театрального гуртка, затвер-

дженою Міністерством освіти і науки

України. На заняттях діти працюють над

сценічною майстерністю, удосконален-

ням сценічної мови (артикуляційна гім-

настика, скоромовки, читання текстів),

розвитком фантазії, абстрактного мис-

лення, беруть участь в етюдах (індивіду-

альних, парних, групових); заняття зі сце-

нічного спілкування присвячено вправам

на розвиток образного мислення, роботі

над образами тощо.

Для постановних п’єс керівник гуртка

обирає невеликі твори, як-от: «Урок донь-

кам» І. Крилова, «Забавний випадок»

К. Гольдоні, «Пігмаліон» Б. Шоу, «Про

Федота-стрільця...» Л. Філатова, «Святі

почуття» О. Сербіної. Постановна робо-

та починається з прочитання художньо-

го тексту, розподілення ролей, читання

в особах та індивідуальної роботи над

образами, а вся постановка відбуваєть-

ся в атмосфері співтворчості педагога й

студійців: і пошуки характерів героїв та

особливостей поведінки, і побудова мі-

зансцен, і підбір реквізиту, і обговорення

музичного оформлення вистави.

Крім студійної роботи, діти беруть

активну участь у шкільних заходах та

конкурсах: у конкурсі «Таланти ШГП»,

на щорічному відкритті Клубу вихідного

дня, у предметних тижнях. Нікого не за-

лишають байдужими ігри й завдання, де

потрібно проявити інтелект, вокальний

чи танцювальний хист, акторську майс-

терність, кмітливість, фізичну підготов-

ку. Традиційно напередодні новорічних

свят гуртківці готують театральний ка-

пусник, куди запрошують своїх батьків,

які мають змогу ознайомитися з робо-

тою гуртка, побачити, як відбуваються

заняття, узяти участь в іграх, конкурсах,

вікторинах.

Учасники «Театральної студії» ма-

ють унікальну можливість презентувати

свої здобутки та працювати на одній сце-

ні з професійними акторами в спільних

творчих проєктах з Херсонським облас-

ним академічним музично-драматичним

театром ім. М. Куліша (музичні вистави

«Королівство кривих дзеркал», «Вовка в

тридев’ятому царстві», «Голий король»,

«Малюк і Карлсон» та ін.). Крім того, сту-

дійці – бажані гості в інших театрах нашо-

го міста. Наприклад, їх було запрошено

на вшанування ювілею дитячого музич-

но-драматичного театру «Гармонія», на

перегляд вистави «Аладдін» театральної

студії «Пролісок», вони часто й самі бе-

руть участь у постановках вистав херсон-

ських театрів, реалізуючи свої вокальні,

хореографічні, сценічні здібності.

Із величезним задоволенням учні

ШГП відвідують гурток «Вебдизайн», ос-

новні завдання якого полягають у форму-

ванні таких якостей:

1. пізнавальної компетентності, що

забезпечує формування знань про

роботу мережі Інтернет і її сервісів;

про програмне забезпечення, не-

обхідне для роботи в мережі Інтер-

нет; про основи розроблення веб-

документів на основі мови HTML;

про графічне й музичне оформ-

лення вебдокументів; про розро-

блення динамічних вебдокументів

на основі HTML та JavaScript;

2. практичної компетентності, яка

полягає в застосуванні приклад-

них програм, використовуваних

для розроблення вебдокументів, у

роботі з програмами-браузерами,

редакторами для роботи HTML;

3. творчої компетентності, що забез-

печує розвиток мислення, творчих

здібностей учнів під час створення

вебсторінок і вебсайтів на основі

HTML та JavaScript, під час оформ-

лення зображень і звуків для веб-

сторінок, а також полягає в набутті

досвіду власної творчої діяльності,

у здобутті нових навичок, здібнос-

тей, умінь змінювати свою життєву

програму розвитку, у формуванні в

учнів спроможності до самостійної

активної діяльності;

4. соціальної компетентності, яка ба-

зується на вихованні культури пра-

ці, творчої ініціативи, на форму-

ванні сталого інтересу до технічної

творчості, на розвитку позитивних

якостей емоційно-вольової сфери

особистості: працьовитості, напо-

легливості, відповідальності.

Робота в гуртку  орієн-

тована на використання учнями комп’ю-

терних технологій та вивчення основ

роботи в комп’ютерній мережі, сервісів

інтернету, програмного забезпечення,

необхідного для роботи в інтернеті, ос-

нов розроблення вебдокументів мовами

HTML, DHTML, JavaScript, РНР. Діти на-

бувають практичних навичок створен-

ня графічного й музичного оформлення

вебсторінок, створення персональних

вебсайтів. Гуртківці отримують уявлен-

ня про значення вебтехнологій у сучас-

ній науці та освіті, теоретичні засади

розроблення інтернет-ресурсів, етапи

проєктування вебсайтів. Вони вміють

аналізувати дизайн і структуру вебресур-

сів, складати проєкт створення вебсайту,

розробляти вебсайт із використанням

мови гіпертекстової розмітки й каскад-

них таблиць стилів у редакторі Блокнот,

працювати зі спеціальною літературою, з

електронними базами даних, інтернетни-

ми ресурсами. Результатом роботи гуртка

стали розроблені учнями вебсторінки за

самостійно обраними темами.

Із кожним роком дедалі більше зро-

стає інтерес дітей до шахів. Тому в ШГП

вже кілька років плідно працює гурток

, учасники якого опановують ос-

новні поняття, стратегію та тактику цієї

інтелектуальної гри. Більшість занять

присвячено не тільки практичним нави-

чкам у грі, а й розв’язанню шахових задач

у групі та індивідуально. Головна мета

роботи гуртка – розвинути логічне мис-

лення, пам’ять, увагу, посидючість й інші

позитивні особистісні якості дитини,

навчити учнів аналізувати свої та чужі

помилки, поважати суперника. Завдяки

здобутим знанням і навичкам гуртківці

гідно виступають на обласних турнірах у

«Херсонському шаховому клубі», беруть

участь у сеансах одночасної гри, матчевих

зустрічах, бліцтурнірах, підсумкових фі-

нальних матчах турніру з шахів «Зимова

казка». Багато вихованців гуртка «Шахи»

стали переможцями шахових змагань різ-

них рівнів, нагороджені грамотами, меда-

лями, цінними призами.

Багато років у ШГП плідно працював

бібліотечний гурток  

  за авторською про-

грамою Т. Лихожон, що має гриф МОН

України. Діти вивчали історію створення

книги, її структуру; ознайомлювалися з

унікальними факсимільними видання-

ми з фонду шкільної бібліотеки, рукопи-

сами, наприклад, рукописною книгою

ХVІ століття (із книжкової колекції вчи-

теля школи та бібліофіла І. Замараєвої);

створювали власні книги; з’ясовували

структуру бібліотеки, наповнення її до-

відкового фонду; навчалися працювати зі

словниками, довідниками, енциклопеді-

ями. Керівник гуртка використовувала ці-

каві, нестандартні форми роботи: ділову

гру («Знавці книги»), віртуальну подорож

бібліотекою (медіавояж «Азбука: Бібліо-

тека від А до Я»), зустріч із письмен-

ником (із херсонським письменником

Леонідом Марченком, на якій гуртківці

отримали в подарунок книги автора з

автографом; із популярним львівським

письменником Тарасом Микитчаком,

що презентував свої твори, написані

спільно з Галиною Микитчак, – «Джме-

леня та володарка злиднів›› і «Джмеле-

ня та канікульне озеро»); літературний

вечір із батьками («Пеппі й Карлсон за-

прошують на вечірку» за творами Астрід

Ліндгрен).

Велику популярність серед учнів

ШГП має гурток , зав-

дяки якому вони мають змогу:

1. набути основних навичок журна-

лістської майстерності;

2. розвинути пізнавальний інтерес

до засобів масової інформації та

комунікації;

3. навчитися взаємодіяти з навколи-

шнім світом;

4. стати соціально активними особи-

стостями, здатними орієнтуватися

в щораз більшому потоці інформа-

ції;

5. підвищити рівень медіаграмотно-

сті, набути досвіду колективної та

організаторської діяльності.

Учасники гуртка мають унікальну

можливість розкривати свій творчий

потенціал під час створення авторських

радіопередач, телепрограм, репортажів.

Радіопрограми записують на аудіоносій,

редагують та оформлюють у спеціальних

музичних програмах, більшість із них

публікують на офіційному сайті школи,

а також у шкільних спільнотах соціаль-

них мереж. Зокрема, гуртківці створили

авторські радіопрограми, які виходять в

ефір шкільного радіо згідно з графіком

випуску рубрик: «Людський фактор»,

«Життя народів світу», «Портфель гімна-

зиста››, «Жити здорово», «А ти знаєш?»,

«Лови фішку», «Musicbox», «Загугли»,

«По секрету», – а також творчий відеопро-

єкт «Для найважливішого слова не по-

трібні» та 6 телепрограм шкільних новин

«ШГП news».

В останні роки діти цікавилися й гурт-

ком 

, де могли здобути глибокі

теоретичні знання з основ інформатики,

набути практичні навички користування

операційною системою ПК, а саме:

1. опанувати основні поняття в галу-

зі інформатики;

2. вивчити історичні аспекти інфор-

матики;

3. з’ясувати структуру ПК, способи

кодування інформації, визначення

бітів і байтів, принципи стандарт-

ного кодування АЅСІІ;

4. навчитися записувати числа в

різних системах числення, вико-

ристовувати сучасне прикладне

програмне забезпечення для вико-

нання практичних завдань;

5. ознайомитися з основними функ-

ціями апаратного складника ПК,

характеристиками процесора й

алгоритмом його роботи, носія-

ми інформації та оперативною

пам’яттю, машинними носіями

інформації (дисками, дискетами,

флеш-пам’яттю, «вінчестером»);

основними функціями операцій-

них систем, командами для роботи

з файлами, командами операцій-

ної системи; операційними систе-

мами Windows NT/2000/ХР/Vista

та ін.

Нині все більше учнів обирають гурт-

ки    

 . Головне завдання керівника

цих гуртків – формувати музичну куль-

туру дітей, навички вокальної артикуля-

ції, виховувати художній смак, музичну

пам’ять, розширювати діапазон голосу,

реалізовувати творчі можливості музич-

но обдарованих учнів на основі колектив-

ного й сольного вокального виконання.

Вагоме значення має підбір репертуару

для роботи з гуртківцями, керівник ура-

ховує такі аспекти: художню цінність тво-

ру, його виховний вплив, вікові та співочі

можливості колективу, різноманітність

жанрової і музичної стилістики, індиві-

дуальний підхід. Учасники гуртків, без-

перечно, беруть участь у різноманітних

загальношкільних та міських заходах: му-

зичній виставі «Попелюшка» (прем’єра й

благодійний показ), фестивалі «Кінокім-

мерія», концерті для учасників педагогіч-

ного семінару, концерті для батьківського

комітету, концерті до Дня людей похило-

го віку, концертній програмі «Новоріч-

ний сюрприз», концерті для дітей піль-

гової категорії міських шкіл, презентації

вокального ансамблю та багатьох інших.

Досить результативно працює гурток

 . Зокрема,

гуртківці створили захопливу краєзнавчу

роботу «Історія виникнення кіно в Херсо-

ні» для участі у Всеукраїнській краєзна-

вчій експедиції учнівської молоді «Моя

Батьківщина – Україна».

Гурток   охоплює

інтереси насамперед учнів молодших

класів та учнів 5-6 класів. Керівник гурт-

ка, ураховуючи здібності дітей і їхній

творчий потенціал, успішно здійснює ін-

дивідуальний підхід у навчанні гуртків-

ців образотворчих технік. Різноманітні

форми роботи уможливлюють розвиток

у вихованців уяви, творчої фантазії, уваж-

ності, посидючості, акуратності й дисци-

плінованості. Учні на заняттях виготов-

ляють святкові листівки, іграшки (техніка

оригамі), працюють із новими графічни-

ми техніками «дудлінг», «зентангл» (ма-

люнки, створені на основі повторюваних

елементів, візерунків), а також організо-

вують незвичайні виставки, наприклад,

«Осіннє диво-дерево».

Дівчата часто обирають гурток 

 (хоча там займаються й хлопці

різного віку), головна мета якого – ство-

рити оптимальні умови для творчого роз-

витку особистості учня, а основними за-

вданнями є такі:

1. формувати в учнів широкі уявлення

про рукоділля, художній смак, кому-

нікативну культуру, увагу та повагу

до людей, толерантність до чужої

думки, уміння працювати в групі;

2. навчати різних видів рукоділля на

основі здобутих знань;

3. відпрацьовувати практичні нави-

чки роботи з інструментами.

Гуртківці багато чого вчаться: читати

схеми, самостійно виконувати вироби

на дроті, працювати з інструментами,

вишивати бісером, естетично оформлю-

вати роботу. Розподіл на три вікові гру-

пи дозволяє на заняттях індивідуалізу-

вати складні роботи: більш дорослим і

досвідченим дітям можна дати складну

конструкцію (схему), менш підготовле-

ним та новачкам – простішу. Зрештою,

учні опановують такі спеціальні нави-

чки й уміння, як низання на одну голку,

низання у дві голки, низання на дріт,

вишивання бісером (картини та ікони),

плетіння прикрас (браслети, кольє, бро-

шка), створення декоративних компо-

зицій.

Традиційно учасники цього гуртка

проводять виставки виробів із бісеру, на

яких представлено різноманітні фігурки

(павуки, крокодильчики, метелики, со-

нечки, бабки), браслети, кольє, брошки

(наприклад, «Елегантна», «Царівна-жа-

ба»), підвіски на мобільний телефон

(«Енергійна ящірка», «Дід Мороз»),

ялинкові прикраси, композиції («Букет

польових квітів», «Черепаша родина»,

«Квіткова гармонія»), вишиті картини й

ікони. Виставки мають великий успіх як

серед учнів, так і серед педагогів та бать-

ків.

До речі, не менш цікавими є вистав-

ки творчих робіт учасників гуртка «Кон-

струювання», на яких діти демонстру-

ють виготовлені з паперу моделі літака,

планера, гелікоптера, човна; зразки кон-

струювання пакетика, склянки, різних

іграшок; і навіть динамічні вироби «зай-

чик», «собака».

Назва гуртка День тижня

Понеділок Вівторок Середа Четвер П’ятниця Субота

Вебдизайн

Бистрянцев

Максим

Віталійович

16.10-16.55

8-11 кл.

17.05-17.50

8-11 кл.

16.10-16.55

8-11 кл.

17.05-17.50

8-11 кл.

Рукоділля

Авгайтіс

Лариса

Сергіївна

16.10-16.55

5-7 кл.

17.05-17.50

5-7 кл.

16.10-16.55

5-7 кл.

17.05-17.50

5-7 кл.

09.00-09.35

1-2 кл.

09.40-10.15

1-2 кл.

10.20-11.05

3-4 кл.

11.10-11.55

3-4 кл.

Вокальний

ансамбль

Бурдикіна

Олена

Володимирівна

12.40-13.15

1 кл.

13.25-14.10

3,4 кл.

16.15-17.00

ст.школа

12.40-13.15

2 кл.

12.40-13.15

1 кл.

13.25-14.10

3,4 кл.

16.15-17.00

ст.школа

12.40-13.15

2 кл.

10.00-10.35

вок.

ансамбль

«Домісоль-

ка»

Сольний спів

Бурдикіна

Олена

Володимирівна

17.05-17.50

індивід.

заняття

13.25-14.10

індивід.

заняття

16.15-17.00

індивід.

заняття

17.05-17.50

індивід.

заняття

17.05-17.50

індивід.

заняття

11.55-12.30

індивід.

заняття

13.25-14.10

індивід.

заняття

14.20-15.05

індивід.

заняття

10.40-11.15

індивід.

заняття

Ансамбль

сучасного танцю

Закирнична

Олена

Олександрівна

12.30-13.05

1 кл.

13.10-13.45

2 кл.

12.40-13.15

2 кл.

13.20-14.05

3-4 кл.

12.40-13.15

2 кл.

13.20-14.05

3-4 кл.

12.30-13.05

1 кл.

13.20-14.05

3-4 кл.

12.40-13.15

1 кл.

індивід.

заняття

13.20-14.05

індивід.

заняття

Таблиця 3. Розклад роботи гуртків (2021/22 навчальний рік)

Продовження таблиці 3 на наступній стор.

Художня праця

Звонарьова

Марія

Федорівна

17.30-18.15

індивід.

заняття

18.20-19.05

індивід.

заняття

Субота

09.00-09.35

1-2 кл.

09.45-10.20

1-2 кл.

10.25-11.10

3-4 кл.

11.20-12.05

3-4 кл.

Неділя

16.00-16.45

інд.заняття

16.55-17.40

інд.заняття

Шахи

Козак

Леонід

Миколайович

12.15-13.00

6Б

13.20-14.05

5А

14.25-15.10

5Б

15.20-16.05

6А

12.40-13.15

1-2 кл.

13.20-14.05

3-4 кл.

09.00-09.35

1-2 кл.

09.45-10.20

1-2 кл.

10.30-11.15

3-4 кл.

11.25-12.10

3-4 кл.

Театральна

студія

Сербіна

Олена

Анатоліївна

16.10-16.55

5-7 кл.

інд.заняття

17.05-17.50

5-7 кл.

акторська

майстерн.

16.10-16.55

8-11 кл.

інд.заняття

17.05-17.50

8-11 кл.

акторська

майстерн.

16.10-16.55

8-11 кл.

постановна

робота

17.05-17.50

8-11 кл.

постановна

робота

16.10-16.55

5-7 кл.

постановна

робота

17.05-17.50

5-7 кл.

постановна

робота

Історичне

краєзнавство

Тригуб

Сергій

Євгенійович

16.10-16.55

7-10 кл.

17.05-17.50

7-10 кл.

09.30-10-15

7-10 кл.

10.25-11.10

7-10 кл.

11.20-12.05

7-10 кл.

12.15-13.00

7-10 кл.

(виходи на

екскурсії та

в походи)

Юний

винахідник

Золотарьов

Микола

Сергійович

9.00-9.45

5-7 кл.

9.55-10.40

5-7 кл.

10.50-11.35

8-11 кл.

11.45-12.30

8-11 кл.

Продовження таблиці 3

Назва гуртка День тижня

Понеділок Вівторок Середа Четвер П’ятниця Субота

Продовження таблиці 3

Технічне

конструювання

Донець Іван

Валерійович

9.00-9.45

5-11 кл.

9.55-10.40

5-11 кл.

Конструювання

Чарнецький

Ігор Євгенійович

09.00-09.35

1 кл.

09.45-10.20

1 кл.

10.25-11.10

2-4 кл.

11.20-12.05

2-4 кл.

Ансамбль

сучасного танцю

Бєлий

Олександр

Миколайович

16.30-17.15

5-7 кл.

16.30-17.15

8-10 кл.

18.00-18.45

8-10 кл.

16.30-17.15

5-7 кл.

9.00-9.45

5-7 кл.

9.55-10.40

8-10 кл.

10.50-11.15

8-10 кл.

Ансамбль

сучасного танцю

Брисов

Олександр

Валерійович

15.20-16.05

5А кл.

16.10-16.55

5А кл.

17.00-17.45

5Б кл.

15.20-16.05

7В кл.

16.10-16.55

7В кл.

17.00-17.45

6А кл.

15.20-16.05

7А кл.

16.10-16.55

7А кл.

17.00-17.45

5Б кл.

15.20-16.05

7Б кл.

16.10-16.55

7Б кл.

17.00-17.45

6А кл.

16.10-16.55

6Б кл.

17.00-17.45

6Б кл.

Футбол

Заморока

Артем

Сергійович

16.10-16.55

5-7 кл.

17.05-17.50

8-11 кл.

16.10-16.55

5-7 кл.

17.05-17.50

8-11 кл.

16.10-16.55

5-7 кл.

17.05-17.50

8-11 кл.

10.50-11.35

5-7 кл.

11.45-12.30

8-11 кл.

Волейбол

Шруб

Олександр

Сергійович

16.10-16.55

7-11 кл.

17.05-17.50

7-11 кл.

16.10-16.55

7-11 кл.

17.05-17.50

7-11 кл.

9.00-9.45

7-11 кл.

9.55-10.40

7-11 кл.

Журналістика

Петрова

Світлана

Сергіївна

16.10-16.55

7-11 кл.

17.05-17.50

7-11 кл.

16.10-16.55

7-11 кл.

17.05-17.50

7-11 кл.

Назва гуртка День тижня

Понеділок Вівторок Середа Четвер П’ятниця Субота

Шкільні свята

Основне завдання педагогів – синтезувати в такому виді діяльно-

сті учнів і естетичне, і моральне виховання, використовуючи зацікав-

леність та захопленість дітей, здатність бачити й розуміти прекрасне, а

також інші вміння та навички, набуті за весь період навчання.

Програма свята зазвичай насичена номерами, які стосуються різ-

них видів мистецтва: музики, танцю, театру, вокалу тощо. У неоднако-

вих видах діяльності формуються й виявляються різноманітні здібності

та здатності учнів.

Підготовка й проведення свята в школі – довга, копітка та складна

робота, що вимагає комплексної спільної діяльності вчителів естетич-

ного циклу, класних керівників, вихователів і, звісно, дітей.

Щоб організувати злагоджену співпрацю, необхідно діяти згідно з

виробленим єдиним планом, послідовно долаючи всі етапи підготовки

свята (рис. 1).

І етап

На початку навчального року відбуваються збори педагогічного

колективу, на яких обговорюють план роботи на рік, визначають дати

проведення святкових заходів, призначають відповідальних осіб.

ІІ етап

ІІ етап полягає у визначенні теми заходу, його мети й завдань, ви-

борі форм і методів підготовки та проведення. Це колективна робота ад-

міністрації школи й членів МО естетичного циклу – учителів театраль-

ного мистецтва, музики, хореографії, художньої праці. Ці самі вчителі є

Шкільне свято – важлива частина життя дитини, це

радісна подія, яка духовно збагачує її, спонукає до

творчості й самовираження. Святкові заходи розширюють

знання учнів про довкілля, допомагають вирішувати

багато специфічних завдань виховання та особистісного

розвитку, зокрема, сприяють відновленню старих і добрих

традицій. Під час підготовки таких заходів педагоги

повинні орієнтуватися насамперед на інтереси дітей, а

найсуттєвішими критеріями підбору матеріалу мають бути

видовищність і доступність.

Планування

Робота над сценарієм

Репетиції

Проведення свята

Підбиття підсумків

Рис 1. Етапи підготовки шкільного свята.

керівниками шкільних творчих колективів, як-от: театрального, вокаль-

ного, танцювального, вебдизайнового. Слід чітко окреслити завдання

кожного керівника в підборі репертуару – відповідно до тематики свята

й з урахуванням загальних та індивідуальних здібностей учасників.

Адміністрація школи складає план проведення святкового заходу,

з’ясовує кількість гостей, черговість їхніх виступів. На основі найкра-

щих номерів творчих колективів компонують концертну програму, яка

ввійде до загального сценарію шкільного свята.

Сценарій створюють за вивіреним планом проведення заходу, згід-

но з концертною програмою, єднаючи всі елементи текстом ведучих.

У сценарії прописують також роботу представників технічних служб:

світло-, звуко-, відеооператорів.

ІІІ етап

Затверджений сценарій дає змогу керівникам творчих колективів

особисто визначати склад учасників концертних номерів та ознайом-

лювати їх із творчим завданням. Усі учасники мають чітко розуміти за-

гальні мету й завдання заходу, свою роль у процесі підготовки та про-

ведення свята. Правильна мотивація від керівника виконання творчого

завдання сприяє підвищенню якісного рівня підготовки учасників, сти-

мулює їхнє особистісне зростання на шляху творчого розвитку.

ІV етап

Найважливішою та найтривалішою частиною підготовки заходу є

репетиції. Розучування пісень, танцювальних композицій, текстів, вір-

шів відбувається паралельно з виготовленням реквізиту, костюмів, із

записуванням музичних фонограм, створенням відео- й фотоматеріалу

для концерту.

V етап

Підсумком кропіткої праці з підготовки святкового заходу стає день

і час його проведення, коли прикрашена зала сповнена глядачів, а учас-

ники з нетерпінням та хвилюванням чекають на свій вихід.

Шкільне свято триває від 1 до 2 годин, протягом яких і дорослі, і

діти відчувають емоційне піднесення, радість виступу перед глядачем,

переживають момент успіху.

VІ етап – це підбиття підсумків.

Дитяча пам’ять довго зберігає світлі, радісні, яскраві враження, які

дарує свято. Завдання керівників полягає в тому, щоб «пов’язати» пе-

режиті позитивні емоції в момент виступу, радісні спогади з набутими

навичками й уміннями, отриманими в процесі репетицій.

Пережиті емоції можуть стати потужним стимулом для подаль-

шої творчості, самовираження та саморозвитку. Для досягнення такого

ефекту проводять бесіди, перегляди відео- й фотоматеріалів свята. Ке-

рівник має звернути увагу дітей насамперед на позитивні моменти ви-

ступу, використовуючи будь-яку нагоду похвалити кожного учасника.

Відео- та фотоматеріали дають змогу наочно показати окремі недоліки

виступу, коректно розібратися в їхніх причинах. Аналіз виступу підби-

ває підсумки виконаної роботи й визначає нові мету та завдання.

Важливо враховувати післядію свята. На цьому етапі закріплюють-

ся найбільш змістовні й барвисті враження, пов’язані з тематикою за-

ходу, вони відтворюються в малюнках, есе, фото- та відеоматеріалах, з

яких можна організувати, наприклад, фотозвіт про концерт (на стенді,

на сайті й порталі ШГП, у соцмережах тощо), виставку дитячих малюн-

ків.

Успіх будь-якого шкільного свята можливий лише за правильної

методики його проведення, що має відповідати меті й завданням запла-

нованого заходу, вимогам реалістичності, відтворюваності, а також має

бути обґрунтованою та результативною.

Методика – це алгоритм, процедура проведення націлених дій, су-

купність методів, засобів, випробуваних і вивчених щодо виконання

певної роботи.

Щороку на сцені Херсонського обласного академічного музич-

но-драматичного театру ім. М. Куліша колектив ШГП проводить свя-

та Першого й Останнього дзвоника. Це масові заходи, які потребують

злагодженої роботи з боку адміністрації школи, учителів, керівників

творчих колективів та учнів. Напрацьована методика проведення свята

(рис. 2) дає змогу чітко визначати мету й завдання кожного учасника,

що є запорукою успіху заходу.

Рис 2. Методика підготовки спільних проєктів ШГП і ХОАМДТ ім.М.Куліша

Ознайомлення учасників проєкту

з художнім матеріалом для постановки

(режисер-постановник — О. Сербіна)

Розподіл творчих завдань

Вокальний

ансамбль

(О.Бурдикіна)

Підбір пісенного

репертуару

Танцювальний

ансамбль

(А.Закирнична)

Постановка

танцювальних

номерів

Театральна

студія

(О.Сербіна)

Підбір учасників,

розподіл ролей

Репетиції

вокальних

номерів

Репетиції на шкільній сцені

Загальні репетиції на шкільній сцені

Репетиції

танцювальних

номерів

Репетиції

окремих

сцен

Спільні

репетиції

сцен у школі

Музичний

керівник

(О.Юрченко)

Створення

музичного матеріалу

для вистави

ХОАМДТ

ім.М.Куліша

Розподіл ролей

між акторами театру

Загальні репетиції на сцені театру

Прогін на сцені театру

Показ вистави

ТВВЗ (теорія вирішення винахідницьких

завдань)

Науковий консультант у роботі дошкільного відділення – А. Богуш,

доктор педагогічних наук, академік НАПН України.

Педагогічний колектив ШГП організував свою роботу таким чи-

ном, щоб кожен учитель і вихователь працював над розвитком творчо-

го потенціалу учнів, використовуючи всі можливі сучасні педагогічні й

психологічні наукові здобутки.

Дошкільне відділення багато років системно впроваджує найбільш

ефективні методики розвитку інтелекту дітей, наприклад, методику

раннього розвитку американського лікаря-фізіотерапевта Г. Домана, го-

ловна мета якої – максимальне залучення дитячого мозку, націленого

на пізнання, адже чим інтенсивніше працює мозок, тим краще розви-

вається інтелект дитини. Застосовуючи цю методику, вихователі приді-

ляють велику увагу таким основним зонам інтелектуального розвитку:

читанню, математиці та накопиченню енциклопедичних знань. У кож-

ній дошкільній групі наявний засадничий інструмент за програмою

навчання – спеціальні картки Домана, де на білому тлі написано слово,

що позначає предмет або явище, а в центрі розміщено зображення са-

мого предмета чи явища. Такі картки допомагають ознайомити малечу

з навколишнім світом, з предметами, явищами та розширити її словни-

ковий запас. Під час роботи за картками Домана в дитини розвивають-

ся мова, інтелект, пам’ять, увага, зір, слух, моторика. Щоб досягти висо-

кого рівня розвитку інтелекту, навантаження потрібно давати з якомога

більш раннього віку.

Одним із найцікавіших сучасних підходів до розвитку дитини є тех-

нологія ТВВЗ – теорія вирішення винахідницьких завдань від Генріха

Альтшуллера.

ШГП є сучасним авторським закладом освіти, що

забезпечує навчання й виховання обдарованих дітей

Херсонської області на рівні європейських стандартів. У

складі закладу працюють дошкільні групи для дітей із 3,5

років. На відміну від інших дошкільних закладів України,

фахівці готують дошкільнят за авторськими програмами з

випереджальними завданнями.

Ця технологія сприяє формуванню

всіх інтелектуальних здібностей і розвит-

ку таких якостей мислення:

1. гнучкості, рухливості, системності;

2. пошукової активності, прагнення

до новизни,

3. розвитку мовлення та творчої

уяви.

ТВВЗ-педагогіка як науковий на-

прям сформувалася наприкінці 80-х років

ХХ ст. Нині засоби й методи ТВВЗ з успі-

хом використовують у дитячих садках для

розвитку в дошкільнят кмітливості, вина-

хідницьких здібностей, творчої уяви, діа-

лектичного мислення.

У дошкільному відділенні ШГП ство-

рено творчу групу, яка організовує ро-

боту педагогів із вивчення, засвоєння й

упровадження методів і засобів ТВВЗ, що

сприяють поліпшенню якості освіти.

На початку роботи за ТВВЗ педагоги

ознайомилися з теоретичним матеріа-

лом, зокрема, з книгами Ю. Тамберга «Як

навчити дитину думати», Г. Альтшуллера

«Теорія та практика вирішення винахід-

ницьких завдань».

Дослідження виявили, що діти, які

переходять в початкову школу з дитячого

садка ШГП – після дошкільного навчання

за методикою Додана та ТВВЗ, набагато

успішніше вирішують навчальні завдан-

ня, швидше орієнтуються в навчальному

матеріалі, сильніше виявляють прагнен-

ня пізнавати й отримувати інформацію.

Учителі молодшої школи відзначають ак-

тивізацію творчої та розумової активності

у випускників дитячого садка ШГП.

Чим раніше з дитиною почати займа-

тися, використовуючи розвивальні техно-

логії, тим більше здібностей до засвоєння

нових знань і творчого застосування їх

вона проявить, тим ефективнішим буде

процес формування її інтелектуальних

знань. Інноваційні педагогічні технології

від початку будуються на комплексному

підході та націлені на результативність

навчання вихованця.

Головна мета, яку ставить собі

ТВВЗ-педагог, – формування в дітей твор-

чого мислення, тобто виховання творчої

особистості, адже суспільству потрібні

люди інтелектуально сміливі, самостійні,

творчі, які оригінально мислять і вміють

приймати нестандартні рішення.

Дошкільне дитинство – це той осо-

бливий вік, коли проявляється здатність

до творчого вирішення проблем, що ви-

никають у тій чи тій життєвій ситуації

дитини. Уміле використання засобів і ме-

тодів ТВВЗ успішно допомагає розвивати

в дошкільнят винахідницьку кмітливість,

творчу уяву, діалектичне мислення. За-

стосування ТВВЗ має не просто розвива-

ти фантазію дітей, а навчити їх мислити

системно, розуміти процеси, які відбу-

ваються; ця технологія дає вихователям

інструмент, що вможливлює формуван-

ня якостей творчої особистості дитини,

здатної розуміти єдність і суперечності

навколишнього світу та вирішувати свої

маленькі проблеми.

ТВВЗ – це система колективних ігор,

занять, покликана не змінювати осно-

вну програму, а максимально посилити її

ефективність.

Якщо з якихось причин із дити-

ною-дошкільником не проводилися за-

няття, створені задля розвитку пам’яті,

мислення, сприйняття, уваги, уяви, то в

підлітковому віці надолужити це досить

складно.

Перед малечею щокроку виникають

проблеми й суперечності. Сформоване

вміння знайти та вирішити їх може стати

ключем до таємниць життя, дати змогу

дитині не лише сформулювати думку, а

й активно захищати свої позиції, грамот-

но та правильно розв’язувати проблеми.

Звісно, в абсолютному значенні проблеми

не поділяються на дитячі і дорослі: їхня

значущість прямо пропорційна віковим

установкам. Відпрацювавши принцип

вирішення завдань на рівні дитячих про-

блем, малюк й у «велике» життя прийде

в «усеозброєнні». Якщо він у дитинстві

придумає, наприклад, як урятувати героя

з казки, то за десять років і для себе само-

стійно знайде вихід зі складної ситуації.

В основі ТВВЗ-технології лежить ро-

бота з проблемою, виховання здатності

побачити проблему, бажання й уміння її

вирішувати. Спостереження психологів

за дітьми дошкільного віку доводять, що

організація навчання шляхом вирішення

проблемних завдань (включаючи групо-

ві, парні, ігрові форми роботи) забезпечує

формування довільності та розвиток піз-

навальних процесів.

Навчити дітей аналізувати, синте-

зувати, порівнювати, абстрагувати, уза-

гальнювати, добирати найпростіші ана-

логії означає чималою мірою підготувати

їх до успішного навчання. У технології

ТВВЗ достатнє місце посідають проблем-

ні замальовки, схеми, мовні ігри, вправи,

спрямовані на розвиток логіки, виявлен-

ня закономірностей, уміння узагальню-

вати, уміння розмірковувати й робити

найпростіші висновки.

Однією з основних властивостей осо-

бистості є пам’ять. Важливо навчити ди-

тину способів запам’ятовування та прига-

дування збереженого в пам’яті матеріалу.

Фактично всі ігри й вправи з ТВВЗ спря-

мовані на активізацію пам’яті малюка.

Уява, як зазначав А. Ейнштейн, важ-

ливіша за знання. Дослідження педаго-

гів і психологів виявили, що творча уява

дитини, її фантазії досягають найвищого

рівня розвитку у віці 3–6 років.

Дошкільник, навчання якого будува-

лося за системою ТВВЗ-технології, добре

володіє усним мовленням, спроможний

використовувати мову для вираження

своїх думок, почуттів та бажань, уміє бу-

дувати висловлювання в ситуації спілку-

вання.

Психологи звертають увагу на фор-

мування високого рівня пізнавальної

мотивації малюків: технологія ТВВЗ дає

змогу подавати знання у захопливій і ці-

кавій для дітей формі, забезпечує міцне

засвоєння та систематизацію цих знань,

за її допомогою діти навчаються демон-

струвати свої знання, а надалі доцільно

застосовувати їх у житті.

Особливого значення ТВВЗ-педаго-

гіка надає успішній соціалізації дошкіль-

нят. Унаслідок системного використан-

ня описуваних технологій у дошкільнят

виформовується здатність грамотно дія-

ти в усіх типах людської діяльності: у вза-

єминах з однолітками, у сім’ї, суспільстві,

у відносинах із природою. Крім того, у

дітей розвиваються якості творчої особи-

стості (вони можуть нестандартно мис-

лити, знаходити рішення в складних си-

туаціях), а також почуття впевненості в

собі, відкритість, динамічність, гнучкість,

уміння адаптуватися, тобто якості, запо-

требовані в сучасному світі.

Однією з найважливіших психоло-

гічних переваг ТВВЗ є установка на ство-

рення ситуації успіху для кожного з до-

шкільнят і, відповідно, виховання в них

прагнення до самостійності, самовдоско-

налення, що забезпечується підтримкою

віри малюка у свої сили та можливості.

Зауважимо, що в процесі системних за-

нять педагоги виконують не тільки педа-

гогічні завдання, а й психологічні та лінг-

вопсихологічні. Наприклад, розвивають

психологічні складники комунікативних

здібностей дітей: уміння виважено вести

суперечку; слухати й чути відповіді ін-

ших; висловлювати свої погляди, не боя-

чись критики; тактовно оцінювати думки

інших. Також виховують моральність, по-

чуття емпатії та толерантності, знімають

психологічні бар’єри, затискачі, усувають

психологічну інерцію, острахи нового й

невідомого. Усьому цьому сприяє ство-

рення на заняттях клімату взаємної дові-

ри та психологічної безпеки.

Методику ТВВЗ можна назвати шко-

лою творчої особистості, оскільки її девіз

– «творчість у всьому»: у постановці про-

блеми, способах її вирішення, поданні

матеріалу.

Заняття із застосуванням елементів

ТВВЗ є ефективним засобом активізації

творчого мислення в дошкільнят і ма-

ють значний вплив на розвиток інших

психічних процесів та особистості зага-

лом, вони допомагають малюкам поба-

чити несподіване поряд. Зростання рівня

творчого мислення сприяє збагаченню

індивідуального досвіду та впоряджен-

ню дитячої діяльності, що вможливлює

творче застосування здобутих знань і під-

вищення активності, розширює кругозір

та словниковий запас. Усе це надає дітям

змогу успішно самореалізуватися в різ-

них видах діяльності.

Найголовніше, що ТВВЗ – це захопли-

ва гра, а саме гра є провідною діяльністю

дошкільника, яка визначає гармонійний

розвиток психіки та становлення особи-

стості дитини.

Дошкільнята ШГП, у роботі з яки-

ми педагоги регулярно використовують

методику ТВВЗ, стали активнішими, до-

питливішими, частіше сперечаються, ви-

суваючи все більш розгорнуту й складну

аргументацію, їхня фантазія стає багат-

шою та цікавішою. До того ж вони почи-

нають досліджувати все довкола, отже, ця

методика сприяє формуванню наукової

картини світу.

Основним засобом роботи з дітьми є

педагогічний пошук. Педагог не повинен

давати готових знань, безумовно розкри-

вати істину, він має вчити її знаходити.

Якщо дитина ставить питання, не треба

відразу давати готову відповідь – навпа-

ки, варто спитати її, що вона сама про

це думає. Необхідно запросити дитину

до міркування, навідними питаннями

підвести її до того, щоб вона самостійно

знайшла відповідь на своє запитання.

Якщо ж дитина не ставить питання, тоді

педагог має вказати на суперечності й

цим створити ситуацію, коли їй необхід-

но знайти відповідь, тобто певною мірою

повторити історичний шлях пізнання та

перетворення предмета або явища.

До  зараховують

такі:

‒ теорія – каталізатор творчого вирі-

шення проблеми;

‒ знання – інструмент творчої робо-

ти, творчими здібностями наділе-

ний кожен (винаходити можуть

усі);

‒ творчості, як і будь-якої діяльності,

можна навчитися.

   

формування сильного мислення та вихо-

вання творчої особистості, підготовленої

до вирішення складних проблем у різних

галузях діяльності.



1. розвиток у дитини природної по-

треби пізнання навколишнього

світу;

2. формування системного діалек-

тичного мислення (сильного мис-

лення), що базується на законах

розвитку;

3. формування навичок самостійно-

го пошуку й здобуття потрібної ін-

формації;

4. формування навичок роботи з ін-

формацією, яку дитина отримує з

навколишньої дійсності стихійно

або внаслідок цілеспрямованого

навчання;

5. виховання певних якостей особи-

стості.

  можна ви-

значити як сукупність таких складни-

ків: якості творчої особистості; навички

сильного мислення; параметри керованої

уяви; алгоритми мисленнєвої діяльності,

потрібні для успішної роботи з пробле-

мами; розроблені тренінги й методики,

спрямовані на формування навичок мис-

лення.

На практиці трапляються різні 



(епізодичні або системні):

1. Використання в особистій прак-

тиці окремих інструментів чи ме-

тодик, властивих ТВВЗ-педагогіці.

Наприклад, педагог для роботи

з картиною застосовує методику

«Картинка без запинки», а для ана-

лізу сенсу казкових сюжетів – скла-

дання ситуативних «так-ні», решту

ж матеріалу подає за традиційною

методикою.

Результат: у дітей сформуються

навички, обумовлені очікуваними

результатами цих методик, тобто

вони навчаться складати розпо-

відь за картиною і «так-ні» за літе-

ратурним сюжетом.

Можливий негатив: такий підхід

не завжди сприяє формуванню на-

вичок сильного мислення, а лише

за умови, що педагог спеціально

ставить перед собою це завдання

ТВВЗ-педагогіки.

2. Спеціальний курс ТВВЗ і РТУ (роз-

виток творчої уяви), у процесі реа-

лізації якого діти вивчають основи

ТВВЗ як окрему освітню дисциплі-

ну (у школі – урок РТУ, у дитячому

садку – заняття з РТУ).

Результат: дошкільнята засвою-

ють термінологію та інструмен-

ти ТВВЗ і РТУ, виконують творчі

завдання різного рівня складності,

вирішують завдання у межах цьо-

го курсу.

Можливий негатив: діти не вмі-

ють або не можуть переносити

отримані навички в побутову чи

навчальну ситуацію; уміючи вирі-

шувати завдання, не використову-

ють цього вміння у своїй практиці

в разі потреби.

3. Використання ТВВЗ-РТУ-інстру-

ментарію в освітньому процесі за

звичайною програмою – як набору

дієвих методів реалізації стандарт-

ного змісту.

Результат: освітні завдання, за-

кладені в базисних програмах,

вирішуються з меншими витрата-

ми, підвищується мотивація дітей,

засвоюються принципи роботи з

тими чи тими інструментами.

Можливий негатив: залишається

проблема з навичками особистого

користування інструментарієм ви-

рішення завдань, не відбувається

перенесення засвоєних навичок

роботи з інформацією на свідомий

план.

4. Інтеграція стандартної освітньої

програми з програмою формуван-

ня навичок творчої діяльності.

Результат: формування системи

ЗУН (знання, уміння, навички),

закладеної в базисних програмах,

органічно поєднується з проце-

сом формування системного діа-

лектичного мислення та розвит-

ком творчої уяви. Причому ЗУН

не транслюється в традиційному

розумінні від педагога до дітей, а

формується як природний наслі-

док навчання роботи з інформаці-

єю.

Результат комплексний: інстру-

менти ТВВЗ допомагають педа-

гогові вирішувати дидактичні

завдання, а дитині – пізнавати й

перетворювати навколишній світ.

Можливий негатив: модель не

працює без корекції змісту базис-

них програм, їх доводиться перебу-

довувати та адаптувати до програ-

ми формування навичок творчої

діяльності відповідно до вимог

системного мислення.

Вірогідно, що четверта модель –

найбільш перспективна й резуль-

тативна, але ж і найбільш складна

за впровадженням.





 – опе-

ративний метод вирішення про-

блеми на основі стимулювання

творчої активності, за якого учас-

никам обговорення пропонують

висловити якомога більшу кіль-

кість варіантів рішень, зокрема

й найфантастичніших. Потім із

загальної кількості висловлених

ідей відбирають найбільш вдалі,

які можна використовувати прак-

тично.

  – так званий метод

порівняння та знаходження по-

дібності об’єктів чи явищ, уявлен-

ня себе як певного предмета чи

явища в проблемній ситуації; си-

нектику завжди проводять у парі

з мозковим штурмом.

   

в роботі з дошкільнятами дуже

ефективний для розвитку творчої

уяви, фантазії, подолання стере-

отипів. Суть його полягає в ком-

бінуванні різних варіантів харак-

теристик певного об’єкта під час

створення нового образу цього

об’єкта.

   

 сутність якого – у перене-

сенні властивостей одного об’єкта

або декількох на інший, дає змогу

не тільки розвивати уяву, мовлен-

ня, фантазію, але й керувати сво-

їм мисленням.

  – виокремлення істот-

ної ознаки в предметі, класифіка-

ція предмета та явища за загаль-

ним ознаками.

 – знаходження

варіантів застосування, здавалося

б, зовсім непотрібного предмета.

  

 – метод розвитку в дитини

фантазії, будується на казковому

сюжеті: просять допомоги в шіс-

тьох чарівників, мета яких – змі-

нити властивості об’єкта. Спосо-

би «чарівництва»: збільшення

– зменшення, поділ – об’єднання,

перетворення ознак часу, пожвав-

лення – скам’яніння, спеціаліза-

ція – універсалізація, навпаки.

  

допомагає розглянути світ у сис-

темі – як сукупність пов’язаних

між собою певним чином елемен-

тів, що зручно взаємодіють. Мета

цього методу – визначити роль і

місце об’єктів, їхню взаємодію по

кожному елементу.

  надає широкі

можливості вирішити проблему

навчання дошкільнят творчому

оповіданню.

  

   полягає

в тому, щоб розділити ситуацію

на складники (реальний і фан-

тастичний) із подальшим знахо-

дженням реальних проявів фан-

тастичного складника.

  

  

– моделювання процесів, що

відбуваються в природному та ру-

котворному світах між речовина-

ми (тверде – рідке – газоподібне).

 Оскіль-

ки аналогія – це схожість предме-

тів і явищ за певними властивос-

тями й ознаками, треба спочатку

навчити дітей визначати власти-

вості та ознаки предметів, а потім

– порівнювати й класифікувати

ці предмети.

Отже, заняття із застосуванням ме-

тодів ТВВЗ проводять як пошук істини

та суті: дитину підводять до проблеми й

разом шукають шляхи її вирішення. Ре-

зультати занять не завжди можна наочно

представити батькам на кшталт результа-

тів навчання рахунку, письма чи читання.

Однак уважні батьки швидко помітять

зміни: у дітей збільшується коло уявлень,

збагачується словниковий запас, розви-

ваються творчі здібності.

ТВВЗ-педагогіка допомагає формува-

ти діалектику й логіку, сприяє подоланню

сором’язливості, замкнутості, боязкості;

маленька людина вчиться відстоювати

свої погляди, а потрапляючи у складні си-

туації, самостійно знаходити оригінальні

рішення. Технологія ТВВЗ розвиває наоч-

но-образне, каузальне (причинове) та ев-

ристичне мислення, пам’ять, уяву, впли-

ває на інші психічні процеси.

Театр

Уроки театрального мистецтва сприяють різнобічному розвитку

особистості учня, але насамперед вони розвивають почуття прекрасно-

го, формують художньо-естетичну культуру особистості, прагнення до

творчості та креативності.

Розвиток пізнавальних інтересів і творчих здібностей дітей відпо-

відає освітній меті сучасного театру, а формування моральних ідеалів,

почуття власної гідності, толерантності – його виховним вимогам.

Курс театрального мистецтва включено до освітнього процесу ШГП

1992 року, з моменту створення закладу. За час існування школи театр

став не просто її родзинкою, а невіддільною, органічною частиною.

Починаючи з другого класу, учні пізнають ази театральної майс-

терності: навчаються сценічного мовлення, сценічних рухів, розігрують

сценки, виконують етюди. Набуття сценічних навичок необхідне для

ефективної постановної роботи в класі. Підсумком спільної діяльності

вчителя й учнів протягом навчального року є вистави, у яких актори-по-

чатківці приміряють на себе образи принцес і королів, лісових чудо-

виськ та відважних героїв. Кожен клас готує свою постановку й презен-

тує її глядачам: учням інших класів, учителям та батькам. Такі виступи

перетворюються на яскраве свято як для акторів, так і для глядачів.

Вистава класу – не єдиний захід, де діти мають змогу виявляти свої

артистичні здібності. Кожен охочий може взяти участь у загальношкіль-

них святах (Першого та Останнього дзвоника, у щорічному театрально-

му фестивалі, балу Ввічливості для першокласників).

Зростання інтересу учнів до театру як виду мистецтва зумовило

відкриття в ШГП театральної студії, керівницею якої протягом багатьох

років є О. Сербіна. Діти-студійці дістали можливість більш ґрунтовно

вивчати акторську майстерність, брати участь у постановках на сцені

Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру

Із першого року навчання в школі й до моменту його

завершення в житті дитини відбувається безперервний

освітній процес, процес самопізнання та розвитку. У

цей період формуються риси характеру, особистісні

якості, виховуються почуття міри й смаку, набуваються

навички опанування своїх емоцій, тіла, голосу, взаємодії в

колективі тощо.

ім. М. Куліша. Крім того, можна зустрічатися з улюбленими акторами

під час театральної вітальні, здійснювати додаткові колективні екскур-

сії до театрів чи на виставки. За час діяльності студії її учасники презен-

тували глядачам безліч театральних проєктів, як-от: «А зорі тут тихі»,

«У війни не жіноче обличчя», «Дзвони Чорнобиля», «Віра» та інші.

У період пандемії, коли в школі запровадили дистанційне навчан-

ня, робота студії не припинялася, а онлайнові заняття лише сильніше

згуртували творчий колектив. Керівниця запропонувала новий формат

студійної діяльності – і до Дня перемоги над нацизмом у Другій світо-

вій війні учні представили театральні відеопроєкти. Не маючи змоги

виступати на сцені, діти таким, новим для себе, способом висловили

подяку ветеранам і дітям війни. Створені фільми розміщено на шкіль-

ному ютуб-каналі.

З метою популяризації театральної діяльності в школі О. Сербіна

опублікувала низку статей, у яких, зокрема, описано методику роботи

під час підготовки заходу, а також збірники сценаріїв для постановної

роботи в класі та п’єс для театральної студії; 2017 року видано збірник

сценаріїв театралізованих програм, фестивалів, свят Першого дзвоника

ШГП.

Авторську програму О. Сербіної «Традиції давньогрецького театру»

для учнів 5–11 класів, що отримала гриф МОН, схвалено до використан-

ня в закладах загальної середньої освіти. Уведення цього курсу в освіт-

ній процес ШГП обумовлено як реформуванням української освіти, так

і суспільним запитом (від учнів та їхніх батьків).

Пізнаючи театральне мистецтво, дуже важливо ознайомитися з

його історією, передумовами розвитку, культурними особливостями й

традиціями. Пройшовши разом з учителем шлях від часів зародження

театру до сучасності, діти не лише насолоджуються театральною діяль-

ністю та своєю участю в ній, а й усвідомлюють її величезний вплив на

політичний, економічний і культурний бік життя. На розвитку світово-

го театрального мистецтва найбільше позначився театр Стародавньої

Греції, тому саме його традиції обрано для вивчення в школі.

Стародавні греки вдавалися до мистецтва театру як до джерела ду-

ховного й прекрасного, до основи виховання патріотичних почуттів та

естетичного смаку еллінів. У V ст. до н. е. поряд із театром розвивали-

ся література, живопис, музика, архітектура. Їхній розквіт підніс Афіни

над усією Елладою. Цей період історії справедливо вважають «золотим

століттям», а тогочасна театральна діяльність стала зразковою і засад-

ничою для європейського театру й літератури.

Формувати в учнів любов до театрального мистецтва на прикладах

античної літератури означає ростити покоління високодуховних та ес-

тетично розвинених людей.



 (у кількох аспектах):

• духовно-моральне виховання учнів засобами театрального мис-

тецтва;

• виховання глядацької аудиторії, яка володіє знаннями щодо гра-

мотного сприйняття сценічного мистецтва;

• формування естетичного смаку учнів засобами театрального

мистецтва;

• привернення уваги педагогічної та батьківської громадськості до

виховання творчої особистості дитини.

      



• розширювати світогляд учнів у галузі історії театрального мис-

тецтва;

• розвивати вміння аналізувати й оцінювати культурну спадщину

минулих століть;

• розвивати уяву, фантазію, чуттєве сприйняття;

• формувати культуру мовлення;

• розвивати пам’ять та уяву;

• розвивати креативні здібності учнів;

• сприяти самореалізації кожного учня за допомогою сценічних

образів у програмних постановках.

Уроки курсу передбачають тісні міжпредметні зв’язки з предмета-

ми «Всесвітня історія», «Світова література», «Художня культура», «Іс-

торія релігії», «Музичне мистецтво», «Хореографія».

Перший розділ програми.

«Історія розвитку давньогрецького театру»

Перший розділ програми присвячено культурі Еллади від часів

крито-мікенської цивілізації до елліністичного періоду. Найбільше го-

дин відведено на вивчення класичного етапу розвитку культури Старо-

Програму для учнів 5–8 класів розраховано на 70 годин щороку,

матеріал скомпоновано в три розділи:

• I – історія розвитку давньогрецького театру (певний період) –15

годин (із підсумковими заняттями включно);

• II – творчість давньогрецьких трагіків – 15 годин (із підсумковими

заняттями включно);

• III – постановна робота – 40 годин.

давньої Греції, коли світові було подаровано багатогранний вид мисте-

цтва – театр.

Починаючи з дифірамбічного виконання пісень на честь бога ро-

дючості й виноградарства Діоніса та закінчуючи постановками велич-

них трагедій перед десятками тисяч глядачів, давньогрецький театр

став справжньою школою виховання для громадянина демократичного

полісу.

Театр – загальнодержавна справа, яка об’єднувала навколо себе

державних і політичних діячів, драматургів, музикантів, танцюристів,

скульпторів та архітекторів. Великі Діонісії проходили в значущих мі-

стах Еллади у вигляді змагань драматургів. На переможця чекала наго-

рода й уседержавна слава.

Другий розділ програми.

«Творчість давньогрецьких трагіків»

Другий розділ спрямовано на ознайомлення учнів із представни-

ками театрального Олімпу того часу – видатними трагіками Есхілом,

Софоклом і Евріпідом. Їхня творчість унікальна, а внесок у розвиток те-

атральної справи – безцінний.

Есхіла називали «батьком трагедії». Його тексти величні й урочи-

сті, адже тільки так могли думати та говорити олімпійські боги – го-

ловні герої Есхілових творів. Саме він увів у театральну дію другого

актора, скоротив партії хору, що значною мірою посилило драматизм

театральної дії, а монолог поступився місцем діалогу. Есхілові на-

лежать понад 100 трагедій, але до нашого часу збереглося лише 7.

Образ Прометея з його твору «Прометей прикутий» і сьогодні є симво-

лом боротьби з тиранією за незалежність та свободу вибору.

Софокл увів у трагедію третього актора, створив власний стиль

оповіді, полегшив мову трагедії, започаткувавши вживання простих

слів, зрозумілих кожному еллінові. Про нього говорили, що він спу-

стив трагедію з небес на землю, зробивши головними героями творів

не богів, а людей із сильною волею, цілеспрямованих і могутніх. Таким

є Едіп – головний герой багатьох трагедій, присвячених фіванському

міфу. «Едіп – цар», «Антигона» – ці театральні постановки піднесли Со-

фокла на п’єдестал слави та стали взірцем для розвитку європейської

драматургії.

До іншого видатного драматурга – Евріпіда – доля була менш при-

хильною, ніж до його попередників. Якщо Есхіл і Софокл майже завж-

ди вигравали театральні змагання, то Евріпід частіше програвав їх. Він

брав за основу твору відомий міф, інтерпретував його по-своєму, ви-

ставляючи напоказ приховані бажання й почуття героїв. Автор сам не

оцінював учинки героїв, а надавав глядачам змогу самостійно вирішу-

вати, на чиєму вони боці. Особливість його трагедій – інтрига. Говори-

ли, що він наче дзеркало, яке відбиває життя не таким, яким воно має

бути, а таким, яким воно є насправді. Евріпід рідко виводив на сцену бо-

гів, часто ставив під сумнів їхнє існування. Натомість він першим почав

ретельно опрацьовувати жіночі образи й зробив головними героїнями

трагедій Медею («Медея»), Електру («Електра»), Іфігенію («Іфігенія в

Авліді») та ін.

Третій розділ програми.

«Постановна робота»

Третій розділ програми передбачає тривалий час для підготовки

вистави з окремим класом. Обов’язковою умовою цього етапу є участь

кожного учня, незважаючи на рівень його здібностей чи знань. Для

цього слід, зокрема, прискіпливо вибирати постановний репертуар,

ураховуючи вікові, фізичні та психологічно-емоційні особливості кож-

ного учня.

Репертуар для 5–6 класів складають казкові й пригодницькі

твори Х. Андерсена, О. Волкова, А. Ліндгрен, В. Нестайка, О. Оле-

ся, М. Твена, І. Франка та інших відомих авторів. Постановкою дав-

ньогрецьких трагедій Есхіла, Софокла й Евріпіда в ШГП традиційно

займаються учні 7-х класів, але програма курсу надає змогу обрати

твори М. Гоголя, К. Гоцці, Є. Гуцала та ін. Восьмикласникам про-

понуємо п’єси за творами М. Гоголя, О. Грибоєдова, Ж.-Б. Мольєра,

У. Шекспіра та ін.

Автором сценарію є вчитель курсу, і залежно від потреб конкретно-

го класу він може зменшити або збільшити склад дійових осіб, скоро-

тити чи перебудувати монологи й діалоги, головне – залишити незмін-

ним основний зміст твору.

 розрахована на 35 годин щороку

й містить такі види діяльності:

• узагальнення теоретичних знань (лекція) – 1 година;

• постановна робота – 33 години;

• аналіз виступу (диспут) –1 година.

Учні повторюють і поглиблюють раніше отримані відомості про

театр та літературу античної Греції з обов’язковим акцентуванням на

їхньому вияві в сучасній театральній діяльності.

Репертуар для старшокласників побудовано на творах класиків сві-

тової літератури: А. Екзюпері, Ж. Мольєра, І. Нечуя-Левицького, Т. Шев-

ченка, У. Шекспіра та ін.

100

ВИБІР П'ЄСИ

ДЛЯ

ПОСТАНОВКИ

РОЗПОДІЛ

РОЛЕЙ

РОБОТА

З ХУДОЖНІМ

МАТЕРІАЛОМ

РЕПЕТИЦІЇ

ОКРЕМИХ

СЦЕН, ВСІЄЇ

ВИСТАВИ

ПРОГІН

ВИСТАВИ

ПОКАЗ

ВИСТАВИ

АНАЛІЗ

ВИСТУПУ

Рис 3. Етапи постановної роботи в класі

Постановна робота в класі

відбувається в кілька етапів (рис 3).

I. Вибір п’єси для постановки.

Учитель пропонує на вибір кілька творів, і після прочитання й об-

говорення кожного з них учні обирають той, який найбільше сподобав-

ся їм за такими критеріями: особливість жанру, новизна теми, гострота

сюжету тощо. Спільно проводиться аналіз обраної п’єси.

II. Розподіл ролей між учнями.

Часто виникає ситуація, коли на головні ролі значно більше претен-

дентів, ніж потрібно. У цьому випадку серед охочих доцільно провести

кастинг – відбір найкращих виконавців. Запропонований текстовий

фрагмент претенденти мають прочитати «в образі», з потрібною інто-

нацією та відповідними емоціями. Переможець такого змагання завж-

ди очевидний, зазвичай ніхто не оскаржує результат вибору. Ролі друго-

го плану серед учнів не популярні, тому до завдань учителя додається

доведення значущості на сцені кожного героя п’єси. Від того, наскільки

глибоко й тонко керівник зможе відчути кожну дитину, залежить успіх

постановки – спільної справи цілого колективу.

III. Робота з художнім матеріалом.

Кожен учасник постановки отримує сценарій із прописаними сло-

вами та діями героїв. Кілька годин відводиться на вичитування тексту

101

в класі разом з учителем і партнерами по сцені. Визначення характеру

«свого» героя, мотивації його вчинків, емоційного стану допомагають

учневі-акторові розкрити образ персонажа, представити й зобразити

його в межах часу та простору, запропонованих автором.

IV розділ. Репетиції.

Cкладний, але водночас і найцікавіший процес у підготовці до ви-

стави. Принцип репетицій – від простого до складного. Крок за кроком

юні актори набувають навичок сценічної гри, сценічного мовлення,

навчаються взаємодіяти з партнером, розвивають фантазію та образне

мислення. У кожній сцені вчителеві необхідно ретельно опрацювати

всі мізансцени, а учасникам – точно виконати поставлене перед ними

завдання, бездоганно знати текст і правильно взаємодіяти з партнера-

ми. Старшокласники, ставши учасниками творчого процесу, нерідко

самі пропонують цікаві репліки й окремі мізансцени. Така співтворчість

учня та вчителя викликає взаємну довіру, посилює відповідальність за

спільну справу.

Паралельно з репетиціями вчитель допомагає дітям готувати му-

зичний матеріал, костюми, реквізит. На цьому етапі підготовка вистави

виходить за межі навчального класу, до творчого процесу долучають-

ся батьки учнів. За їхньою допомогою створюються яскраві костюми та

елементи декорацій, збирається реквізит.

Репетиції окремих сцен змінюються на загальні репетиції з фоно-

грамами, реквізитом і бутафорією. Перед прем’єрою обов’язково відбу-

вається прогін вистави на сцені, де виступатимуть юні актори.

Отже, етап складається з репетицій окремих сцен, підготовки фоно-

грам, костюмів, реквізиту, репетицій усієї вистави та остаточного про-

гону.

V розділ. Показ вистави.

Постановна робота логічно завершується виставою перед глядача-

ми під час щорічного театрального змагання серед учнів 5–11 класів,

коли в залі присутні діти, їхні батьки та члени журі.

Кожен учень ШГП має унікальну нагоду проявити себе на шкільній

сцені: як актора в головній чи другорядній ролі, як співака або танцю-

риста. Гру юних акторів першого й другого плану відзначають спеціаль-

ними номінаціями фестивалю.

Для найкращих акторів шкільної сцени введено особливе звання,

яке є почесним для кожного учня нашого закладу – заслужений артист

ШГП. Галерея портретів заслужених артистів ШГП уже багато років

прикрашає хол школи, регулярно поповнюючись світлинами нових ла-

уреатів.

102

VI розділ. Аналіз виступу.

Після показу вистави вчитель у кож-

ному класі проводить аналіз виступу. Під

час обговорення об’єктивно оцінюється

як увесь творчий колектив, так і кожний

його учасник: відзначаються і позитивні,

і менш удалі моменти виступу. Високий

емоційний підйом учнів після зіграної

вистави сприяє визначенню нової мети

у творчій роботі колективу та завдань для

досягнення цієї мети. У старших класах

заплановано 1 годину для обов’язкового

проведення диспуту.

Описані етапи постановної роботи

реалізуються в усіх видах шкільної теа-

тральної діяльності: у театральній студії,

під час підготовки вистав і в класі, і в теа-

трі разом з акторами-професіоналами.

Майже 20 років триває тісна співпра-

ця ШГП з Херсонським обласним акаде-

мічним музично-драматичним театром

ім. М. Куліша; режисером спільних вистав

є О. Сербіна.

Щороку на великій сцені театру за

участю учнів і педагогів школи та профе-

сійних акторів проходять театралізовані

свята Першого дзвоника, Дня народжен-

ня школи (31 січня), Останнього дзво-

ника. Починаючи з 2011 року, відбулися

такі спільні з театром проєкти: «Вовка у

тридев’ятому царстві» (2011), «Свято не-

послуху» (2012), «Голий король» (2013),

«Бременські музики» (2014), «Малюк і

Карлсон» (2015), «Пригоди Буратіно»,

«Попелюшка» (2017), «Королівство кри-

вих дзеркал» (2018), «Пригоди Тома Со-

йєра» (2019), «Лялька спадкоємця Тутті»

(2020). На честь 10-річного ювілею твор-

чої спілки з Херсонським обласним ака-

демічним музично-драматичним театром

ім. М. Куліша представлено виставу «Вов-

ка в тридевʼятому царстві» через 10 років»

(2021), у якій зібрано найкращі сцени за

десятиліття співпраці. Деякі вистави й

концертні номери (наприклад, «Королів-

ство кривих дзеркал», концертна програ-

ма «Сюрприз») відігруються кілька разів

із метою благодійництва.

Підготовка до вистав і театралізова-

них концертів відбувається в позауроч-

ний час, зокрема в гуртку «Театральна

студія».

Творча спілка школи та театру ство-

рює на сцені барвистий і неповторний

світ дитинства, де кожна дитина відчуває

себе щасливою.

Випускники ШГП, згадуючи про

шкільні роки, зазвичай акцентують, що

заняття театральним мистецтвом допо-

могло їм усвідомити й розкрити власну

індивідуальність і значущість, навчитися

творчо підходити до вирішення проблем,

розвинути упевненість у власних силах та

вміння володіти аудиторією.

Театральна діяльність, яка постійно

насичує ШГП яскравими подіями, від-

бувається під девізом «Ми робимо зірки

яскравішими!».

103

Шкільне самоврядування

Основні умови розвитку самоврядування – педагогічне керівниц-

тво й супровід лідерів учнівського самоврядування, передавання необ-

хідних знань, умінь і досвіду в управлінні шкільним колективом, орга-

нізування різноманітних видів колективної творчої діяльності. Система

роботи педагогічного колективу ШГП заснована на співпраці, взаємо-

розумінні й співтворчості всіх учасників освітнього процесу. Уміння й

бажання педагогів співпрацювати з учнями – основа взаємодії дітей і

дорослих. Це дає змогу учням набути досвіду управлінської діяльності,

розкрити й реалізувати творчі організаторські здібності, відчути свою

значущість у вирішенні питань класного та шкільного колективів, роз-

винути самостійність у прийнятті рішень і їхній реалізації.

Організація самоврядування в ШГП підпорядкована головній меті

– підготовці учнів до життя в сучасному суспільстві. Виступаючи в ролі

ініціаторів та організаторів різних видів діяльності, діти стверджуються

в активній життєвій позиції, а також учаться нести відповідальність за

стан шкільних справ і свій особистий внесок у них.

Структура самоврядування

Виконавчим органом учнівського самоврядування в школі є 

, покликана енергійно сприяти становленню згурто-

ваного колективу як дієвого засобу виховання учнів, формувати в кож-

ного з них свідоме й відповідальне ставлення до своїх прав та обов’язків.

Президентська рада є виборним органом учнівського самоврядування

школи, її представників вибирають наприкінці навчального року стро-

ком на рік відкритим голосуванням на класних зборах (один представ-

ник від класу).

Одне з виховних завдань педагогів навчально-виховного

комплексу «Школа гуманітарної праці» – організувати

освітній процес таким чином, щоб він сприяв розвитку

та вдосконаленню організаторських здібностей учнів,

їхній активності й відповідальності в будь-якому виді

діяльності, набуттю ними власного управлінського досвіду.

Це можливо завдяки всілякому сприянню реалізації

учнівського самоврядування з боку адміністрації та

педагогічного колективу закладу.

104

Голова Президентської ради – 

 – виборна посада, на яку

обирають відповідно до «Положення

про вибори Президента школи». Основ-

ні функції Президента школи: головує в

Президентській раді школи, входить до

складу Ради школи.

 (старости й пред-

ставники 5–11 класів) працює в таких ко-

мітетах:

• комітеті старост,

• комітеті івент-менеджерів,

• комітеті інформації та реклами,

• комітеті «Країнами й континента-

ми»,

• бібліотечному комітеті,

• комітеті волонтерів,

• комітеті благоустрою та порядку,

• комітеті шефської допомоги,

• навчальному комітеті,

• комітеті фізкультури та спорту.

Члени комітетів проходять певне

навчання: досвідчені педагоги-наставни-

ки допомагають визначити основні на-

прями й зміст діяльності як шкільного

активу, так і всього учнівського колективу

школи, навчають дітей навичкам самоор-

ганізації та проєктування власної і колек-

тивної діяльності. Усе це сприяє розвитку

лідерських та партнерських якостей, ко-

мунікативних умінь і навичок, привчає

взаємодіяти з однолітками й дорослими.

Особливу увагу на заняттях активу при-

діляють питанням розподілу доручень

серед учнів, адже необхідно враховувати

їхні психологічні та вікові особливості,

рівень розвитку організаторських умінь

і навичок. Важливо, щоб функції та ролі

дітей в упорядженні їхнього шкільного

життя й діяльності змінювалися. Тому

доручення розподіляють як індивідуаль-

но, так і в групах.

Для того, щоб учень точно розумів

свої обов’язки, умів бачити шляхи ви-

конання своєї роботи та відчував від-

повідальність за кінцевий результат, у

ШГП розроблено «Положення про ор-

ганізацію шкільного самоврядування»,

де подано чіткий алгоритм виконання

доручення. У спільній діяльності педа-

гоги й діти керуються соціально-педаго-

гічними принципами рівноправності,

виборності, наступності, відкритості та

гласності, педагогічної доцільності, ко-

легіальності в прийнятті рішень і пер-

сональної відповідальності за виконання

їх.

Вибори Президента школи

Завдання проведення виборів: озна-

йомлення учнів з основами виборчого

права й виборчого процесу; формування

активної життєвої позиції, а також право-

вої та політичної культури; упорядження

колективної діяльності і включення всіх

учнів у процес шкільного самоврядуван-

ня; розвиток й удосконалення органу ди-

тячого самоврядування.

  Підготовку до

виборів розпочинають зі створен-

ня виборчої комісії з числа учнів

5–11 класів. На першому засіданні

шляхом відкритого голосування

обирають голову виборчкому, від-

повідального секретаря комісії. До

складу комісії входять представни-

ки кожного класу. Члени виборч-

кому уточнюють і складають спис-

ки виборців (учнів 5–11 класів),

реєструють кандидатів на пост

Президента школи, готують бюле-

тені для голосування, місце про-

ведення виборів. У кожному класі

проводяться збори з висування

105

кандидатів. Для подання заяви й

реєстрації кандидатів у виборчій

комісії учні збирають підписи на

підтримку свого кандидата. Усі

кандидати на пост Президента

школи розробляють свої програ-

ми, друкують листівки, виборчі

плакати. Усі матеріали для озна-

йомлення розміщують у шкільно-

му холі.

  За 2 тижні до ви-

борів розпочинається передвибор-

ча агітаційна кампанія. Шкільне

радіо висвітлює перебіг підготов-

ки до виборів, ефірний час на ра-

діо надається всім кандидатам. За

тиждень усі кандидати збираються

для участі в передвиборчих деба-

тах, під час яких виборці ставлять

питання, вступають із кандидата-

ми в діалог. У призначений день

відбуваються вибори Президента

школи. Перед відкриттям вибор-

чої дільниці (спортзала, актова

зала та інші приміщення) члени

виборчкому відкривають конверт

з бюлетенями, перераховують їх,

перевіряють списки виборців за

класами, установлюють опечата-

ну виборчу скриньку й оголошу-

ють про початок виборів. Усі учні

голосують на великих перервах за

складеним графіком. Після закін-

чення процесу волевиявлення ко-

місія в присутності спостерігачів

підраховує голоси. Якщо кандидат

набирає 50% голосів +1 голос, то

вибори вважають такими, що від-

булися. Якщо жоден кандидат не

набрав потрібну кількість голосів,

то проводять другий етап виборів;

дату, час, місце проведення вста-

новлює виборча комісія.

   Після прове-

дення всіх етапів виборів та підра-

хунку голосів комісія ухвалює рі-

шення: вважати вибори дійсними

чи ні. Якщо вибори визнані дійс-

ними, то результати доводять до

учнів, педагогів, батьків, розміщу-

ють інформацію на сайті школи.

Функції старост і комітетів

  збирає учнівський

актив класу для обговорення проблем і

конкретних питань життя й діяльності

класного колективу, участі в шкільних за-

ходах.

Староста входить до складу Прези-

дентської ради школи, є відповідальним

уповноваженим однокласників з органі-

зації самоврядування в класі, помічником

класного керівника. Старосту обирають і

переобирають на загальних зборах класу,

узгоджуючи кандидатуру з класним ке-

рівником. Строк повноважень старости

– 1 рік.



• скликати та проводити загальні

збори класу 1 раз на місяць;

• збирати учнівський актив класу

для обговорення проблем і кон-

кретних питань життєдіяльності

класного колективу, участі в шкіль-

них заходах;

• щоранку дізнаватися в класного

керівника, чи немає змін у роз-

кладі, та повідомляти про це одно-

класників;

• контролювати якість чергування в

класі, щоранку нагадувати черго-

вим їхні обов’язки;

• щоранку перед сніданком подава-

ти до шкільної їдальні рапорт із

кількістю учнів;

106

• допомагати класному керівникові

в забезпеченні збереження клас-

ного журналу;

• допомагати класному керівни-

кові контролювати виконання

організаційних наказів по школі

(зокрема, про заборону користу-

вання мобільними телефонами

й іншими гаджетами під час уро-

ків, про зовнішній вигляд учнів

та ін.);

• координувати взаємодію учнів

класу та комітетів;

• інформувати колектив класу про

рішення органів учнівського само-

врядування школи;

• вносити пропозиції про заохочен-

ня однокласників (додати заохо-

чувальні бали до таблиці рейтин-

гу, нагородити, оголосити подяку

тощо).

    



‒ самостійності: усі питання, пов’я-

зані з діяльністю комітету, вирішу-

ють лише його члени;

‒ відповідальності: учні відповіда-

ють перед своїм комітетом, комі-

тет відповідає перед своїми чле-

нами;

‒ гласності: усі рішення комітету до-

водять до відома всіх учнів;

‒ колективності: будь-яке рішення

в комітеті ухвалюють після ко-

лективного обговорення з ураху-

ванням найрізноманітніших ду-

мок.

  органі-

зовує та проводить розважальні заходи в

класі, різноманітні зустрічі, акції, сприяє

участі учнів у всіх культурних і масових

процесах школи. Члени комітету інфор-

мують класи про загальношкільні заходи,

формують творчу групу з підготовки й

участі в позакласних і загальношкільних

заходах, беруть участь в організації ре-

петицій, призначають відповідальних за

підготовку костюмів та інвентарю (у разі

потреби), забезпечують явку всіх учасни-

ків на захід.

Мета комітету івент-менеджерів –

проведення або участь у проведенні за-

ходів культурно-масового характеру та

сприяння змістовному відпочинку учнів

у вільний час.

Завдання комітету івент-менедже-

рів: упорядження пізнавальних, розва-

жальних, культурних заходів у класі, про-

ведення різноманітних зустрічей, акцій,

участь в організації загальношкільних

заходів.

Загальношкільні, класні заходи по-

сідають у структурі шкільного життя

важливе місце та виконують різнотипні

завдання: сприяють пізнавальному ін-

тересу, розширюють кругозір, розвивають

якості й здібності. Але найперше – роз-

ривають монотонність розумової праці

святом почуттів, емоцій, радісних пере-

живань. Дітям це потрібно. Крім того,

загальношкільні заходи – це ще й май-

данчик для самовираження, самоствер-

дження талановитих, амбітних, вольових

учнів.

   

відповідає за вчасне надання інформа-

ції, що відбиває життя кожного класу,

на шкільні вебресурси, а також у засоби

масової інформації ШГП. Члени комітету

випускають у своїх класах інформаційні

листки, організовують фотознімання за-

ходів, займаються художнім оформлен-

ням інформаційних куточків.

107

Завдання комітету інформації та

реклами:

1. просування інформації про життя

класу в усемережжі (зокрема, на

сайті й порталі ШГП, у популяр-

них соціальних мережах, у ютубі);

2. підготовка матеріалу та виступи

на шкільному радіо;

3. максимальне фотовисвітлення по-

дій класу;

4. складання фотозвітів про всі захо-

ди й спільні виходи;

5. ведення архіву фотографій в елек-

тронному форматі для подальшого

розміщення в інтернеті;

6. проведення в інстаграмі конкурсу

флешмобів для класів ШГП.



, по суті, для учнів є провідником до

актуальної інформації про події у світі та

країні. Члени комітету систематично го-

тують новини англійською мовою.

Основні завдання комітету «Країна-

ми й континентами»:

1. привернення уваги дітей до сус-

пільно-політичних подій у країні

та світі;

2. розвиток політичної культури уч-

нів під час підготовки й проведен-

ня політінформації;

3. формування інформаційної куль-

тури;

4. регулярне інформування однолітків

про актуальні та вірогідні новини у

світі, країні, області й місті, презен-

тування новин англійською мовою.

 відповідає за

комунікацію з бібліотечно-інформацій-

ним центром ШГП, формування читаць-

кої культури та впорядження читацького

дозвілля учнів.

Завдання бібліотечного комітету:

1. залучення до систематичного чи-

тання однокласників і розширен-

ня читацького кругозору;

2. співпраця з бібліотечно-інформа-

ційним центром ШГП, зокрема,

для забезпечення вільного доступу

до інформації;

3. упорядження дозвілля, пов’язано-

го з читанням і спілкуванням, в

умовах бібліотеки з урахуванням

інтересів, потреб учнів;

4. перевірка збереженості шкільних

підручників;

5. ознайомлення учнів ШГП із книж-

ними новинками, що надійшли до

бібліотечно-інформаційного цен-

тру (підготовка разом зі шкільним

бібліотекарем);

6. організація та проведення заходів

спільно з бібліотечно-інформацій-

ним центром ШГП: конкурсів на

кращого читача класу, конкурсів

знавців книг тощо.

працює з метою

благодійництва, милосердя. Волонтери –

це люди, які роблять щось за своєю волею,

за згодою, а не з примусу. Добровольчі

(волонтерські) організації – вільні спілки

людей, об’єднаних бажанням провадити

певну суспільно корисну неприбуткову

діяльність.

Завдання комітету волонтерів:

1. популяризація ідеї добровіль-

ництва (наприклад, підготовка

проєкту, творчої розробки щодо

свого уявлення про те, як треба до-

помагати людям);

2. ознайомлення з діяльністю волон-

терських організацій у місті Херсоні;

3. визначення напрямів діяльності

волонтерів;

108

4. укладення плану волонтерської

роботи;

5. робота щодо забезпечення під-

тримки волонтерського руху з

боку педагогічного колективу

ШГП та батьківського комітету,

щодо створення в закладі освіти

умов, за яких учні зможуть са-

мотужки волонтерити (зустрічі,

бесіди, інформаційна кампанія

тощо).

   

організовує і проводить трудові десанти,

суботники, контролює збереження шкіль-

ного майна, чергування в класі, в обідній

залі, під час перерв, санітарний стан та

озеленення в аудиторіях.

Основні завдання комітету бла-

гоустрою та порядку:

1. складати графік чергування в класі

й контролювати його дотримання;

2. перевіряти наявність змінного

взуття;

3. регулярно провітрювати клас;

4. допомагати в організації суботни-

ків;

5. брати участь у благоустрої терито-

рії ШГП;

6. брати участь в озелененні класу й

міста;

7. взаємодіяти із завгоспом школи,

класним керівником, учнями з

метою благоустрою класу та шко-

ли.

   про-

пагує взаємодію учнів старших класів

із учнями молодших, залучає їх до шеф-

ської роботи. Члени комітету керують

шефською роботою своїх класів, регуляр-

но інформують однокласників про роботу

шефського комітету в школі.

Основні завдання комітету шефської

допомоги:

1. керувати шефською роботою кла-

су, регулярно інформувати колек-

тив про проведену роботу з під-

шефниками;

2. організовувати й проводити поза-

класні заходи для учнів молодших

класів у межах роботи комітету.

  забезпечує

взаємодопомогу в навчанні, бере участь

у підготовці та проведенні олімпіад, ін-

телектуальних конкурсів, у захисті нау-

кових рефератів і науково-дослідницьких

робіт МАН, допомагає складати рейтинг

успішності.

Основні завдання навчального комі-

тету:

1. допомагати в складанні рейтингу

успішності, оголошувати резуль-

тати рейтингу після кожної чвер-

ті, семестру, підбивати підсумки

наприкінці навчального року,

оформлювати зведену відомість

рейтингу;

2. відповідати за організацію рейдів

із перевірки виконання домашніх

завдань і ведення щоденників, від-

відування учнями нульових уро-

ків;

3. допомагати педагогам в організо-

вуванні та проведенні шкільного

етапу предметних олімпіад, за-

хисту рефератів і науково-дослід-

ницьких робіт МАН;

4. допомагати в упорядженні й про-

веденні тематичних тижнів, кон-

сультацій із навчальних предме-

тів;

5. організовувати індивідуальну до-

помогу учням із низькою успішні-

стю.

109

 від-

повідає за залученість класу до спортив-

них подій школи, пропагує здоровий спо-

сіб життя (спеціальні заходи, акції), веде

облік спортивних досягнень учнів.

Основні завдання комітету фізкуль-

тури та спорту:

1. керувати спортивним життям кла-

су, регулярно інформувати клас

про шкільні спортивні новини;

2. допомагати педагогам в організу-

ванні й проведенні змагань із різ-

них видів спорту;

3. пропагувати здоровий спосіб жит-

тя, залучати учнів до спортивних

секцій і гуртків.

У кожному класі є фізорг, відпові-

дальний за підготовку, організацію та

проведення спортивно-масових заходів

школи (спортивних ігор і свят). Він фор-

мує склад команд перед змаганнями, кон-

тролює підготовку відомостей про події у

світі спорту для політінформації, подає

список команд учителям фізкультури у

визначені терміни, відповідає за прове-

дення фізкультхвилинок, заводить жур-

нал спортивних оглядачів та регулярно

його веде.

Вагоме значення має в комітеті та-

кож і спортивний оглядач (є в кожному

класі), який відповідає за інформацію

про спортивне життя класу й школи. Він

своєчасно інформує про роботу комітету,

повідомляє результати проведення спор-

тивних заходів, розміщує інформацію на

сайті та порталі ШГП, у шкільних спіль-

нотах у соцмережах і в ютубі, оформлює

виставки спортивних досягнень (у класі

та в холі школи), настінну інформацію

про спорт, здоровий спосіб життя й здо-

рове харчування.

Отже, систему учнівського самовря-

дування спрямовано на формування й

удосконалення комунікативної куль-

тури, лідерських якостей, активності,

відповідальності учнів, набуття ними

досвіду в плануванні, реалізації та ана-

лізуванні власної діяльності. Виховання

активіста, лідера, розвиток ініціативи й

творчого підходу в системі шкільного

самоврядування – запорука успішної са-

мореалізації здобувача середньої освіти

в будь-якій сфері майбутнього доросло-

го життя.

110

Курси «Біблійна історія

та християнська етика» й

«Основи філософії»

Звісно, не всі діти ростуть у релігійних родинах. Дехто з батьків вва-

жає викладання біблійної історії небажаним явищем, а комусь це на-

віть може здатися певним насильством над дітьми, виховуваними як

атеїсти, що є неприпустимим для християнства. Знання Біблії, проте, є

необхідним і вірянам, і атеїстам, оскільки для процесу виховання люди-

ни гуманізму цінність біблійних істин незаперечна: кожен має зістав-

ляти судження про добро та зло з абсолютними стандартами етичної

поведінки й морального обов’язку.

«Біблійну історію та християнську етику» викладають у 5–8 кла-

сах (чотири роки). Цей курс орієнтовано на вивчення учнями біблій-

ної історії, розуміння часто алегоричних біблійних текстів, відкриття

слушності євангельських істин і принципів християнської моралі. Ори-

гінальність навчальної програми полягає в поєднанні професійного бо-

гослов’я й сучасного культурознавства. Програмовий матеріал обумов-

лює викладання в прийнятній для дітей формі історії Старого та Нового

Завітів, які є не тільки найдавнішою літературною пам’яткою світової

культури, не лише джерелом багатьох мистецьких творів, а й найбільш

авторитетною основою моральних принципів. На уроках передбачено

читання текстів Біблії, перегляд тематичних фільмів, розбір та інсцену-

вання євангельських притч, вивчення народних традицій, пов’язаних

із православними святами.

      побудовано на ос-

новних сюжетах старозавітної історії (від створення світу до народ-

Курс «Біблійна історія та християнська етика»

запроваджено в освітній процес ШГП практично з

моменту заснування закладу. Нині цей курс викладають

за програмою, що має гриф МОН. Актуальність і новизна

програми визначаються відсутністю розроблених саме для

сучасних підлітків системних тлумачень біблійних сюжетів,

притч та образів, без яких майже неможливо зрозуміти й

усвідомити значущість біблійної спадщини для процесу

виховання молоді.

111

ження Христа), що сприймаються послі-

довно, у контексті один з одним, а тому

дають цілісну картину історії морально-

го розвитку людства дохристиянського

періоду. Алегорична мова, де кожна але-

горія несе в собі певну інформацію, при-

ховану мораль, під час вивчення робить

Біблію, можна сказати, підручником жит-

тя. Будь-який біблійний епізод таємниче

повторюється в нашому житті, історична

біблійна подія стає духовним символом

для всього людства.

   

містить новозавітні сюжети,

притчі, євангельські заповіді, які роз-

кривають основи загальнолюдських мо-

ральних принципів і шляхів духовного

вдосконалення. Вивчення традицій пра-

вославного календаря – церковних свят,

заснованих на подіях земного життя Ісуса

Христа й Богоматері, прищеплює дити-

ну до найбагатшого дерева православної

культури. Неодмінним принципом курсу

є звернення до літературної та мистець-

кої духовної спадщини.

– практична ро-

бота з текстами Нового Завіту. Мета цієї

роботи – навчити вільно орієнтуватися

в Євангелії, глибше зрозуміти й розібра-

тися в духовних принципах життя, поба-

чити серед зовнішньої буденності вищий

сенс буття. «Книга Книг» не має залиша-

тися для дітей абстрактним, далеким, не-

відомим явищем. Їм треба навчитися ко-

ристуватися нею в повсякденному житті

та знаходити в ній відповіді у важких

життєвих ситуаціях.

    присвяче-

ний такій православній дисципліні, як

моральне богослов’я. Слід зауважити,

що західна класична освіта передбачає

обов’язкове вивчення біблійної історії та

морального богослов’я. Завдання розділу

– не просто викласти основи християн-

ської моралі, а допомогти дитині пов’я-

зати їх зі своїм внутрішнім змістом, зі

своїм внутрішнім життям. Цьому сприяє

Вступ до програми як житійної літерату-

ри, так і прикладів морального подвигу

людей сучасності. Курс представляє пев-

ні загальнолюдські категорії («радість»,

«терпіння», «подяка», «прощення» та ін.)

як засоби виховання свого внутрішнього

«Я», що допомагають особистості пере-

творювати саму себе на шляху самовдо-

сконалення.

Важливе місце в сучасній шкільній

освіті посідає виховання, яке за своєю сут-

тю не співвідносне з пригніченням, при-

мусом, оскільки його мета – сформувати

вільну й відповідальну особистість. Най-

авторитетнішим джерелом моральних

принципів та історій, що підтверджують

ці принципи, є Біблія. Але ще більш пере-

конливими в справі виховання, зокрема,

підлітків є приклади втілення христи-

янської моралі в реальності сьогодення

– життя матері Марії (Єлизавети Кузьми-

ної-Караваєвої), матері Терези, великої

княгині Єлизавети, архієпископа Луки

(професора хірургії Войно-Ясенецького)

та багатьох інших людей, які розкрива-

ють всю слушність релігійних істин.

Розроблена методика дає змогу уник-

нути крайнощів, її застосування може

принести користь усім дітям, безвіднос-

но до їхніх поглядів на релігію, і зробити

уроки з історії релігії цікавими.

Досить часто дорослі люди почи-

нають читати Біблію, але через кілька

сторінок залишають це заняття, поси-

лаючись на незрозумілість написаного.

Справді, непідготовленому читачеві дуже

важко опанувати «Книгу Книг», оскільки

112

її мова – алегорична, мова притчі, а кож-

на притча має в собі певну інформацію,

приховану мораль.

Наприклад, під час вивчення теми

«Створення світу» не ставимо за мету ви-

класти дитині наукову теорію походжен-

ня всесвіту (це завдання іншого предме-

та), але вважаємо за важливе з біблійної

розповіді вивести ряд певних істин, а

саме: уся світобудова підпорядковується

законам усесвіту, розвивається поетапно,

від неживої природи – до живої, від нижчих

форм живих організмів – до вищих. Вінець

творіння – людина – уже зовсім особлива

істота, створена «за образом і подобою Бо-

жою», тобто вільною та розумною.

Далі в розповіді про створення люди-

ни йдеться про те, що Єву створено з ре-

бра Адама. Чи це випадково? Навіщо зна-

добилося Творцеві зробити жінку якось

інакше, ніж Адама? Отже, у цій притчі

можна розгледіти глибокий зміст: Єва –

не просто ще одна окремо створена жива

істота, вона «плоть від плоті» Адама, і він

– безперечно, більш сильний, повинен

любити її та піклуватися про неї так, як

мати дбає про свою дитину.

Подібне моральне навантаження не-

суть у собі й інші біблійні розповіді. Де-

рево пізнання добра та зла – не якесь осо-

бливе, і яблука на ньому не отруєні, але

людям потрібна була певна заборона для

виховання волі, коли ж вони порушують

цю заборону, то на досвіді пізнають, що

означає жити відповідно до моральних

законів, а що означає відступати від них.

Так вивчення Святого Письма посту-

пово підводить дитину до накопичення

духовного досвіду, допомагає їй мораль-

но визначитись у навколишньому світі,

засвоїти неписані закони совісті.

Крім того, Біблія є джерелом вихован-

ня загальнолюдських цінностей, гуманіз-

му. Декалог, або Десять заповідей, чудо-

во розкривають «правила» взаємин між

людьми. І починаються ці взаємини із

сім’ї, а отже, людям заповідано шанувати

та поважати батьків. Не доводиться сум-

ніватися в користі й інших заповідей: про

повагу до чужої власності («не вкради»),

про заборони лжесвідчити, тобто обмов-

ляти свого ближнього, або ж заздрити.

Одна із заповідей охороняє найдорожче,

що є в людини, – її життя, причому не

тільки стороння особа не має права віді-

брати його, а й сама людина повинна до-

рожити ним, уникати шкідливих звичок,

що гублять здоров’я, у всіх життєвих ситу-

аціях зберігати оптимізм, навіть у зовсім,

здавалося б, безвихідному становищі зна-

ходити в собі сили й залишатися Люди-

ною з великої літери. У Євангелії, одній із

біблійних книг, ці заповіді піднесено на

ще більш високий щабель: «Стався до лю-

дини так, як ти хотів би, щоб ставилися до

тебе» (Мф. 7,12).

Процес гуманізації молоді неможли-

вий без знання й розуміння визначних

творів мистецтва. Біблійні сюжети – це

величезний пласт художньої культури.

Учні ШГП мають унікальну можли-

вість ознайомитися з одним із найвищих

загальновизнаних надбань людського

духу – іконою, а також із картинами за бі-

блійними сюжетами. Зустрічі з прекрас-

ним відбуваються не лише за допомогою

художніх альбомів, а й під час регулярних

музейних уроків, що проходять у Хер-

сонському обласному художньому музеї

ім. О. Шовкуненка. Крім того, у корпусах

нашого освітнього закладу розміщено ба-

гату колекцію ікон та картин, і діти завж-

ди зацікавлено сприймають розповіді

про витвори мистецтва, серед яких зро-

стають.

Розвиваючи тему значущості основ

історії релігії у вихованні дітей і молоді,

зазначимо, що класична проза та поезія

113

ХІХ – початку ХХ ст. рясніє висловами з

Біблії, не говорячи вже про те, що її пер-

сонажі часто стають героями літератур-

них творів.

Деякі книги Святого Письма – чудо-

вий зразок давньої поезії. На відміну від

звичних нам рим, вірші в давнину буду-

вали за принципом паралелізму, тобто

дві фрази, що повторюються, мають одне

смислове значення. Діти із задоволенням

розбирають на уроці псалми царя Давида,

знаходячи в них такі паралелі.

Біблія – це ще й невичерпне джере-

ло народної мудрості, крилатих висловів.

Не кожен нині знає, що приказка «Хто не

працює, той не їсть» вийшла зі Святого

Письма, і автор її – не хто інший, як апо-

стол Павло (2 Фес. 3,10). Деякі біблійні

власні назви стали загальними, позна-

чають типажі: юдою іменують зрадника,

іродом – жорстоку людину, хамом – гру-

біяна.

Одним з основних рушіїв культури

стала писемність. Святі брати-ченці Ки-

рило й Мефодій першими склали абетку

для слов’ян. Рукописні книги теж брали

початок у церковних приміщеннях, а пе-

реписувалися ченцями в скрипторіях,

улаштованих при монастирях. Та й старо-

друки були суто церковними. Першодру-

кар Іван Федоров був дияконом, його пер-

ша друкована книга – «Апостол», видана

в 1564 (Москва) та 1574 році (Львів).

У Біблії є безліч тем, які можуть спри-

чинити філософські дискусії, але деякі з

них не варто виривати з контексту всієї

багатовікової історії «Книги Книг». На

біблійний закон «око за око, і зуб за зуб»

(Вих. 21,24) часто посилаються атеїсти,

коли намагаються довести моральну

неспроможність релігії загалом і Біблії

зокрема. Але для того, щоб правильно

зрозуміти цей вислів, потрібно знати іс-

торичні обставини стародавнього народу

на час укладання твору. Закони первісно-

го суспільства ще примітивні, мислення

людини працює за принципом: на мене

напав сусід, пограбував моє майно, спа-

лив мій будинок, повів дружину й дітей

у полон – це погано, а от якщо я напав

на сусіда, зробивши те саме, – це добре.

Тоді ще повністю царював закон помсти,

причому за завдання будь-якого каліцтва

людину вбивали, а іноді знищували й усю

її сім’ю. І ось тут з’являється ця заповідь,

що піднімає народ у моральному розвит-

ку на щабель вище. Вона діє як обмежу-

вач, а не спонукач до дії: лише одне око

– за пошкоджене око, лише один зуб – за

вибитий у тебе зуб, і не більше того, – тоб-

то помста не повинна перевищувати зав-

даних збитків.

І чим організованішим стає людське

суспільство, тим більш піднесений даєть-

ся йому закон. У книзі Повторення Зако-

ну за порушення деяких законів належа-

ло побивання камінням, тобто смертна

кара, натомість у Декалозі вже наявна за-

повідь «не убий»; вершиною ж людських

стосунків став вислів, що прозвучав із

вуст Христа: «Любіть ворогів ваших, бла-

гословляйте тих, хто проклинає вас» (Мф.

5,44).

Християнська етика – це не прояв ре-

лігійності, не настанова у вірі, радше це

спосіб побудови життя за євангельськими

принципами, які є загальнолюдськими

цінностями на всі часи й для всіх народів,

можна навіть назвати їх надлюдськими

та наднаціональними.

Водночас християнська етика є на-

вчальною дисципліною, що передбачає

викладання в систематичному порядку

понять про основні категорії етики в їх-

ньому біблійному й богословському ви-

світленні та розкритті на прикладах бі-

блійних сюжетів і євангельських притч.

Мета курсу – підвищення культурно-

114

освітнього рівня учнів, прищеплення за-

гальнолюдських норм моральності, розу-

міння біблійних сюжетів та притч, воло-

діння біблійними крилатими висловами.

У програмі простежуються тісні міжпред-

метні зв’язки з курсами літератури, істо-

рії мистецтв, художньої культури, а також

бібліотечними уроками; шкільна практи-

ка має досвід проведення бінарних уроків

із цими предметами.

У Школі гуманітарної праці також

розроблено програму 

, яка от-

римала гриф МОН.

Внутрішній світ людини усталюєть-

ся завдяки багатьом факторам, що впли-

вають на її життя та свідомість: науко-

вим, політичним, релігійним, виховним,

прагматичним, – і буває глибоким (як

то кажуть, багатим), але буває й досить

примітивним. Філософія є одним із най-

потужніших чинників, що позначаються

на внутрішньому світі людини, на ство-

ренні нею власного світогляду.

Будь-яка філософська система скла-

дається з гносеології (звідки наші знан-

ня), онтології (що є основою буття, як

виник світ), етики (як людина повинна

поводитися).

Філософія несе важливу функцію

усвідомлення людиною свого світогляду

– чому цей світогляд саме такий, із чого

він склався, на чому ґрунтується, а, го-

ловне, як він впливає на її життя, дії та

вчинки? Тобто світогляд відбиває цінніс-

не ставлення суб’єкта до навколишнього

світу й самого себе.

Філософський спосіб життя – це і є

визначення свого світогляду та відпо-

відність поведінки людини цьому сві-

тоглядові. Недарма слово «філософія»

перекладається як «любов до мудрості»,

а філософів називають мудрецями. Фі-

лософія – це, насамперед, гігієна розуму,

це спроба розмірковувати над життям,

уміння правильно розставляти ціннісні

акценти. І в цьому сенсі важко переоціни-

ти засвоєння навичок філософії молодим

поколінням.

Завдання курсу «Основи філософії»

– викласти учення мислителів – від ан-

тичних мудреців Греції до філософів ХХ

століття – простою, доступною для дітей

мовою, описуючи певні філософські «ро-

дзинки», що зацікавлять учнів і запам’я-

таються, зроблять предмет не нудним і не

докучним. Наприклад, під час вивчення

поглядів Піфагора, який вбачав основу

всього в числі, можна розповісти, як уза-

галі давні греки позначали числа. Вони

викладали їх із камінчиків, і залежно від

того, яку геометричну фігуру утворювало

те чи те число, його вважали символом

добра чи зла, порядку чи дисгармонії.

Звідси походить магія чисел. Дітям подо-

бається розбирати апорії елейця Зенона –

про стрілу, що летить, а насправді перебу-

ває в стані спокою, або про швидконогого

Ахіллеса, який ніколи не наздожене чере-

паху – найповільнішу тварину на землі,

за умови, що між ними спочатку буде пев-

на відстань. Захопливими також є описа-

ні давніми істориками факти-анекдоти з

життя засновника кінізму – Діогена Сіноп-

ського.

Під час викладання курсу слід уни-

кати досить незрозумілих для сучасної

людини, тим паче для учня, словесних

надбудов і нагромаджень, які часто тра-

пляються в оригінальних філософських

текстах, особливо періоду схоластики.

Але все ж таки передбачаємо розуміння й

запам’ятовування складних специфічних

термінів, ключових для філософських

теорій, зокрема, таких, як трансцендент-

ний, іманентний, апріорний, екзистен-

ційний тощо.

115

    присвячено

античній грецькій філософії, оскільки

саме з давніх греків бере початок класич-

на філософія, і лише деякий час приділе-

но філософії інших стародавніх народів

– Індії, Китаю, Стародавнього Єгипту, Ва-

вилону. Їхні численні школи були, швид-

ше, релігійно-практичними, ніж філо-

софськими, і не вплинули на подальшу

європейську філософію.

Давньогрецька філософія є цілим ка-

лейдоскопом онтологічних поглядів – від

атомізму, представники якого не вірили

в безсмертя душі, до піднесених учень

Сократа й Платона про душу людини,

що їх Юстин Філософ назвав «христия-

нами до Христа», і до глибокої філософії

стоїків, які прославилися аскетизмом та

мужністю. Опанування античної філосо-

фії зумовлює розвиток логіки мислення,

уміння обґрунтовувати свої світоглядні

переконання, інтерес до онтології – учен-

ня про буття, різноманітно представле-

ного античними мудрецями. І, головне,

показує, що логіка необхідна не лише в

математиці чи риториці, а й у побудові

власного світогляду.

 переходить від

пізньоантичної філософії до середньо-

віччя. Біблійний погляд на світ і людину

– основна відмітна риса середньовічних

філософів. Тут формується радикально

нове уявлення про призначення людини

як образу й подоби Божої. Для античної

філософії було звичайною річчю проголо-

сити метою людського існування атарак-

сію – стан безтурботності душі. Людину,

що пливе за течією життя, розглядали

майже як нижчий щабель в ієрархії сві-

ту після Блага, космосу, Ідей, богів. На-

томість Біблія ставить людину на другий

щабель після Бога, наділяє її божествен-

ними властивостями розуму, творчості й

свободою волі, дає владу над усією приро-

дою та космосом. І у зв’язку з цим етика

середньовіччя характеризується високою

планкою моральних вимог до людини –

вона закликає до гуманного ставлення

один до одного, учить не просто дбайли-

вого, а відповідального ставлення до до-

вкілля.

Вивчення предмета завершуємо фі-

лософією Нового часу, де особливу ува-

гу приділяємо релігійним філософам

ХVІІІ – початку ХХ ст. Григорієві Сково-

роді, Володимирові Соловйову, Павлові

Флоренському, Памфілові Юркевичу.

Їхні погляди розглядаємо як інтелекту-

альне повернення до християнства піс-

ля критики віри в епохи Просвітництва

й Гуманізму. І це ефективний приклад

для раціональної свідомості сучасного

підлітка.

В історію філософії вплетено сотні

світоглядних систем, іноді протилежних

та навіть взаємовиключних. Філософи

різних епох – це маленькі острівці, і тіль-

ки комплексний погляд на їхні вчення,

на розвиток цих учень допомагає людині

зайняти своє місце в нашому світі, робить

її здатною розбиратися в потоках інфор-

мації, що нас оточує, і цінностей тих ав-

торитетів, яких нам сьогодні пропонує

суспільство.

Ефективними формами контролю ре-

зультативності вивчення описаних курсів

є тематичне опитування й тестові підсум-

кові заняття. Наприкінці року в кожному

класі проводимо диференційований за-

лік. Як правило, учні приємно дивують

на таких заліках: виявляють знання необ-

хідної термінології, самостійно роблять

логічні висновки, – що підтверджує їхній

інтерес до предмета, а, отже, обумовлює

правильне застосування філософських

знань у визначенні власного життєвого

кредо.

116

Спортивне життя в ШГП

Ураховуючи специфіку режиму повного дня, у ШГП змінили тра-

диційні підходи до планування уроків фізичної культури й закцен-

тували на проведенні спортивних ігор. Відомо, що саме досвід живої

гри дає підліткові уявлення, як улаштований світ, як діяти в команді,

змагатися, конкурувати, приймати рішення в нестандартних ситуаці-

ях, концентруватися на завданні та налаштовувати впевненість у собі,

використовувати свої сильні сторони й долати слабкості. Складаючи

календарний план на навчальний рік, основну кількість годин розподі-

ляємо на такі модулі: баскетбол, волейбол, футбол, гандбол, легка атле-

тика, гімнастика. У 5–7 класах діти вивчають елементи техніки різних

видів спорту та розвивають фізичні якості, потрібні під час певної гри.

Учні 8–11 класів удосконалюють і закріплюють набуті навички, необхід-

ні в ігрових видах спорту.

Позитивне ставлення дітей до уроків фізкультури –

одна з найважливіших умов результативності фізичного

виховання. Для формування такого ставлення необхідна

відповідна мотивація в навчальній діяльності та активна

участь у спортивно-масовій роботі.

Під час оцінювання рівня здавання

нормативів використовуємо індивіду-

альний підхід, зважаючи на особливос-

ті фізичного розвитку кожної конкрет-

ної дитини та її медичну групу. Оцінка

обов’язково відповідає фізичним можли-

востям учня й характеризує ту роботу, яку

він вклав у досягнення не певного норма-

тиву, а індивідуально можливого резуль-

тату.

З учнями спеціальної медичної гру-

пи під час загального уроку фізкультури

висококваліфікований фахівець прово-

дить заняття ЛФК в окремій спортивній

залі з необхідним інвентарем. Отже, кож-

ній дитині надано можливість займатися

фізкультурою, адже враховано і її здібно-

сті, і стан здоров’я.

Одним із позитивних аспектів орга-

нізації фізичного виховання в нашому

освітньому закладі є можливість прове-

дення занять із загальнофізичної підго-

товки в другій половині дня. Такі заняття

спрямовано на розвиток основних рухо-

вих здібностей дитини передусім за до-

помогою рухливих і спортивних ігор (во-

лейбол, футбол, спортивні танці, шахи).

Щосуботи працює Клуб вихідного

дня, де учні можуть відвідувати спортив-

ні гуртки: волейбол, футбол, шахи. Крім

того, для дітей, що проживають у гур-

тожитку ШГП, запроваджено додаткові

заняття з хореографії, загальнофізичної

підготовки та спортивних ігор на стадіоні

у вечірній час і по суботах.

У межах Клубу вихідного дня прохо-

дять спортивні свята, у яких беруть участь

учні, батьки, учителі й вихователі, а піс-

117

ля заходу всі збираються на чаювання.

Спільні змагання пропагують здоровий

спосіб життя, стимулюють до зайняття

спортом як дітей, так і дорослих, а голов-

не – сприяють зближенню дітей та бать-

ків. Учні набувають досвіду спілкування

й навички взаємодії, беруть приклад із

дорослих. І не так важливо, хто стане пе-

реможцем, головне, щоб усі відчули ат-

мосферу свята, сердечності й доброзич-

ливості, взаємної поваги, підтримки та

розуміння. Зокрема, у 5–10 класах успіш-

но проведено спортивні свята «Мама,

тато і я – спортивна сім’я», «Найсильні-

ший тато», «Найдружніша родина»; вель-

ми популярними є змагання з футболу й

волейболу між збірними командами уч-

нів, батьків та вихователів.

Щодня в кожному класі проходять

фізкультхвилинки. Систематично прово-

дяться спортивні змагання – як між кла-

сами, так і загальношкільні, як от: «Веселі

старти» для 5–7 класів, «Старти надій»

для 8–9 класів, «Найсильніший» для 10–

11 класів, загальношкільна спартакіада з

настільного тенісу, футболу, волейболу,

шахів серед дітей, батьків, педагогів. Що-

року всі учні закладу для святкування Дня

здоров’я катером виїжджають до Голої

Пристані й беруть участь у різноманітних

спортивних конкурсах, наприклад, у кон-

курсі на кращу фізкультхвилинку, у тан-

цювально-спортивному марафоні тощо.

Переможці спортивних змагань за-

звичай показують свої фізичні здобутки

під час святкувань Першого дзвоника,

Останнього дзвоника, Дня народження

ШГП, під час відкриття та закриття спор-

тивних заходів.

Значну роботу з підготовки й упоря-

дження спортивних змагань виконує ко-

мітет фізкультури та спорту – структур-

ний елемент шкільного самоврядування

в ШГП. Чотири рази на рік члени комі-

тету під керівництвом учителя фізкуль-

тури проводять засідання, де планують

роботу комітету на навчальну чверть, фі-

зорги отримують завдання й інформують

свої класи. Перед проведенням загаль-

ношкільних спортивних заходів фізорги

формують команди, збирають заявки на

участь, повідомляють однокласників про

майбутні змагання, а пізніше оголошу-

ють результати.

Величезний інтерес у дітей викликає

щорічне проведення тижня фізкультури

та спорту. Учні оформлюють газети з ін-

формацією про здоров’я, правильне хар-

чування, засоби загартовування, готують

плакати, виставки особистих спортивних

досягнень, фотовиставки проведених

змагань, таблиці з індивідуальними ре-

зультатами, повідомлення про видатних

спортсменів світу, країни, області.

Учні ШГП навчаються фізкультури,

не лише виконуючи рухові завдання на

уроці або в позакласний час, а й беручи

активну участь у щорічному шкільному

конкурсі-захисті рефератів та науково-до-

слідницьких робіт (секція «Валеологія»).

Під керівництвом учителів фізкульту-

ри діти вивчають і досліджують історію

спорту, народні спортивні традиції та

звичаї, анатомію людини, здоровий спо-

сіб життя.

Пропагування спорту й здорового

способу життя має величезне значення у

вихованні молоді. Тому так важливо залу-

чити до цієї роботи і здобувачів освіти, і

педагогів, і батьків. Енергію дітей необхід-

но спрямовувати в потрібне русло, а спорт

має стати рятувальним кругом для сучас-

них учнів, які цікавляться більше гадже-

тами, ніж фізичною активністю. Завдяки

застосуванню різноманітних методів та

форм роботи в ШГП уникають усталених

шаблонів і створюють позитивну мотива-

цію до занять фізичною культурою.

118

Шкільне радіо

Канадський теоретик медіа й комунікації М. Маклуен зазначав, що

в усі часи існували певні механізми сприйняття та пізнання навколиш-

нього світу. Зі вступом людства до епохи нових медійних технологій ра-

діо, безумовно, дуже змінилося. Натомість незмінними залишилися ви-

моги до нього: бути запотребованим у житті споживачів засобів масової

інформації, задовольняти суспільні потреби й запити, відповідати ви-

могам часу. Радіо може відігравати досить важливу роль, супроводжу-

ючи людину практично протягом усього дня, виявляючись основним

джерелом інформації, створюючи гарний настрій.

Слід зауважити, що радіо є найоперативнішим ЗМІ, здатним швид-

ко змінюватись і відповідати запитам різної аудиторії. Імовірно, це

один із наймолодших засобів інформації, який дуже динамічно розви-

вається. Про його запотребованість свідчить величезна кількість радіо-

станцій, що працюють у країні, у світі, а також суттєвий інтерес молоді

до них.

У кожній школі, безсумнівно, мають бути засоби масової (колектив-

ної) інформації. Як доводить досвід ШГП, саме шкільна радіостудія є

однією з найефективніших нетрадиційних форм освітньої діяльності.

Співдіяльність з учнями під час створення радіопрограм допомагає

виявити активних, талановитих і риторично здібних вихованців. Участь

у роботі радіостудії впливає на розвиток особистості здобувача освіти,

формує його якості, уміння й навички, зближує дітей різного віку, адже

ніщо настільки не об’єднує, як спільна справа. Таке радіо тісно пов’яза-

не з внутрішнім життям школи, безпосередньо взаємодіє з усім колек-

тивом, із кожним класом, із кожним учнем. Безперечно, у цьому його

перевага над іншими шкільними засобами інформації.

Уже майже 10 років у ШГП успішно працює шкільне радіо

«ШГП FM», без якого тепер просто неможливо уявити життя

освітнього закладу, його будні й свята. Ідея створення такого

радіо виникла дуже давно (ініціатор – директор школи

А. Кияновський) і, з огляду на концепцію школи, була

вельми доцільною та позитивно прогнозованою, адже

за допомогою радіо можна вирішувати найважливіші

завдання сучасної освіти, а саме: розвивати інтелект і

творчі здібності учнів, формувати науковий світогляд,

позитивно впливати на свідомість молодого покоління.

119

Шкільне радіо – це доступний ін-

формаційний і просвітницький ресурс із

можливістю охопити велику дитячу ауди-

торію; воно важливе для всіх учасників

освітнього процесу, задовольняє потреби

учнів, створює умови для розвитку їхньо-

го творчого потенціалу.

2013 року в корпусі старшої школи

створено радіо «ШГП FМ», провідною

метою якого є сприяння реалізації різних

граней учнівських здібностей. Його прак-

тична значущість виявляється насампе-

ред у двох аспектах:

1. залучення учнів до активної гро-

мадської діяльності – як радіожур-

налістів і радіоведучих, що висвіт-

люють події, які відбуваються в

школі, місті, країні, світі;

2. підвищення рівня поінформовано-

сті учасників освітнього процесу.

Для досягнення освітньої мети перед

шкільним радіо поставлено низку акту-

альних завдань:

‒ розширювати інформаційно-піз-

навальні можливості учнів, зокре-

ма створюючи пізнавальні й цікаві

радіопрограми;

‒ сприяти розвитку критичного

мислення дітей, здатності орієнту-

ватися в потужному потоці інфор-

мації;

‒ підвищувати культурну обізна-

ність, грамотність, мовленнєву

вправність учнів;

‒ розкривати творчі здібності й

можливості дітей, заохочувати їх

до різних форм творчої діяльності;

‒ об’єктивно відбивати шкільне та

позашкільне життя учнів, їхні ін-

тереси, захоплення, проблеми;

‒ розвивати в дітях ініціативність, по-

чуття відповідальності за справу;

‒ формувати навички колективної

та організаторської діяльності;

‒ посилювати соціальну взаємодію

учнів, педагогів, батьків, пред-

ставників громадських інститутів,

зокрема залучаючи їх до спільної

роботи;

‒ готувати здобувачів середньої осві-

ти до вибору професії, уможливи-

ти набуття основних навичок жур-

налістики.

Щороку учнівський радіокомітет по-

повнюється новими енергійними чле-

нами й саме завдяки плідній командній

роботі генерує свіжі ідеї, постійно вдоско-

налює рубрики, структуру чи шаблони

програм.

Репортери «ШГП FM» щодня вихо-

дять в ефір із новою інформацією, ви-

світлюючи актуальні події шкільного й

позашкільного життя. Створюються різні

авторські радіопередачі, з величезним ін-

тересом діти беруть інтерв’ю у педагогів

або гостей школи в прямому ефірі. Регу-

лярно звучать музичні програми, випус-

ки про видатних особистостей, традиції

та звичаї народів світу, розкриваються

теми з галузей психології, етики й есте-

тики. Учням дуже подобаються передачі

про здоровий спосіб життя, новинки на-

уки та техніки. Щомісяця в ефірі – спе-

ціальні проєкти, присвячені визначним

датам і подіям.

Найцікавіший радіоконтент шкіль-

ні кореспонденти записують на аудіоно-

сії, редагують за допомогою спеціальних

комп’ютерних програм, музично оформ-

люють і презентують на офіційному сай-

ті школи, на вебсторінках «ШГП FМ», а

також у шкільних спільнотах соціальних

мереж.

З кожним роком дедалі більше уч-

нів виявляють інтерес до журналістської

120

професії. Хтось хоче спробувати себе в ролі

журналіста, когось приваблює репортерсь-

ка робота. У закладі освіти систематично

проводять теле- й радіоконкурси, так що

діти мають багато можливостей виявити

свої творчі здібності, реалізувати задуми.

Репортери «ШГП FМ» продукують

різноманітні авторські рубрики й висту-

пають в ефірі. Усі радіопередачі виходять

щодня під час перерв. Зауважимо: у закла-

ді немає традиційних шкільних дзвінків.

Під час четвертої перерви в коридорах

звучить музичний заклик до проведен-

ня фізкультхвилинки, і кожен клас під

ритмічну музику виконує фізичні вправи

(розминку). Під час обідніх перерв ефір

наповнено класичною (вокальною та ін-

струментальною) або сучасною музикою

різних стилів та напрямів у виконанні

видатних майстрів музичного мистецтва.

Із 2019/2020 навчального року розпочина-

ється радіопроєкт «Будильники» – щоден-

на ранкова інформаційно-розважальна

програма, головна мета якої – створити в

учнів позитивний настрій на новий на-

вчальний день. Додатково до основних

рубрик діти готують спецпроєкти, які ви-

ходять в ефір із меншою періодичністю

(наприклад, щомісяця).

Для забезпечення активної участі

всіх учнів у діяльності шкільного радіо

2016 року створено офіційний ютуб-ка-

нал «ШГП FМ» (ШГТ FM – YouTube),

2019 року – сторінки у фейсбуці (ШГП

FM | Kherson | Facebook) та в інстаграмі

(ШГП FM (@sgt_fm) • Світлини та відео

в Instagram). На цих сайтах можливо оз-

найомитися з першорядними подіями

шкільного життя, з багатими фото- та

відеогалереями, переглянути й оцінити

будь-який випуск радіопрограм або пред-

ставлені відеоролики, обмінятися музич-

ними цікавинками чи залишити музич-

не замовлення для виконання в ефірі та,

зрештою, просто висловитися.

На офіційному сайті школи в розді-

лі «ШГП FМ» подано актуальну інфор-

мацію про склад радіокомітету, шкільні

конкурси з залученням радіоресурсу, ука-

зано графік випуску радіорубрик, а також

визначено, яким подіям або знаменним

датам присвячено найближчий спеціаль-

ний радіопроєкт.

Рубрики шкільного

радіо «ШГП FМ»:

1. «Будильники» – щоденна ран-

кова інформаційно-розважаль-

на програма, головна мета якої

– створити позитивний настрій

учнів на новий навчальний день.

2. «Портфель гімназиста» – шкільні

новини, інформація про заходи,

що пройшли або проходитимуть у

школі (події, конкурси, змагання,

турніри, оголошення, новоВступ,

досягнення учнів, традиції шко-

ли, інтерв’ю, соціальні опитуван-

ня учнів і педагогів).

3. «А ти знаєш?» – інформаційна

програма про державні свята та

свята народів світу.

4. «Жити здорово!» – пропаганда

здорового способу життя: роз’яс-

нення щодо раціонального харчу-

вання, дотримання правильного

режиму дня; корисні поради для

розумового й фізичного розвитку;

бесіди про шкідливість куріння,

наркотиків, алкоголю.

5. «Людський фактор» – науко-

во-пізнавальна програма про

видатних особистостей; містить

цікаві факти про розумові та фі-

зичні можливості людини, ко-

рисні поради, що сприяють етич-

ному, естетичному, психічному

121

розвитку учня, а також позитив-

ному мисленню.

6. «На стилі» – інформаційно-пізна-

вальна програма про нові тренди

у світі моди (одяг, взуття, аксесуа-

ри, імідж, стиль).

7. «Назад у минуле» – програма

про історичні постаті, знаменні

історичні дати; традиції, звичаї,

обряди народів світу; пам’ятки

культури й мистецтва світового

значення.

8. «Поетична хвилинка» – декламу-

вання ліричних творів усесвітньо

відомих поетів українською, ро-

сійською, англійською та німець-

кою мовами.

9. «Злови фішку» – щотижнева ко-

ротка пізнавально-розважальна

передача, підготовлена лише уч-

нями, де розповідається про події

у світі, цікаві факти в жартівливій

формі.

10. «Стіл замовлень» – озвучування

музичних замовлень, побажань,

привітань із днем народження як

дітей, так і дорослих – усіх членів

шкільної родини.

11. «Випускникам – на замітку» – ін-

формація для учнів 10–11 класів

щодо ЗНО та підготовки до нього.

12. «Літературний сніданок» – ран-

кова інформаційна програма (ці-

каві або маловідомі факти про ві-

домих людей).

13. «Українознавчі студії» (рубрика

працює щотижня з вересня 2021

року) – програми про багатство й

неповторність української мови;

традиції, звичаї, обряди україн-

ського народу; українську міфо-

логію, філософію, педагогіку; зна-

менні події та дати в українській

культурі.

Найбільше позитивних відгуків від

учнів отримали такі випуски «Україно-

знавчих студій»:

• «Культура мови на щодень»;

• «Став правильно наголоси в словах»;

• «Активні дієприкметники – боліс-

не питання»;

• «Зимові свята в Україні (колядки,

щедрівки)»;

• «Видатні українські педагоги»;

• «Херсонському державному уні-

верситету – 104 роки»;

• «День української писемності та

мови і День пам’яті Преподобного

Нестора-Літописця»;

• «85 років від дня народження Іва-

на Драча (1936–2018) – українсько-

го поета й перекладача»;

• «160 років від дня народження Дні-

прової Чайки (Людмили Василев-

ської-Березиної) (1861–1927) – укра-

їнського прозаїка та драматурга»;

• «90 років від дня народження Гри-

гора Тютюнника (1931–1980) – ви-

датного українського прозаїка».

Програми такого типу поглиблюють

знання здобувачів освіти про норми укра-

їнської мови, про українських літераторів;

надають змогу гідно оцінити внесок укра-

їнських письменників, педагогів, філосо-

фів в історію розвитку світової культури;

збагачують мовлення дітей. Як і під час

інших передач, учні різного віку навча-

ються сприймати, розуміти, аналізувати,

висновувати, а також використовувати

інформацію, що звучить в ефірі.

Робота на шкільному радіо – це на-

самперед командна робота, яка заохо-

чує учнів до творчої діяльності, сприяє

розвитку аналітичного й критичного

мислення, організаторських здібностей,

стимулює до активності в громадському

житті школи, міста, країни.

122

Ефективність діяльності «ШГП FМ»

доводять, зокрема, перемоги членів радіо-

команди не тільки в міських, обласних

і всеукраїнських конкурсах, а й у міжна-

родних:

• радіорепортаж про відкриття року

англійської мови в Херсоні пере-

міг у номінації «Найкращий ра-

діорепортаж» ХІХ Міжнародного

конкурсу шкільних медіа (м. Ми-

колаїв); до складу журі входили

Голова Держкомтелерадіо України

О. Наливайко, президент НАПН

України В. Кремінь (2016 рік);

• авторська радіопрограма «Життя

народів світу» пройшла у фінал

VІІІ Міжнародного дитячого те-

левізійного фестивалю «Дитятко»

й стала лауреатом конкурсу (2016

рік);

• радіопрограма «Злови фішку» ста-

ла лауреатом ІХ Міжнародного ди-

тячого телевізійного фестивалю

«Дитятко» (2017 рік).

Як свідчить досвід, у дітей, які беруть

участь у роботі шкільного радіо, підвищу-

ються інтерес до навчання, рівень культу-

ри, виразність мовлення; покращуються

взаємини в учнівському колективі; удо-

сконалюються організаторські здібності,

здатність орієнтуватися в потоці інфор-

мації; посилюються почуття відповідаль-

ності за доручену справу, прагнення до

самореалізації. Крім того, члени радіо-

команди набувають основних навичок

журналістської професії (проведення

інтерв’ю, написання сюжетів, публіцис-

тична риторика, робота в прямому ефірі

тощо) і часто обирають заняття в гуртку

юних журналістів.

Отже, шкільне радіо «ШГП FМ» як

головний інформаційно-розважальний

центр закладу загальної середньої освіти

допомагає об’єднати творчих дітей і роз-

крити різні грані їхніх здібностей, адже

на його створення надихнула саме акту-

алізація проблеми всебічного розвитку

учнів.

ДОДАТОК 1

«Концепція авторської школи

Артема Кияновського»

(ред.2012 р.)

КОНЦЕПЦІЯ

авторської школи Артема Кияновського

діяльності середньої загальноосвітньої I-III ступенів

з поглибленим вивченням англійської і німецької мов

Школи гуманітарної праці м. Херсона

розроблена в 1991 р.

редакція 2002 р.

редакція 2012 р.

124

Головною метою Херсонської середньої Школи гуманітарної праці

є формування й розвиток соціально-активної та гуманістичної особи-

стості з глибоко усвідомленою суспільною позицією, системою науко-

вих знань про природу, людину, суспільство, з почуттям національної

самосвідомості, готової до професійного самовизначення, а також до

конкурентної боротьби.

Головною ідеєю існування школи є ідея розвитку, до основних на-

прямів якої належать такі: постійне вдосконалення змісту освіти й пе-

ретворення її на механізм розвитку особистості та на дієвий фактор роз-

витку суспільства. Школа працює для підвищення інтелектуального й

духовного потенціалу України.

Важливим принципом середньої Школи гуманітарної праці є прин-

цип гуманізму, згідно з яким людині, як найвищій цінності суспільства,

створюються всі умови для всебічного розвитку її здібностей, таланту,

для розвитку особистості.



‒ різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі вияв-

лення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій,

задоволення інтересів та потреб;

‒ збереження й зміцнення морального, фізичного та психічного

здоров’я школярів;

‒ виховання учня як громадянина України, національно свідомої,

вільної, демократичної, життєво й соціально компетентної осо-

бистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати від-

повідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях;

‒ формування в дітей бажання й уміння вчитися, виховання потре-

би та здатності до навчання впродовж усього життя, вироблення

умінь практичного й творчого застосування здобутих знань;

‒ становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнона-

укової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної та со-

ціальної компетентності на основі засвоєння системи знань про

природу, людину, суспільство, виробництво, опанування засобів

пізнавальної і практичної діяльності;

‒ виховання в дітей любові до праці, забезпечення умов для їхньо-

го життєвого й фахового самовизначення, формування готовно-

сті до свідомого вибору та опанування майбутньої професії;

‒ виховання школяра як людини моральної, відповідальної, люди-

ни культури з розвиненим естетичним і етичним ставленням до

навколишнього світу й самої себе;

I. МЕТА Й ЗАВДАННЯ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ I-III

СТУПЕНІВ ІЗ ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА

НІМЕЦЬКОЇ МОВ ШКОЛИ ГУМАНІТАРНОЇ ПРАЦІ

125

‒ виховання інформованої та компетентної особистості, яка усві-

домлює себе в загальнокультурному контексті, готова до вступу у

вищий навчальний заклад;

‒ розроблення системи рівноправних відносин «дитячий садок ‒

курси для дошкільнят ‒ школа»;

‒ розвиток програм обміну учнями й учителями (міжнародних і

всередині країни);

‒ розроблення та використання форм роботи, які моделюють до-

слідне (пошукове) мислення тощо;

‒ проведення науково-дослідницької, експериментальної, пошу-

кової роботи серед учнів і вчителів;

‒ надання якісних знань з основ наук про суспільство, людину,

природу;

‒ розроблення нових курсів та програм з НАПН України;

‒ розроблення моделі об’єднання «дитячий садок ‒ початкова

школа ‒ старша школа ‒ позашкільний інтернат»;

‒ інклюзивна освіта, її науково-методичний супровід.

ШГП будується на принципах єдності та варіативності.

Єдність школи передбачає спільність мети й завдань кожного з її

ступенів, наступність і взаємозв’язок між ними, надання всім дітям

стартових умов у здобутті загальної середньої освіти, виховання свідо-

мих громадян української держави. Середня школа є невід’ємною лан-

кою системи безперервної освіти та забезпечує рівень загальноосвітньої

підготовки, достатній для подальшого здобуття освіти на наступних її

етапах.

ШГП за своєю сутністю є демократичною. Її демократичний харак-

тер визначається відкритістю перед суспільством, участю учнів, їхніх

батьків, педагогічного колективу та представників громадськості в роз-

робленні й реалізації стратегії та змісту її діяльності, відповідальністю

навчального закладу за якість освітніх послуг перед споживачем і дер-

жавою.

Діяльність школи ґрунтується на засадах органічного поєднання

національного й загальнолюдського. Домінантою виховного процесу

має стати виховання в учнів патріотизму з новим змістовим напов-

ненням. З одного боку, це виховання почуття любові до рідного краю,

свого народу, держави, відповідальності за їхнє майбутнє, а з іншого,

‒ відкритість до сприйняття різноманітних культур світу, освоєння

фундаментальних духовних цінностей людства ‒ гуманізму, свободи,

справедливості, толерантності, культури миру, національного прими-

рення.

ШГП є світською школою. Шкільний освітній процес будується на

засадах наукових знань, будь-який предмет вивчення розглядається

відповідно до даних про нього сучасної науки.

126

Херсонська середня Школа гуманітарної праці є школою трьох сту-

пенів і має таку 

• дошкільне відділення для дітей із 3,5 років ‒ робота за авторськи-

ми програмами;

• психологічна та логопедична служби;

• I ступінь ‒ початкова школа зі строком навчання 3-4 роки;

• II ступінь ‒ основна школа зі строком навчання 5 років;

• III ступінь ‒ повна середня школа зі строком навчання 2-3 роки;

• позашкільний заклад ‒ інтернат.

Між ступенями забезпечується єдність і взаємозв’язок, послідов-

ність та наступність мети, змісту, методів, засобів, організаційних форм

навчання й виховання.

Школа  забезпечує становлення особистості ди-

тини, цілеспрямоване виявлення й розвиток її здібностей, формування

вміння та бажання вчитися, створює умови для її самовираження в різ-

них видах діяльності, для морально-етичного й естетичного розвитку,

формує початкові загальнонаукові та загальнотрудові вміння й нави-

чки, привчає до суспільно корисної праці, розвиває інтерес до худож-

ньої та технічної творчості.

Навчання й виховання на І ступені орієнтовано на безпосередні ін-

тереси дитини до світу та самої себе. Відповідно навчальні предмети

мають характер інтегральних курсів, які дають перші навчальні уявлен-

ня про природу, суспільство, людину, її працю.

Вік вступу до школи ‒ 6-7 років ‒ обумовлений функційною шкіль-

ною зрілістю дитини, її об’єктивною готовністю до навчання в школі.

Тривалість початкового навчання ‒ три або чотири роки ‒ визнача-

ється індивідуальними особливостями дітей.

Державний компонент змісту освіти на I ступені навчання охо-

плює такі предмети: українську мову й літературу, мову та літературу

відповідного корінного народу або нацменшини (російську мову й лі-

тературне читання), англійську мову, математику, природознавство, ху-

дожню працю, музику, фізкультуру. Викладання цих предметів у школі

є обов’язковими й оплачується державою.

Шкільний компонент змісту освіти на I ступені навчання школи

направлений на розвиток інтересів учнів, їхніх здібностей, зміцнення

їхнього здоров’я.

II. СТРУКТУРА ШКОЛИ ГУМАНІТАРНОЇ ПРАЦІ

127

У перші роки в Школі гуманітарної праці ‒ це також обов’язкові

знання з таких предметів:

• класичної греко-римської міфології;

• природознавства;

• рідного краю;

• культури спілкування;

• театру;

• іноземної мови;

• рукоділля;

• шахів;

• хореографії.

Викладання цих предметів, обраних школою, оплачується за раху-

нок коштів батьків.

Діяльність колективу школи на всіх ступенях навчання, і особливо

на I-му, направлена на створення атмосфери гуманності як безпосеред-

нього середовища, як активного фону формування особистості. Увага

й повага до особистості дитини, психологічний комфорт ‒ неодмінна

умова навчально-виховного процесу в ШГП.

На навчання в державному компоненті зберіга-

ється традиційний набір навчальних предметів, але можлива інтегра-

ція споріднених предметів. Зокрема, замість курсів біології, фізики,

хімії, фізичної географії може вивчатися інтегрований курс природо-

знавства.

Шкільний компонент змісту освіти в 5‒9 класах містить предмети

за вибором учнів, профільне навчання, факультативні й додаткові (ін-

дивідуальні та групові) заняття. Зміст курсів може пропонуватися як

Міністерством освіти та науки України, так і безпосередньо школою,

місцевими органами освіти, виходячи з національних, регіональних

особливостей, кадрових та матеріальних можливостей школи. Курси за

вибором повинні задовольняти природні інтереси дітей, забезпечува-

ти їхній інтелектуальний розвиток, розширення загальнокультурного

й політехнічного світогляду учнів, розвиток художніх і технічних зді-

бностей. Поряд із факультативами, розрахованими на один чи декілька

навчальних років, можуть практикуватися короткострокові (від 5 до 17

годин кожний). Основне призначення їх ‒ за рахунок більш широкого

тематичного діапазону проблем повніше забезпечувати першочергове

задоволення різноманітних інтересів учнів і тим самим сприяти кра-

щому самовизначенню дітей у різних галузях науки, техніки, людської

діяльності.

Додаткові індивідуальні й групові заняття в 5‒9 класах виконують

як корекційно-допоміжні функції, так і розвивають здібності особливо

талановитих дітей.

128

На  старшому навчання (10‒11 класи) завершуєть-

ся загальноосвітня підготовка на основі широкої диференціації навчання

й професійної орієнтації, задоволення пізнавальних інтересів учнів, їхньо-

го прагнення до самоосвіти. Державний компонент змісту освіти склада-

ється в основному з тих самих навчальних предметів, що й на ІІ ступені.

На ІІІ ступені навчання значно зростає кількість курсів за вибором і

факультативів, більше часу відводиться на профільне навчання й додат-

кові (індивідуальні та групові) заняття. Зміст трудового й професійного

навчання на цьому ступені в Школі гуманітарної праці визначає Рада

школи з урахуванням місцевих умов, інтересів дітей.

У 10‒11 класах в ШГП передбачено поглиблене вивчення профіль-

них предметів і курсів гуманітарного напряму: психології, педагогіки,

фізіології, права, менеджменту, історії, літератури, журналістики та ін.

Вивчення цих курсів реалізується за рахунок часу, відведеного на шкіль-

ний компонент, і не передбачає використання навчального часу дер-

жавного компонента.

Зміст освіти в Школі гуманітарної праці заснований на концепції

загальної середньої освіти України, одним із найважливіших компо-

нентів якої є узагальнена система інтелектуальних і практичних умінь

та навичок, компетенцій творчого вирішення практичних і теоретич-

них проблем, естетичних норм. У процесі засвоєння змісту загальної

освіти в учнів формується уявлення про цілісну наукову картину світу,

здійснюється інтелектуальний, естетичний розвиток дітей, формується

орієнтація на вільний вибір професії та спеціальності відповідно до ба-

жання й здібностей особистості.

Зміст освіти у 12-тирічній школі чутливо реагує на всі зміни в житті

суспільства, ураховує суттєві структурні зміни в народному господар-

стві. Тому одним із основних принципів формування змісту освіти шко-

ли є її гнучкість і відкритість.

З метою суттєвого оновлення змісту загальної середньої освіти

школа ставить такі завдання:

‒ створення передумов для різнобічного розвитку особистості, ін-

дивідуалізації та диференціації навчання, переходу до особистіс-

но зорієнтованих педагогічних технологій;

‒ виховання особистісних якостей громадянина ‒ патріота України;

‒ формування життєвої, соціальної, комунікативної та комп’ютер-

ної компетентності учнів;

‒ посилення практично-діяльнісного й творчого складників у змі-

сті всіх освітніх галузей;

III. ЗМІСТ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

129

‒ гуманізація та гуманітаризація змісту навчання;

‒ комплексна реалізація оздоровчої функції шкільної освіти;

‒ приведення обсягу й складності змісту у відповідність до вікових

можливостей дітей, перспектив їхнього розвитку;

‒ забезпечення в старшій школі профільності навчання, генералі-

зації та інтеграції знань на основі фундаментальних ідей, зако-

нів і теорій;

‒ перерозподіл навчального змісту між ступенями школи;

‒ забезпечення наступності навчального змісту та вимог щодо

його засвоєння між дошкільною освітою і початковою школою;

початковою та основною школою; основною і старшою школою;

загальноосвітньою підготовкою та вимогами професійно-техніч-

ної і вищої школи.

Для забезпечення органічної єдності мети суспільства й Держави у

сфері виховання молоді, культурно-національних, регіональних і місце-

вих вимог до загальноосвітньої підготовки учнів, а також потреб особи-

стості в змісті освіти виділяють два компоненти: державний і шкільний.

Державний компонент змісту освіти забезпечує в школі необхідний

для кожної молодої людини (якими б не були її плани на майбутнє) рі-

вень фундаментальних знань про природу, техніку, суспільство, люди-

ну, досягнення національної культури, соціальний досвід і перспективи

соціального розвитку, без якого неможливо щасливо жити й успішно

працювати в сучасному суспільстві, бути повноцінним громадянином.

Основою державного компонента є науковість, об’єднання загально-

людських і наукових цінностей, єдність інтелектуального, морального,

естетичного й фізичного розвитку, диференціація, індивідуалізація,

розвивальний характер навчання.

Міністерство освіти і науки України забезпечує також розроблення

орієнтовного переліку курсів для вивчення за вибором учнів профілю

навчання, факультативів та ін., а також дидактичних та методичних ма-

теріалів для реалізації їх. Вибір таких курсів, профілів і факультативів є

винятковим правилом школи.

Шкільний компонент змісту освіти направлений на задоволення

пізнавальних інтересів учнів, розвиток їхніх здібностей, організацію

різноманітної діяльності за нахилами й інтересами, широке ознайом-

лення з різними галузями знань, зміцнення здоров’я школярів. Він ура-

ховує поглиблене вивчення окремих предметів, профільне навчання

згідно з інтересами й здібностями, факультативи, групові та індивіду-

альні заняття, час, відведений для роботи зі здібними дітьми, для до-

даткових занять фізичною культурою, суспільно корисною продуктив-

ною працею та для роботи з учнями, які відстають у навчанні.

130

Модель навчально-виховного процесу у 12-тирічній Школі гума-

нітарної праці будується на основі таких чинників: багатокомпонент-

ного, варіативного змісту освіти; вікових та індивідуально особистіс-

них норм розвитку учнів; застосування особистісно зорієнтованих

педагогічних систем; вибору перспективних освітніх технологій,

комп’ютерної підтримки навчання; діагностичних і стимулюваль-

них форм контролю й оцінювання досягнень учнів у різних видах

навчальної діяльності; турботи про фізичне та психічне здоров’я ді-

тей.

ШГП працює в режимі 5-денного робочого тижня. Структура на-

вчального року, режим навчальних занять визначається школою з ура-

хуванням вимог Закону України «Про загальну середню освіту».

По суботах як Клуб вихідного дня функціюють гуртки:

• вебдизайн;

• рукоділля;

• художня праця;

• вокальний ансамбль;

• сольний спів;

• ансамбль сучасного танцю;

• театральна студія;

• історичне краєзнавство;

• юний винахідник;

• технічне конструювання;

• конструювання;

• шахи;

• футбол;

• волейбол;

• журналістика та ін., ‒

а також викладаються курси за вибором:

• англійська мова;

• факультатив із математики;

• традиції давньогрецького театру;

• основи оперного мистецтва;

• історія мистецтв;

• хореографія;

• основи філософії;

• біблійна історія та християнська етика;

• основи інформаційної культури;

• психологія.

IV. НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС

131

На всіх ступенях школи використовувано спеціальні методики нав-

чання й індивідуального розвитку дітей, які виявляють здібності в інте-

лектуальній, мистецькій, спортивній, технологічній сферах.

Навчально-виховний процес у ШГП здійснюється на принципі на-

укової методології. Уся організація цього процесу, зміст, форми та ме-

тоди навчання й виховання точно відповідають даним сучасної науки,

нормам загальнолюдської моралі.

Під час викладання суспільних наук педагоги навчають учнів від-

різняти факти та тлумачення їх, не нав’язуючи категоричних, незапе-

речних суджень чи оцінок.

Передавання дітям змісту освіти відбувається не стільки через

трансляцію готових висновків, скільки через розвиток творчих задат-

ків і здібностей, знань та вмінь, підведення до самостійних висновків і

узагальнень.

З метою залучення дітей до наукових досліджень та формування

дослідного (пошукового) мислення, самореалізації творчої особистості

створено шкільне наукове товариство «Ерудит», членами якого є всі

школярі. Щороку учні 5‒8 класів пишуть і захищають реферати, а учні

9‒11 класів працюють у форматі науково-дослідницьких робіт МАН

України.

Під час навчального процесу створюються умови для мораль-

но-етичного оцінювання дітьми реальних і навчальних ситуацій та пе-

ревірки своїх можливостей. Організування такої пізнавальної діяльно-

сті передбачає гнучке об’єднання індивідуальної і групової, самостійної

та керованої, класної і домашньої діяльності. З навчанням органічно

з’єднується гурткова й індивідуальна робота за інтересами та здібностя-

ми учнів.

Навчально-виховний процес здійснюється на основі результатів

усебічного науково обґрунтованого й систематичного вивчення психо-

лого-фізіологічних особливостей школярів. Для цього в закладі функці-

ює психологічна служба.

Орієнтація всієї діяльності ШГП на всебічний і гармонійний розви-

ток особистості дитини вимагає відповідного наповнення класів: мак-

симально в початкових класах ‒ 15-16 учнів, у 5‒11 класах ‒ не більше

за 20 учнів. Така кількість дітей створює полегшений режим навчальної

діяльності, уможливлює поєднання праці й відпочинку, уведення до

навчального плану оздоровчих заходів, спеціальних занять щодо корек-

ції відхилень у розвитку (заняття з логопедом, лікувальна фізкультура,

ритміка).

У школі створено умови для реалізації здібностей за спеціальними

творчими програмами з гуманітарних, природничих наук, а також у різ-

них галузях художньої та технічної творчості. Зміст, організація, форми

й методи виховної роботи в закладі зумовлені реальним визначенням

особистості учня як головної мети виховної діяльності та спрямовані

132

насамперед на формування в дітей громадянської зрілості ‒ системи ді-

яльного ставлення особистості до Батьківщини, суспільства, держави,

природи, до інших народів і національностей, до колективу, до праці,

до самого себе.

Громадянська зрілість учнів ШГП формується на засадах цілісно-

го підходу до організування виховного процесу, забезпечення динаміч-

ного, гармонійного співвідношення різноманітних напрямів, засобів і

форм, виховання гуманістичного мислення, єдності внутрішнього й зо-

внішнього світу особистості, взаємозв’язку її загальнолюдських харак-

теристик та індивідуальної неповторності.

Робота школи з накопичення дітьми позитивного соціального дос-

віду, генерування їхньої громадянської зрілості передбачає включення

учнів у систему колективних відношень, розвиток ініціативності, само-

діяльності, формування характеру, мотивів поведінки, умов для засво-

єння моральних норм, а також витворення нової позиції, нового стилю

спілкування педагога з його вихованцями. У шкільному колективі панує

атмосфера доброзичливих міжособистісних стосунків, забезпечуються

реальні умови для повного розкриття здібностей кожної особистості.

Така атмосфера сприяє формуванню в дітей високої моральності, що

синтезує найкращі риси людини: доброту, терпимість, повагу до інших,

відповідальність за виконання функцій громадянина, виробника, сім’я-

нина, споживача, захисника Батьківщини.

Важливим елементом навчально-виховної діяльності школи є фа-

хове орієнтування та сприяння фаховому самовираженню учнів, що

провадяться згідно із загальним гуманітарним напрямом закладу, з

урахуванням психологічних особливостей дітей, їхніх здібностей, на-

хилів, інтересів на основі даних діагностичних методик, отримуваних

протягом усього періоду навчання. У забезпеченні демократичних прав

учнівської молоді школа виходить із Конвенції про права дитини, ухва-

леної 24 травня 1983 року Генеральною асамблеєю ООН.

У ШГП на рівних правах функціюють різноманітні дитячі самоді-

яльні, громадські, гуманістичні організації, діяльність яких має демо-

кратичний, гуманний характер і направлена перш за все на формуван-

ня в школярів позитивного соціального досвіду, основ моральності й

духовності. Демократичні права учнів поєднуються з обов’язками гли-

боко опановувати основні науки, дотримуватися навчальної та трудової

дисципліни, бережно ставитися до державної власності й довкілля. Не-

одмінними є дотримання принципів загальнолюдської моралі та етики,

здорового способу життя, нетерпимість до антигромадянських проявів.

Органічною складовою частиною життєдіяльності школярів на всіх

ступенях навчання, важливим засобом стимулювання розвитку їхніх

творчих здібностей та укріплення здоров’я є фізична й розумова праця.

Вибір характеру трудової діяльності, форм її організування залежить

від побажань учнів і їхніх батьків та перебуває в компетентності Ради

133

школи. Водночас першочергово враховуються інтереси виховання, на-

вчання, розвитку та здоров’я дітей.

Для вирішення різноманітних освітніх завдань у ШГП створено

власне радіо, телебачення, видавництво, на засадах виборності реалі-

зовано шкільне самоврядування, налагоджено роботу Президентської

ради, комітетів шкільного активу.

Долучені до навчально-виховного процесу сторонні організації

(музеї, церкви, інститути поліції, освіти, культури) виконують низку

важливих функцій, як-от: шефствування над старшокласниками, про-

ведення разом з учнями спільних заходів (конференцій із науковцями,

вистав з професіональними акторами театру тощо).